Рішення № 32857277, 06.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 р. Справа № 914/2027/13

Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі М.Драгус розглянула матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

До відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

Про:визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №21/12 від 21.03.2012р.

В судове засідання з'явились:

Від позивача: ОСОБА_5 - представник за довіреністю;

Від відповідача: Зубашенко. Ю.В. - представник за довіреністю;

Сторонам роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представників сторін.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №21/12 від 21.03.2012р.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою суду від 29.05.2013р. порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 18.06.2013р.

В судовому засіданні 18.06.2013р. оголошувалась перерва до 02.07.2013р.

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 02.07.2013р. не забезпечили. Від представника відповідача поступило клопотання (факсом) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Ухвалою від 02.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 16.07.2013р.

Представник позивача в судове засідання 16.07.2013р. з'явився, надав усні пояснення по суті спору, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 16.07.2013р. з'явився, надав усні пояснення по суті спору, через канцелярію суду подав відзив на позов від 16.07.2013р., в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою від 16.07.2013р. розгляд справи відкладено до 24.07.2013р.

Представник позивача в судове засідання 24.07.2013р. не з'явився, причин неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 24.07.2013р. з'явився, надав усні пояснення по суті спору, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи для надання можливості представити додаткові докази по справі, а саме: підтвердити первинними бухгалтерськими документами факт перерахування коштів Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ПП "Пелікан" спірної суми.

Ухвалою від 24.07.2013р. розгляд справи відкладено на 06.08.2013р. та продовжено строк розгляду справи на 15 днів з 28.07.2013р.

В судове засідання 06.08.2013р. з'явилися представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити. По суті позову зазначив, що кошти з рахунку ПП «Пелікан» банком списано правомірно, а, отже, ПП «Пелікан» не мав права вимоги до Позивача, а відповідно і відступати право вимоги третій особі.

Представник Відповідача позовні вимоги заперечив у повному обсязі, надав суду Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. у справі №7/62-Б, як доказ перерахування Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ПП "Пелікан" спірної суми.

В судовому засіданні підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

05.09.2008р. між ПП "Агу" та АКБ "Укрсоцбанк" було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 070/22.2-168К від 05.09.2008р. згідно якого ПП "Агу" отримало кредит в сумі 3 000 000,00 грн.

05.09.2008р. ПП "Пелікан" згідно договору поруки № 070/12-64 поручилося за зобов'язаннями ПП "Агу" перед АКБ "Укрсоцбанк" по поверненню кредиту в розмірі З 000 000,00 грн.

22 березня 2012 року між Приватним підприємством «Пелікан» (первісний кредитор) в особі ліквідатора Череватого Любомира Богдановича, який діяв на підставі Постанови Господарського суду Волинської області від 01.06.2009р. у справі №7/62-Б та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги №21/12 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає право грошової вимоги у розмірі 133 500,00 грн, в тому числі ПДВ, що виникло у зв'язку із незаконним списанням АКБ «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Львівська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк» з поточного рахунку Первісного кредитора коштів в розмірі 133 500,00 грн, про що свідчить виписка по особовому рахунку ПП «Пелікан» за 07.09.2009р.

Згідно п. 1.3 договору поруки №070/12-64 від 05.09.2008р., укладеного між Банком, позичальником ПП «АГУ» та поручителем ПП «Пелікан», у разі невиконання Позичальником забезпечених порукою зобов'язань протягом 7 робочих днів від дати закінчення строку виконання зобов'язань за договором кредиту, Поручитель доручає Кредитору здійснювати на підставі меморіалних ордерів, оформлених кредитором, договірне списання грошових коштів з поточних рахунків поручителя, відкритих ним в Волинській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» в сумах, що підлягають сплаті за Договором кредиту щодо погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки.

7 вересня 2012р. ФОП ОСОБА_1 було подано позов до господарського суду міста Києва про стягнення 133 500,00 грн безпідставно списаних коштів.

Як вбачається з позовної заяви, на думку позивача зазначений вище договір суперечить вимогам ст.ст. 514,515,516,519,527 ЦК України, а також Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а відтак є недійсним.

Обгрунтовуючи недійсність договору Позивач посилається, зокрема, на не, що у ПП «Пелікан» було відсутнє право грошової вимоги до ПАТ «Укрсоцбанк» щодо повернення списаних з поточного рахунку коштів, так як спірні кошти було списано банком з рахунків ПП «Пелікан» як поручителя відповідно до умов Договору поруки №070/12-64 від 05.09.2008р, а неправомірність списання ПАТ «Укрсоцбанк» коштів з рахунків ПП «Пелікан» судом не встановлена. Окрім цього, на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 22.03.2012р. у ПП «Пелікан» була відсутня грошова вимога до ПАТ «Укрсоцбанк» щодо повернення коштів на суму 133 500,00 грн.

Окрім того, Позивач звертає увагу суду на той факт, що відступлення права грошової вимоги під час ліквідаційної процедури не допускається, оскільки це порушить права інших кредиторів. У разі задоволення під час процедури банкрутства вимог кредиторів, на які поширюється дія мораторію, вказані кошти стягуються арбітражним керуючим із такого кредитора як безпідставно отримані.

На думку Позивача, договірне списання коштів з поточного рахунку банкрута за своєю правовою природою не є задоволенням вимоги кредитора, вказана вимога є поточною, тобто такою, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство та на яку дія мораторію не поширюється. Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що ПП «АГУ» розпочало порушувати умови кредитного договору 10.06.2009р., а мораторій на задоволення вимог кредиторів було введено ухвалою Господарського суду Волинської області від 14.04.2009р., тобто зобов'язання поручителя ПП «Пелікан» сплатити кредитору вказані суми боргу виникло після введення дії мораторію.

У поданому відзиві на позовну заяву від 16.07.2013р. відповідач позовні вимоги заперечив у повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним.

На думку відповідача вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ПП «Пелікан» є конкурсними і з дня відкриття ліквідаційної процедури 01.06.2009р. строк виконання грошових зобов'язань ПП «Пелікан» за договором поруки вважається таким, що настав. Свою позицію відповідач пояснює тим, що договір поруки укладений 05.09.2008р., а вимога ПАТ «Укрсоцбанк» до ПП «Пелікан» щодо відповідальності за зобов'язання ПП «Агу» виникла з моменту укладення договору поруки, а момент виконання цієї вимоги настав після порушення справи про банкрутство. У зв'язку з цим, на думку відповідача, ПАТ «Укрсоцбанк» повинно було звернутися до боржника зі своїми грошовими вимогами впродовж тридцяти днів з дня публікації відповідного оголошення. Оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» не звернулося зі своїми вимогами у встановлений законом строк, його вимоги до ПП «Пелікан» є погашеними і ПАТ «Укрсоцбанк» не має права брати участь у процедурі банкрутства ПП «Пелікан».

Окрім цього, як стверджує відповідач, ПАТ «Укрсоцбанк» самостійно без відома ліквідатора списало з поточного рахунку ПП «Пелікан» кошти в сумі 133 500,00 грн., а, отже, такі підлягають поверненню.

Відповідач звернув увагу суду на наступне. 11.01.2011р. ФОП ОСОБА_1 було укладено із ПП «Пелікан» договір №1 про відступлення права вимоги, згідно якого ПП «Пелікан» (первісний кредитор) передав, а ФОП ОСОБА_1 прийняв право грошової вимоги у розмірі 133 500,00 грн, що виникло у зв'язку з незаконним списанням АКБ «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Львівська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк» з поточного рахунку первісного кредитора коштів в розмірі 133 500,00 грн, про що свідчить виписка по особовому рахунку ПП «Пелікан» за 07.09.2009р. Відповідач стверджує, що 31.01.2011р. ПП ОСОБА_1 вніс до каси ПП «Пелікан» кошти в сумі 133 500,00 грн згідно договору №1 від 11.01.2011р.. Як доказ, відповідач надав суду корінець квитанції прибуткового касового ордеру №1 від 31.01.2011р. та Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. у справі №7/62-Б. 31.01.2011р. ліквідатором було погашено вимоги кредиторів першої черги, а саме: заборгованість по заробітній платі в сумі 120 093,74 грн та поточну заборгованість по заробітній платі в сумі 13 406,26 грн.

У зв'язку з ненаданням ПП «Пелікан» документів, що підтверджують його право вимоги до АКБ «Укрсоцбанк» згідно договору про відступлення права вимоги №1 від 11.01.2011р. та проведенням повної оплати за ФОП ОСОБА_1, сторони домовилися укласти новий договір про відступлення права вимоги №21/12 від 22.03.2012р., згідно якого замінити зобов'язання сторін по договору про відступлення права вимоги №1 від 11.01.2011р. зобов'язаннями сторін по договору про відступлення права вимоги №21/12 від 22.03.2013р. кошти в сумі 133 500,00 грн сплачені 31.01.2011р. новим кредитором за договором про відступлення права вимоги №1 від 11.01.2011р. зараховуються в рахунок виконання зобов'язань за договором про відступлення права вимоги №21/12 від 22.03.2012р. При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що також передбачено ст. 193 ГК України.

07.09.2009р. АКБ «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Львівська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк» списало з поточного рахунку ПП «Пелікан» кошти в розмірі 133 500,00 грн, про що свідчить виписка по особовому рахунку ПП «Пелікан» за 07.09.2009р.

22 березня 2012 року між Приватним підприємством «Пелікан» (первісний кредитор) в особі ліквідатора Череватого Любомира Богдановича, який діяв на підставі Постанови Господарського суду Волинської області від 01.06.2009р. у справі №7/62-Б та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги №21/12 (далі - Договір).

Відповідно до ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 Договору про відступлення права вимоги №21/12 від 22.03.2012р. компенсація відступленого права вимоги Новим Кредитором Первісному кредитору здійснюється шляхом сплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Первісного кредитора або готівкою в касу підприємства згідно умов, які будуть погоджуватись сторонами додатково.

Відповідач стверджує, що 31.01.2011р. ПП ОСОБА_1 вніс до каси ПП «Пелікан» кошти в сумі 133 500,00 грн згідно договору №1 від 11.01.2011р. Як доказ, відповідач надав суду корінець квитанції прибуткового касового ордеру №1 від 31.01.2011р. 31.01.2011р.

Окрім того, як вбачається з Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. у справі №7/62-Б судом встановлено, що договір про відступлення права вимоги №21/12 від 22.03.2012 року замінив зобов'язання сторін по договору про відступлення права вимоги №1 від 11.01.2011 року, а відповідно кошти згідно договору №1 від 11.01.2011 року сплачені підприємцем ОСОБА_1 приватному підприємству "Пелікан" в повному обсязі. Ліквідатором ПП "Пелікан" долучено до матеріалів справи платіжну відомість від 31.01.2011 року та відомості на виплату грошей №№2,3 від 31.01.2013 року на підтвердження того, що отримані від підприємця ОСОБА_1 кошти в сумі 133 500 грн. 00 коп. спрямовані на погашення заборгованості по заробітній платі в сумі 119 103 грн. 74 коп. та поточній заробітній платі в сумі 14 396 грн. 74 коп., що відображено в звіті ліквідатора, поданому на затвердження суду при ліквідації ПП "Пелікан".

З огляду на вищевикладене, оскільки Відповідач підтвердив належними доказами факт перерахування Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ПП "Пелікан" спірної суми, а саме це встановлено Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. у справі №7/62-Б , тому згідно ст. 35 ГПК України факти вважаються встановленими і не доводяться при розгляді справи, тобто наявність у ПП "Пелікан" заборгованості перед позивачем, що стало підставою для укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги, суд дійшов висновку про правомірність передачі грошової вимоги, а, отже, підстав для визнання недійсним вказаного договору немає.

Не заслуговують на увагу суду твердження Позивача, що кошти з рахунку ПП «Пелікан» банком списано правомірно, а, отже, ПП «Пелікан» не мав права вимоги до Позивача, а відповідно і відступати право вимоги третій особі, з огляду на наступне. 14.04.2009р. ухвалою господарського суду Волинської області у справі №7/62-Б порушено справу про банкрутство щодо приватного підприємства ПП «Пелікан» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Як вбачається з виписки по особовому рахунку №26007070288751 за 07.09.2009р. Позивач списав кошти з рахунку ПП «Пелікан», тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ПП «Пелікан». Відповідно до ч. 1-2 ст. 19 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. З огляду на викладені обставини, Позивач не мав права здійснювати списання коштів, в період дії мораторію , а отже, у ПП «Пелікан» виникло право грошової вимоги до ПАТ «Укрсоцбанк» у зв'язку з незаконним списанням грошових коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, належними та допустимими доказами не підтверджені, відповідачем спростовані, а тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 215, 513, 514, 526, 611, 625 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст. 28, 33 ,43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №21/12 від 21.03.2012р. - відмовити за безпідставністю

2. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.08.2013р.

Суддя Запотічняк О.Д.