Ухвала суду № 32873477, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року м. Київ К/9991/1680/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2010 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 р.

у справі №2а-5940/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 р., у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4, що належить позивачу, за результатами якої було складено акт від 13.10.2008 р. № 0948/26/54/23/30407788 (номерний бланк № 004546).

Під час перевірки контролюючим органом були встановлені порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме - встановлено, що в залі гральних автоматів знаходяться 13 гральних автоматів в робочому стані (підключені до мережі електроживлення) і на них проводиться гра; гральні автомати вводяться в гру тільки за допомогою ключа; автомати не обладнані блоками фіскальної пам'яті, тобто не переведені у фіскальний режим роботи.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.10.2008 р. № 0008382305, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 420 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст. 12 вказаного Закону на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Статтею 17 цього ж Закону встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 2 Постанови КМ України від 07.02.2001 р. №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 р. №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал», суб'єкти господарювання повинні вжити всіх необхідних заходів для з'ясування питання про сумісність вказаної системи із гральними автоматами, що введені в експлуатацію до її включення зазначеної системи до Державного реєстру.

Оскільки контролюючим органом перевірка застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій була проведена 11 листопада 2008 р., тобто на час проведення відповідачем перевірки, встановлений КМ України термін застосування реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів вже настав, вина позивача у порушенні ним порядку використання реєстраторів розрахункових операцій має місце.

Доводи позивача, які ґрунтуються на тому, що у господарській діяльності ним використовувались реєстратори розрахункових операцій, внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, обґрунтовано не взяті судовими інстанціями до уваги.

Із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал», суб'єкти господарювання повинні вжити всіх необхідних заходів для з'ясування питання про сумісність вказаної системи із гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру.

Відтак, з огляду на викладене, а також встановлення судами попередніх інстанцій факту використання позивачем для надання гральних послуг гральних автоматів, які не були переведені у фіскальний режим роботи, на момент проведення перевірки, застосування до нього штрафних санкцій слід визнати обґрунтованим.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 р. у справі №2а-5940/10/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.