Постанова № 32865446, 18.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2045/13-а

18 липня 2013 року 18год. 55хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник Колбун Н.П.

відповідача: представник представник Шоломицький В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень ВСТАНОВИВ:

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.05.2012 № 0000601742 та від 20.07.2012 № 0010001742.

В обґрунтування позову вказує про відсутність підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 2 035 762,66 грн., оскільки податковим органом не встановлено заниження позивачем суми такого грошового зобов'язання на 2 035 762,66 грн. Вся сума податку нарахована своєчасно та у повному обсязі, має місце лише несвоєчасне перерахування нарахованого податку до бюджету. При цьому заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 047,66 грн. позивач визнає.

Також позивач вказує, що за період з 01.01.2011 по 06.08.2011 податок на доходи фізичних осіб на заробітну плату, нараховану з грудня 2010 року по липень 2011 року, повинен був сплачуватися (перераховуватися) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Починаючи з 06.08.2011 відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Тобто, до 30 числа місяця, що настає за останнім календарним днем звітного місяця, за який була нарахована заробітна плата.

Крім цього, позивач покликається на хибність нарахування податковим органом штрафних санкцій, оскільки сума податку на доходи фізичних осіб, що обліковується за РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" станом на 31.12.2011, складається з сум податку, нарахованих та не сплачених за різні періоди, в кожному з яких повинні застосовуватись різні правила нарахування штрафних санкцій. Позивач вказує, що за період з грудня 2010 року (граничний строк сплати 30.01.2011) по червень 2011 року відповідно до п.7 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України розмір штрафних санкцій за порушення податкового законодавства підлягав застосуванню у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Позивач зауважує, що на час проведення перевірки податковим органом не було враховано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 в справі № 2а/1770/4978/2011, якою стягнуто з позивача суму не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 503 547,44 грн. за ті ж періоди, за які повторно збільшено суму грошового зобов'язання спірним рішенням. Крім цього, відповідачем не враховано часткових оплат позивача за перевірений період, які були оплачені в січні-березні 2012 року на загальну суму 791 833,86 грн., тобто до початку перевірки та прийняття спірних рішень.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.136-138 т.1). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, пояснив, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем утриманий у 2011 році, але не перерахований до бюджету станом на 31.12.2011р. податок на доходи фізичних осіб в сумі 2 034 715,00 грн.; встановлено несвоєчасне подання платіжних доручень до банку на сплату утриманих у відповідних періодах сум податку з доходів фізичних осіб за термінами сплати 30.10.2010, 30.11.2010, 30.12.2010, 30.01.2011, 25.06.2011, 20.07.2011, 21.07.2011, 25.07.2011, 29.07.2011, 17.08.2011, 30.08.2011, 30.09.2011, 30.10.2011, 30.11.2011, 30.12.2011; встановлено, що позивачем не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в перевіреному періоді в загальній сумі 1047,66 грн.; встановлено подання податкових розрахунків за формою 1ДФ з перекрученням даних, у зв'язку з чим застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 510,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2012 № 0000601742, яким визначено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2 545 151,14 грн., в тому числі 2 035 762,66 грн. основного платежу (відповідно до п.54.2, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України) та 509388,48 грн. штрафної санкції (відповідно до п.119.2 ст.119, п.127.1 ст.127 цього Кодексу).

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби в Рівненській області від 17.07.2012 № 12694/10-210/174-176 скасовано штрафні (фінансові) санкції на суму 310415,86 грн. На підставі п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012 № 0010001742, яким визначено РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 2 035 762,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 198 972,62 грн.

Представник відповідача спірне податкове повідомлення рішення вважає правомірним, в задоволені позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 186 від 16.02.2012, № 117 від 27.03.2012 та направлень № 25/22-100, № 26/22-100 від 03.03.2012, № 44/22-200, № 41/24-11, № 47/67/17-100 від 05.03.2012 уповноваженими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби в період з 05.03.2012 по 10.04.2012 згідно зі ст.20 розділу І, п,75.1 ст.75, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011.

Результати перевірки оформлені актом № 94/22-100/03361678 від 18.04.2012 (а.с.17-62 т.1).

Перевіркою встановлено порушення (відповідно до предмета спору):

пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. "г" пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп."а" п.19.2 ст.19, пп. "а" п.20.2 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 зі змінами та доповненнями, пп.163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп.164.1.2 п.164.1, пп."г" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.169.1.1, пп.169.1.3 п.169.1, пп.169.2.2 п.169.2 ст.169, п.171.1 ст.171 розділу IV, абз.7 п.1 розділу ХІХ Податкового кодексу України, за якими встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів (на доходи) фізичних осіб в періоді, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 1047,66 грн., у тому числі в 4 кварталі 2010 року - 217,05 грн., у 2011 році в сумі 830,61 грн.;

пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.54.2, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.168.1 ст.168 та п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, за якими утриманий у 2011 році, але не перерахований до бюджету станом на 31.12.2011 податок на доходи фізичних осіб в сумі 2 034 715,00 грн., а також встановлено несвоєчасне подання платіжних доручень до банку на сплату утриманих у відповідних періодах сум податку з доходів (на доходи) фізичних осіб за термінами сплати: 30.10.2010, 30.11.2010, 30.12.2010, 30.01.2011, 25.05.2011, 20.07.2011, 21.07.2011, 25.07.2011, 27.07.2011, 29.07.2011, 17.08.2011, 20.07.2011, 30.08.2011, 30.09.2011, 30.10.2011, 30.11.2011, 30.12.2011.

ч.2 ст. 9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" та п.3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ", затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.2003р. № 451, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.10.2003р. № 960/8281, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ з перекрученням даних;

п.51.1 ст.51 глави 2, пп. "б" п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України, п.1.1, п.1.2, п.3.2, п.3.3. п.3.4, п.3.5, п.3.6, п.3.8 "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. №46/18784, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками.

На підставі акта перевірки № 94/22-100/03361678 від 18.04.2012 ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення форма "Р" від 04.05.2012 № 0000601742, яким РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 2545151,14 грн., в тому числі на 2 035 762,66 грн. за основним платежем, на 509388,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.147 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якої рішенням Державної податкової служби у Рівненській області від 17.07.2012 № 12694/10-210/174,176 податкове повідомлення-рішення від 04.05.2012 № 0000601742 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 035 762,66 грн. залишене без змін, скарга платника податків даній частині - без задоволення. Скасовано податкове повідомлення-рішення по податку на доходи фізичних осіб в сумі 310415,86 грн. штрафної (фінансової) санкції, а скаргу платника податків в даній частині задоволено (а.с.65-73 т.1).

За наслідками адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення форма "Р" від 20.07.2012 № 0010001742, яким ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 2 234 735,82 грн., в тому числі на 2 035 762,66 грн. за основним платежем, на 198 972,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.63 т.1).

Відповідно до приписів пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання (пп.60.1.2);

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення (пп.60.1.3).

Відповідно до пункту 60.3 цієї статті у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення; а за змістом пункту 60.4 у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 04.05.2012 № 0000601742 відповідно до п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України є відкликаним, а відтак позовна вимога про його скасування до задоволення не підлягає.

Як встановлено з розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (а.с.64 т.1) за порушення податкового законодавства згідно з рішенням Державної податкової служби у Рівненській області від 17.07.2012 № 12694/10-210/174,176, податковим органом:

донараховано 217,05 грн. основного платежу та застосовано штрафну санкцію 54,26 грн. за заниження податкового зобов'язання по ПДФО за 4 квартал 2010 року;

донараховано 577,88 грн. основного платежу та застосовано штрафну санкцію 144,47 грн. за заниження податкового зобов'язання по ПДФО в 2 півріччі 2011 року;

донараховано 252,73 грн. основного платежу та застосовано штрафну санкцію 1 грн. за заниження податкового зобов'язання по ПДФО в 1 півріччі 2011 року.

Також податковим органом зазначено, що:

за 1 півріччя 2011 року не сплачене станом на 31.12.2011 грошове зобов'язання в сумі 1 241 663,43 грн.;

за 4 квартал 2010 року не сплачене станом на 31.12.2011 грошове зобов'язання в сумі 88668,00 грн., у зв'язку з чим нараховано суму штрафу (25% від суми не перерахованого до бюджету податку) в розмірі 22167 грн.;

за 2 півріччя 2011 року не сплачене станом на 31.12.2011 грошове зобов'язання в сумі 704383,57 грн., у зв'язку з чим нараховано суму штрафу (25% від суми не перерахованого до бюджету податку) в розмірі 176095,89 грн.;

за подання податкових розрахунків за формою 1ДФ за 1,2,3,4 квартали 2011 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками нараховано суму штрафу 510,00 грн.

Актом перевірки стверджено, що заробітна плата виплачувалась несвоєчасно. Згідно з даними бухгалтерського обліку сальдо по Кт661 на 31.12.2011 становить 4 233 219,57 грн. В даній сумі включена сума заробітної плати за грудень 2011 року, термін виплати якої в періоді, що перевірявся, не настав. Перевіркою встановлено, що на 31.12.2011 заборгованість по заробітній платі склала 2 586 596,17 грн. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ позивачем за перевірений період подавалися своєчасно (а.с.50 т.1).

Всього станом на 31.12.2011 за позивачем обліковувався утриманий в 2011 році, але не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 2 034 715,00 грн., про що зазначено в акті перевірки (а.с.55 т.1) та підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Судом встановлено, що до початку документальної перевірки в січні-лютому 2012 року позивачем було сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб, утриманий в 2011 році, а саме за 4 квартал 2011 року (крім оплат за грудень 2011 року, термін сплати яких не настав на 31.12.2011), відповідно до платіжних доручень: № 158 від 24.01.2012 на суму 406,20 грн., № 176 від 24.01.2012 на суму 4915,05 грн., №263 від 31.01.2012 на суму 395,40 грн., № 19 від 12.01.2012 на суму 243,75 грн., № 66 від 16.01.2012 на суму 1378,35 грн., № 108 від 16.01.2012 на суму 4046,85 грн., № 75 від 17.01.2012 на суму 240,00 грн., № 116 від 17.01.2012 на суму 6528,60 грн., № 128 від 18.01.2012 на суму 7554,90 грн., № 135 від 19.01.2012 на суму 6097,20 грн., № 144 від 23.01.2012 на суму 637,50 грн., № 158 від 23.01.2012 на суму 9847,65 грн., № 40 від 12.01.2012 на суму 440,40 грн., № 89 від 12.01.2012 на суму 5762,10 грн., № 81 від 11.01.2012 на суму 5009,55 грн., № 33 від 11.01.2012 на суму 1515,15 грн., № 45 від 06.01.2012 на суму 25500,00 грн., № 3 від 04.01.2012 на суму 870,00 грн., № 12 від 05.01.2012 на суму 840,00 грн., № 14 від 05.01.2012 на суму 6974,40 грн., від 25.01.2012 на суму 300,00 грн., № 192 від 25.01.2012 на суму 1955,55 грн., № 208 від 25.01.2012 на суму 3000,00 грн., № 213 від 26.01.2012 на суму 2353,95 грн., № 102 від 13.01.2012 на суму 5251,83 грн., № 21 від 10.01.2012 на суму 300,15 грн., № 58 від 10.01.2012 на суму 8744,40 грн., № 374 від 07.02.2012 на суму 4621,95 грн., № 363 від 07.02.2012 на суму 6114,00 грн., № 334 від 06.02.2012 на суму 5289,30 грн., № 260 від 03.02.2012 на суму 1339,20 грн., № 324 від 03.02.2012 на суму 5443,95 грн., № 299 від 02.02.2012 на суму 2682,90 грн., №161 від 28.02.2012 на суму 564,00 грн., № 669 від 24.02.2012 на суму 18000,00 грн., № 370 від 24.02.2012 на суму 600,00 грн., № 360 від 23.02.2012 на суму 1206,15 грн., № 660 від 23.02.2012 на суму 10834,95 грн., № 351 від 22.02.2012 на суму 374,55 грн., № 622 від 22.02.2012 на суму 6099,00 грн., № 593 від 21.02.2012 на суму 20056,84 грн., № 596 від 21.02.2012 на суму 411,30 грн., № 312 від 15.02.2012 на суму 2314,65 грн., № 501 від 15.02.2012 на суму 12782,70 грн., № 305 від 14.02.2012 на суму 80,10 грн., № 466 від 14.02.2012 на суму 13736,70 грн., № 297 від 13.02.2012 на суму 166,80 грн., № 453 від 13.02.2012 на суму 19013,19 грн., № 293 від 10.02.2012 на суму 405,00 грн., № 428 від 10.02.2012 на суму 4212,30 грн., № 282 від 09.02.2012 на суму 324,90 грн., № 408 від 09.02.2012 на суму 6893,25 грн., № 274 від 08.02.2012 на суму 780,00 грн., № 399 від 08.02.2012 на суму 7883,85 грн., № 270 від 07.02.2012 на суму 675,00 грн., № 697 від 28.02.2012 на суму 16301,01 грн., № 696 від 28.02.2012 на суму 17740,89 грн., № 698 від 28.02.2012 на суму 19464,24 грн., № 592 від 21.02.2012 на суму 16361,83 грн., № 389 від 28.02.2012 на суму 6704,70 грн., № 695 від 28.02.2012 на суму 163782,15 грн. (а.с.76-91,104-119,121-122 т.1), всього на загальну суму 549 370,28 грн.

Сплачений позивачем в березні 2012 року до бюджету ПДФО за грудень 2011 року суд не враховує, позаяк термін сплати зазначеного грошового зобов'язання станом на 31.12.2011 не настав, тобто знаходився за межами перевіреного періоду та, відповідно, не врахований в спірному рішенні.

Таким чином, оскільки відповідно до розрахунку податкового органу позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням визначено до сплати суму грошового зобов'язання по ПДФО у тому числі за жовтень та листопад 2011 року, суд констатує, що грошове зобов'язання за зазначений період платнику податків визначене повторно, після його фактичної сплати до бюджету до початку перевірки.

Крім цього, судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.02.2012, яка набрала законної сили, в адміністративній справі № 2а/1770/4978/2011 задоволено повністю позов Державної податкової інспекції у м. Рівне до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", з якого стягнуто не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 1 503 547,44 грн. З названого судового рішення вбачається, що відповідач позов визнав (а.с.74 т.1).

При цьому, листом ДПІ у м. Рівне від 08.02.2012 № 4262/17-237 стверджується, що заборгованість перед бюджетом по ПДФО РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" в сумі 1 503 547,44 грн. виникла станом на 01.01.2012 за періоди: IV квартал 2010 року, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІІ квартал 2011 року, без врахування нарахувань податку на доходи фізичних осіб за ІV квартал 2011 року (а.с.123 т.1).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що до початку документальної перевірки, висновки якої досліджуються в даній адміністративній справі, заборгованість РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", яка утворилась станом на 01.01.2012, щодо перерахування до бюджету ПДФО за періоди ІV квартал 2010 року, І-ІІІ квартали 2011 року в повному обсязі була стягнута з платника податків до бюджету. Відтак, суд констатує, що спірним податковим повідомленням-рішенням сума грошового зобов'язання за вказані періоди визначена податковим органом платнику податків повторно, після набрання законної сили судовим рішенням щодо стягнення такого грошового зобов'язання до бюджету.

За встановлених обставин за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку про неправомірність визначення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за ІV квартал 2010 року, І-ІІІ квартали 2011 року, IV квартал 2011 року (жовтень, листопад), позаяк грошове зобов'язання з названого податку за ці періоди було стягнуте судовим рішенням з платника податків та сплачене ним самостійно до початку документальної перевірки.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи в розрізі норм матеріального закону, суд враховує наступне.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" N 889-IV від 22.05.2003 зі змінами та доповненнями (далі Закон № 889-IV) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону 889-IV податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

За змістом п.1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. А загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пп.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, суми податку з доходів фізичних осіб, що визначені РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" у поданих до податкового органу податкових розрахунках форми 1ДФ, є узгодженими та підлягали сплаті до бюджету у строки, встановлені для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішенням) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Судом встановлено, що відповідачем виявлене, а представником позивача визнане, заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 4 квартал 2010 року в сумі 217,05 грн., за 1 півріччя 2011 року в сумі 252,73 грн., за 2 півріччя 2011 року в сумі 577,88 грн., всього за перевірений період в сумі 1047,66 грн. (не утриманий і не перерахований податок).

Відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань якщо, зокрема, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З урахуванням вищевказаного сума грошового зобов'язання 1047,66 грн. правомірно визначена податковим органом до сплати як основний платіж. Суму штрафної санкції 54,26 грн. за заниження податкового зобов'язання в IV кварталі 2010 року позивач визнав. Сума штрафної санкції 1 грн. за заниження податкового зобов'язання в І півріччі 2011 року визначена у відповідності до п.7 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Сума штрафної санкції 144,47 грн. за заниження податкового зобов'язання в ІІ півріччі 2011 року визначена у відповідності до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України - в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання.

Крім цього, відповідачем виявлене подання податкових розрахунків форми 1ДФ з недостовірними відомостями та помилкам, у зв'язку з чим податковим органом у відповідності до п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 510,00 грн. Будь-які докази щодо безпідставності донарахованого грошового зобов'язання в зазначеній частині стороною позивача не наведені, судом не встановлені.

З огляду на наведене, суд вважає правомірним визначення позивачу грошового зобов'язання в частині основного платежу в розмірі 1047,66 грн. (217,05+252,73+577,88) та в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 709,73 грн. (54,26+1,00+144,47+510,00), а відтак підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення в зазначеній частині - відсутні.

Враховуючи узгодженість податкових зобов'язань позивача у зв'язку з підтвердженим перевіркою своєчасним поданням податкових розрахунків форми 1ДФ за перевірений період, несвоєчасно та не в повному обсязі перераховані до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України мали статус податкового боргу, щодо погашення якого платнику податків підлягала до надіслання податкова вимога.

Факт заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 034 715,00 грн. перевіркою не встановлений, в акті перевірки та розрахунку податкового зобов'язання не відображений, на його наявність відповідач не вказує. За таких обставин, прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування платнику податків грошового зобов'язання на суму 2 034 715,00 грн. суд вважає безпідставним.

Враховуючи наявну заборгованість в сумі 2 034 715,00 грн. по перерахуванню податку до бюджету станом на кінець перевіреного періоду (31.12.2011), однак відсутню на час перевірки та оформлення її результатів, суд вважає хибним застосування податковим органом до спірних правовідносин статті 127 Податкового кодексу України, якою встановлено накладення штрафу за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Перевіркою встановлено несвоєчасну виплату доходу (заробітної плати) працівникам позивача в перевіреному періоді, а чинні норми податкового законодавства встановлюють обов'язок банків приймати платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що в даному випадку мало місце ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку позивачем як податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Враховуючи, що в ході судового розгляду справи встановлено несвоєчасне перерахування позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб як узгодженого грошового зобов'язання, в даному випадку підлягала застосуванню стаття 126 Податкового кодексу України, якою передбачено відповідальність платника податків за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом встановлених строків.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені судом обставини суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 034 715,00 грн. грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 198 262,89 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012 № 0010001742 в обумовленій частині не відповідає критеріям правомірності, визначеним в ч.3 ст.2 КАС України, порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, а тому підлягає скасуванню.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.3 ст.94 КАС України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 20.07.2012 № 0010001742 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" всього 2 232 977,89 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 2 034 715,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 198 262,89 грн., - визнати протиправним та скасувати.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь позивача Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.