Ухвала суду № 32858264, 01.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в I інстанції Кардашенко О.О.,

Суддя доповідач Тимченко О.О.

Категорія 52

________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Жданової В.С.,

суддів: Корчистої О.І., Тимченко О.О.,

при секретарі: Бордюзі Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 19 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Центренерго», про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 19 червня 2013 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку -відмовлено.

З зазначеним рішенням не погодився позивач, приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове по суті позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не перевірив достовірність доказів, наданих відповідачем. Наданий відповідачем перелік вакантних посад жодним чином не підтверджує, що він був з ним ознайомлений та, що ці посади були йому запропоновані, чи є докази про його відмову від переведення на іншу посаду, чи користувався він переважним правом для залишення на роботі, чи додержано відповідачем законодавство, що регулює вивільнення працівників.

Позивач в судовому засідання доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав .

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем та згідно наказу №1119к (розпорядження) про переведення на іншу роботу ОСОБА_1 з 01.01.2006 р. було переведено на посаду сторожа з попередньої організації «ЖКО» на нове - «ОСБО» (ввід сервісно-побутового обслуговування) (а.с.55). Позивач займав посаду сторожа ВСПО, а саме об'єкту «будинок №130 м. Світлодарськ», згідно штатного розпису, введеного в дію наказом ПАТ «Центренерго» Вуглегірська ТЕС від 22.10.2012 р. №620 (а.с.77, 78-81).

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 14.12.2012 р. №1012 доручено керівнику ПАТ «Центренерго» забезпечити здійснення в установленому чинним законодавством порядку безоплатну передачу з державної у комунальну власність територіальної громади м.Світлодарська житлового будинку, який обліковується на балансі ПАТ «Центренерго» (Вуглегірська ТЕС) та не увійшов до його статутного капіталу, розташованого за адресою: Донецька обл.. м.Світлодарськ, будинок №130 (а.с.35).

Наказом ПАТ «Центрненерго» Вуглегірська ТЕС від 25.12.2012 р. №795 на виконання наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 14.12.2012 р. №1012, наказу Вуглегірської ТЕС №621 від 22.10.12 р. «Про зміну штатного розпису» - наказано провести скорочення чисельності персоналу ВСПО (сторожів будинку №130) 28.02.2012 р. (а.с.36).

Згідно додатку №1 до наказу ПАТ «Центренерго» Вуглегірської ТЕС від 22.10.2012 р. №621 «виведено зі штатного розпису 5 одиниць посад сторожа (а.с.34).

Наказом ПАТ «Центренерго» Вуглегірська ТЕС від 29.01.2013 р. №59 введено в дію штатний розпис працівників Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго». Згідно якого станом на 01.01.2013 р. відсутня посада сторожа ВСПО (а.с. 82, 83-86).

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених ст. 40 п.1 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників, відповідало вимогам закону, а саме мало місце скорочення штату, власник підприємства завчасно попередив працівника, запропонував йому переведення на іншу роботу, але позивач відмовилася від такого переведення.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і ґрунтується на законі.

Згідно п.1 ст..40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Вимогами ст. ст.49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно Додатку №795 до наказу по ВТЕС від 25.12.12 ОСОБА_1 був внесений в перелік працівників, які підлягають вивільненню при скороченні чисельності ВТЕС. Чотири сторожа ВСПО 27.12.12 р. були ознайомлені з наказом; позивач 27.12.12 р. ознайомлений не був, так як знаходився у відпустці (а.с.37).

Згідно акту від 21.01.2013 року ОСОБА_1 був попередженні про звільнення, але від підпису в наказі відмовився.

Позивачу двічі було запропоновано вакантні посади згідно наданого суду переліку (а.с.39-50), але від займання запропонованих посад він відмовився, що підтверджується актом від 21.03.2013 р. (а.с.51).

Відповідно до вимог ст..43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1(крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), статті 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

21.03.2013 р. засіданням профспілкового комітету Вуглегірської ТЕС було постановлено: у зв'язку зі скороченням чисельності працівників на підставі наказу ВТЕС №621 від 22.10.2012 р. «Про зміну штатного розпису» та наказу №795 від 25.12.2012 р., враховуючи відмову позивача про переведення на іншу роботу, надано згоду адміністрації Вуглегірської ТЕС на розірвання договору зі сторожем ВСПО ОСОБА_1 , за п.1 ст.40 КЗпП України з 21.03.2013 р. (а.с.54).

Наказом (розпорядження) №139-к від 21.03.2013 р. ОСОБА_1 було звільнено з 21 березня 2013 р. з посади сторожа у зв'язку зі скороченням чисельності на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.12).

З обставин справи вбачається, що при звільненні у зв'язку із скороченням посади, позивач був повідомлена за два місці, що відповідає вимогам ст. 49-2 КЗпП України.

Суд першої інстанції вважав доведеним, що відповідач пропонував позивачу інші роботи, при тому на момент звільнення запропоновані всі вакантні посади на підприємстві, але позивач відмовився від запропонованих робіт, що підтверджується актам від 21.03.2013 року (а.с. 51).

Відповідно до ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.

Як вбачається із матеріалів справи 21.03.2013 р. засіданням профспілкового комітету Вуглегірської ТЕС було надано згоду адміністрації Вуглегірської ТЕС на розірвання договору зі сторожем ВСПО ОСОБА_1 , за п.1 ст.40 КЗпП України з 21.03.2013 р. (а.с.54).

Таким чином, відповідач надав суду докази про те, що інша робота позивачу пропонувалася, згода профспілкового комітету була отримана.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач виконав передбачений ч.2 ст. 40 КЗпП України обов'язок по переведенню працівника за його згодою на іншу роботу, власник підприємства не порушив встановлені законом гарантії при розірванні трудового договору у зв'язку із скороченням штату.

Надані відповідачем докази спростовують доводи позивача відносно того, що йому не було запропоновано іншу роботу, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що позивач користувався переважним правом про залишення на роботі, колегія суддів визнає неспроможними, оскільки застосування ч.2 ст. 42 КЗпП України застосовується при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, а як вбачається із матеріалів справи посада ОСОБА_1 на підприємстві була скорочена на виконання наказу № 1012 від 14.12.2012 року Міністерства енергетики та вугільної промисловості, які призвели до скорочення персоналу ВСПО Вуглегорської ТЕС, а саме п'ять сторожів будинку №130 м. Світлодарську, тому зазначене питання обґрунтовано судом першої інстанції не вирішувалось.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був попереджений про наступне звільнення за один місяць, спростовуються матеріалами справи , а саме актом від 21.01.2013 року ( а.с.38).

Доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів визнає, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив рішення на основі повно, всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: