Справа № 602/713/13-к
Провадження № 1-кп/602/25/2013
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2013 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Радосюка А. В.
при секретарі Костюк О. М.
з участю прокурора Сипня В. М.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці кримінальне провадження №12012210130000176, яке надійшло до суду з угодою про визнання винуватості, про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 301 КК України, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 в 2011 році за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1, за допомогою власного комп'ютера в мережі Інтернет на веб-сайті «http://vk.com» за посиланням «АДРЕСА_2» створив особисту сторінку під ніком «ОСОБА_1», яка згідно висновку комплексної комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №1-632/633/13 від 24.06.2013 року є вільною доступною для користувачів мережі Інтернет за умови реєстрації та авторизації на сайті «http://vk.com». В подальшому, з 2011 року користуючись своєю власною сторінкою, ОСОБА_1 з метою незаконного розповсюдження серед відвідувачів мережі Інтернет відеопродукції порнографічного характеру, всупереч вимогам ст.6 Закону України «Про захист суспільної моралі», розмістив на ній три відеофільми під назвами «Де Сад», тривалістю 87хв. 24 сек., за посиланням «АДРЕСА_3», «ІНФОРМАЦІЯ_2», тривалістю 105 хв. 53 сек., за посиланням «АДРЕСА_4», «ІНФОРМАЦІЯ_3», тривалістю 3 хв. 13 сек., за посиланням «АДРЕСА_5», які у відповідності до висновку комплексної комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №1-632/633/13 від 24.06.2013 року несуть відвертий порнографічний характер.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.301 КК України - розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.
27 червня 2013 року між прокурором прокуратури Лановецького району Тернопільської області юристом другого класу Сипнем В. М., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12012210130000176 з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні прокуратури Лановецького району Тернопільської області за адресою: м. Ланівці, вул.Незалежності, 3 Тернопільської області, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст.301 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч.2 ст.301 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень без конфіскації засобу демонстрування продукції порнографічного характеру та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив проти затвердження угоди. Прокурор та обвинувачений просять затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.301 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції статті обвинувачення. При цьому, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, його молодий вік, позитивну характеристику, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та, те, що злочином збитків не завдано. Вказані обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором прокуратури Лановецького району Тернопільської області юристом другого класу Сипнем В. М. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 здійснював розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, а тому його дії кваліфікує за ч.2 ст. 301 КК України, за якими належить призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
По справі проведено комплексну комп'ютерно-технічну та мистецтвознавчу експертизу №1-632/633/13 від 24.06.2013 року за яку із обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до ч. 2 ст.124 КПК України слід стягнути в користь НДЕКЦ УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727, р/р 31256272210463, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012 процесуальні витрати в сумі 294 грн. 20 коп. на відшкодування витрат за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної експертної установи.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -
засудив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 червня 2013 року між прокурором прокуратури Лановецького району Тернопільської області юристом другого класу Сипнем Володимиром Михайловичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12012210130000176.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 301 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 червня 2013 року покарання, а саме із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави без конфіскації засобу демонстрування продукції порнографічного характеру.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727, р/р 31256272210463, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012 процесуальні витрати за проведення комплексної комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №1-632/633/13 від 24.06.2013 року в сумі 294 гривні 20 копійок.
Речові докази по справі, а саме системний блок марки «ASUS», який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_1, повернути ОСОБА_1, як власнику.
Даний вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.349 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: А. В. Радосюк
Судове рішення № 32860777, Лановецький районний суд Тернопільської області було прийнято 12.07.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 602/713/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: