Постанова № 32874964, 25.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1225/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Трауті А.В.

за участю:

представників позивача Романець І.В.

Мички С.В.

представника відповідача Богуш Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Приватного Підприємства "Колос Чигиринщини" та Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року та апеляційну скаргу Приватного Підприємства "Колос Чигиринщини" на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року в справі за позовом приватного підприємства "Колос Чигиринщини" до Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2013 року № 0000142200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 18.03.2013 року № 0000142200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання приватному підприємству "Колос Чигиринщини" по податку на додану вартість в сумі 4704 грн. 60 коп. за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2352 грн. 30 коп.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року було виправлено допущену в постанові описку, зазначивши в резолютивній частині постанови суду замість суми 4704 грн. 60 коп. за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2352 грн. 30 коп., суму 16155 грн. за основним платежем та 8077 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції та ухвалою про виправлення в ньому описки, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року в частині задоволення позовних вимог позивача та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання з'явилися представники позивача, апеляційну скаргу підприємства "Колос Чигиринщини" підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі, проти апеляційної скарги Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби заперечували, просили відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача до суду з'явився, свою апеляційну скаргу підтримав, проти апеляційної скарги позивача заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися в повній мірі з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Колос Чигиринщини» зареєстроване як юридична особа 15.01.2004 року Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 32482851 та є платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, на підставі службового посвідчення серія УЧК № 068158 виданого Кам»янською МДПІ, посадовою особою відповідача відповідно до наказу від 15.02.2013 року № 53, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності приватного підприємства «Колос Чигиринщини» ЄДРПОУ 32482851 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПП «Шоковіта» код за ЄДРПОУ 33421689 за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 28.02.2013 року № 34/2201/32482851 та встановлено порушення.

На підставі вищезазначеного Акта податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 року № 0000142200.

Як вбачається із висновків Акту перевірки, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач прийшов до висновку про порушення Позивачем норм податкового законодавства, зокрема п. 198.6 ст. 198, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.10.2010 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 20859 грн. 06 коп. за вересень 2012 року.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, приватне підприємство "Колос Чигиринщини" звернулось до суду з позовом, в якому просило його скасувати.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що договірні зобов'язання з перевезення від 25 червня 2012 року № 25/12 позивачем не доведені, відображені лише у первинних документах, без їх фактичного здійснення.

Колегія суддів з таким висновком погодитися не може і зазначає наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між приватним підприємством «Колос Чигиринщини» та ПП «Шоковіта» укладено договір на надання послуг від 25 червня 2012 року, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання надати послуг сільськогосподарського призначення (обмолот озимих пшениці та ячменю).

Судом першої інстанції прийшов до висновку, що виконання зазначеного договору підтверджено Актом прийому-передачі виконаних робіт зернозбиральними комбайнами від 17.07.2012 року та податковою накладною від 15.08.2012 року № 472, які складені у відповідності до вимог законодавства, що підтверджує дійсність вказаних договорів.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

На момент виписки податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість і доказів анулювання такої реєстрації на час здійснення господарських операцій відповідачем надано не було.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткові та податкові накладні, які містяться в матеріалах справи, повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, встановленим п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Колегія суддів зауважує, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідач доказів того, що відомості податкових і видаткових накладних не відповідають дійсності, не надав.

Крім того, між ПП «Шоковіта» та приватним підприємством «Колос Чигиринщини» укладено договір перевезення від 25 червня 2012 року № 25/12.

На підтвердження виконання зобов'язань по вказаному договору, позивачем надано податкову накладну від 15.08.2012 року № 471, акт прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг автотранспортними засобами № 1 від 17 липня 2012 року товарно-транспортні накладні та копію виписки по особовому рахунку № 2600515523.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що договірні зобов'язання з перевезення від 25 червня 2012 року № 25/12 відображені лише у первинних документах, без їх фактичного здійснення. В основу обґрунтування такого висновку судом покладено наданий відповідачем лист начальника Управління державної автомобільної інспекції в Черкаській області про те, що транспортні засоби, якими ПП «Шоковіта» надавало позивачу послуги з перевезення, за останнім не зареєстровані.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору перевезення № 25/12 від 25.06.2012 року, ТОВ «Шоковіта», як перевізник, зобов'язується за плату і за рахунок Клієнта забезпечити йому оптимальне транспортне обслуговування та організувати перевезення вантажу власним та/або зафрахтованим вантажним автомобільним транспортом автомобільними дорогами України.

Згідно п. 2.1. Договору перевезення, організація перевезення здійснюється власним та/або зафрахтованим автотранспортом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність фактичного здійснення договірних зобов'язань з перевезення між позивачем і його контрагентом зроблений судом виключно на підставі відсутності у ПП «Шоковіта» зареєстрованих за ним транспортних засобів, є передчасним, оскільки надання послуг по перевезенню вантажів орендованим чи зафрахтованим вантажним автомобільним транспортом не потребує обов'язкової наявності у власності та відповідної реєстрації таких транспортних засобів у перевізника.

Відповідно до ст..202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що всі первинні документи, надані ПП «Колос Чигиринщини» до перевірки, відповідають вимогам, встановленим законодавством України та підтверджують фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентом щодо придбання товару та його перевезення, а доводи відповідача про порушення ПП «Колос Чигиринщини» норм ПК України, наведені в акті перевірки, є необґрунтованими. У зв'язку з цим, на думку колегії суддів, постанову суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Щодо вимоги апелянта ПП «Колос Чигиринщини» про скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року про виправлення описки, колегія суддів зауважує, що жодних підстав для скасування, передбачених чинним законодавством, позивачем наведено не було.

Отже, вимога ПП «Колос Чигиринщини» про скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року про виправлення описки в постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача на постанову суду першої інстанції спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, що не відповідають фактичним обставинам, а тому апеляційна скарга" ПП Колос Чигиринщини" підлягає задоволенню частково. Постанову суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити. В свою чергу, апеляційна скарга Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову суду першої інстанції задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року в справі за позовом приватного підприємства "Колос Чигиринщини" до Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного Підприємства "Колос Чигиринщини" на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року в справі за позовом приватного підприємства "Колос Чигиринщини" до Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - скасувати.

Постановити нову, якою позовні вимоги Приватного Підприємства "Колос Чигиринщини" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2013 року № 0000142200.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2013 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.