Вирок № 32871845, 08.08.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

08.08.2013

Справа № 639/6271/13-к

Провадж. №1-КП/639/251/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П.,

за участю: секретаря - Олійника Я.С.,

прокурора - Ніхаєнка С.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 639/6271/13-к (№ в ЄРДР 12013220500001916 від 17.07.2013 року) за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно непрацюючого, в силу ст.. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом, що надійшов до суду з прокуратури Жовтневого району м. Харкова, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин. Так, ОСОБА_1 07.07.2013 року, приблизно о 18.00 годин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, маючи злочинний намір на відкрите заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи ціль наживи, вихопив з рук у своєї знайомої ОСОБА_2 належний їй мобільний телефон марки «Samsung 3600», з карткою пам'яті типа «micro SD» об'ємом 2 Гб фірми «Apacer», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2234 від 19.07.2013 року - 197,00 грн. та 25,00 грн. відповідно. Після чого, ОСОБА_1 суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, з відкрито викраденим вищезазначеним майном з місця злочину зник, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 шкоду на вищезазначену суму.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна.

Під час досудового розслідування 22.07.2013 року між підозрюваним та потерпілою була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 186 КК України, обов'язку ОСОБА_1 беззастережно визнати обвинувачення у обсязі підозри в судовому провадженні та покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 850,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений та потерпіла просили суд затвердити вищезазначену угоду.

Розглянувши питання про затвердження угоди, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості.

Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про примирення.

Сторони добровільно уклали угоду про примирення, її укладання не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що сторони угоди підтвердили в судовому засіданні.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону, зокрема ст. 53, 65, 186 КК України.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України, зокрема обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова обвинуваченого від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 474 КПК України, а потерпілою - права вимагати в подальшому притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Підстави відмови у затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлені.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим ОСОБА_1

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 124, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 22.07.2013 року по кримінальному провадженню №12013220500001916, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.

Долю речового доказу - мобільного телефону марки «Samsung 3600» з карткою пам'яті типа «micro SD» об'ємом 2 Гб фірми «Apacer» - повернути законному володільцю (ОСОБА_2).

Процесуальні витрати в сумі 391 (триста дев'яносто одна) грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу - «за товарознавчу експертизу».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь