Рішення № 32857332, 06.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 р. Справа № 914/2333/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство - 14630», м. Львів, до відповідача:Приватного підприємства «Гал-Всесвіт», м. Львів,про: Стягнення заборгованості в сумі 49 558,58 грн.Суддя М.М. Синчук При секретарі Гринчишин О.За участю представників:позивача:Мудрак Р. Б. - довіреність б/н від 31.05.13р.відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» до Приватного підприємства «Гал-Всесвіт» про стягнення заборгованості в сумі 49 558,58 грн. Ухвалою від 13.06.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.06.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору №02/СК-03 про надання станційно-касове обслуговування від 01.01.2008р. не здійснив розрахунок, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 48 302,80 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1 046,48 грн. - пені, 209,30 грн. - 3% річних.

В судове засідання 19.06.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Вимоги ухвали суду від 13.06.2013р. виконав.

В судове засідання 19.06.2013 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання б/н від 19.06.13р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання. Вимог ухвали суду від 13.06.13р. не виконав.

В судовому засіданні 19.06.2013 р. розгляд справи відкладено на 31.07.2013 р.

В судове засідання 31.07.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

В судове засідання 31.07.2013 р. представник відповідача повторно з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 13.06.2013 р.

В судовому засіданні 31.07.2013 р. розгляд справи відкладено на 06.08.2013 р. для надання сторонам можливості виконати вимоги попередніх ухвал суду в повному обсязі.

В судове засідання 06.08.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 06.08.2013 р. представник відповідача з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 13.06.2013 р. не виконав без поважних причин.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.01.2008 р. між Приватним підприємством "Гал-Всесвіт" та Відкритим акціонерним товариством "Львівське АТП 14630" (перевізник) було укладено договір №02/СК-03 про станційно-касове обслуговування (далі по тексту - Договір), який визначає взаємовідносини між ПП "Гал-Всесвіт" та перевізником при виконанні перевезень пасажирів та багажу рейсовими автобусами, на міжнародних маршрутах, що обслуговує перевізник на АВ (автовокзалі), взаємні зобов'язання сторін, матеріальну відповідальність за невиконання цих зобов'язань та порядок проведення розрахунків за перевезення.

Відповідно до умов цього Договору (п.2) позивач зобов'язався надавати відповідачу технічно справні автобуси для перевезення пасажирів на міжнародних маршрутах Львів-Томашів, Львів-Люблін та Київ-Вроцлав, обладнані та екіпіровані згідно з діючими вимогами, правилами дорожнього руху, в належному санітарному стані. Крім цього, позивач взяв на себе зобов'язання, передбачені п. 3 Договору.

Відповідач зобов'язувався оплачувати послуги позивача у встановленому в п. 7 Договору відсотковому відношенні від суми, отриманої з реалізації квитків, багажних квитків, суми, отриманої від обов'язкового страхування пасажирів через каси автостанції.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що розрахунки відповідач проводить один раз в 7 банківських днів, а кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 10 числа кожного місяця, який слідує за звітним.

Пунктом 7.6. Договору передбачено, що за кожен день несвоєчасної сплати платежів, передбачених п. 4.7. Договору, сторони несуть взаємну матеріальну відповідальність у вигляді пені, яка дорівнює 0,5 % від суми платежу. Терміни сплати пені передбачені п. 7.4. Договору.

В п. 5.11. Договору зазначено, що підставою для матеріальної відповідальності сторін є акти звірок, матеріали перевірок посадових осіб, записи в диспетчерських журналах, відомостях 20-АСС, документація водія та реєстри виконання рейсів на даному маршруті.

Як вбачається з відомостей ф. 20-АСС, які виписувались відповідачем та завірені його печаткою, та долучені до позовної заяви, протягом лютого, березня, квітня 2013 р. відповідач реалізував квитки на маршрути позивача, виручку від продажу яких, за мінусом комісійної винагороди встановленої п.п. 7.1., 7.2., 7.3. Договору, повинен був повернути позивачу у розмірі 48 302,80 грн. Про це зазначалось самим відповідачем у вищезгаданих відомостях, ним самостійно вказувались у цих відомостях державні номерні знаки та марки автобусів, зазначались напрямки міжнародних маршрутів, кількість проданих квитків, прізвища осіб, яким реалізовано квитки, напрямок слідування цих осіб, вартість реалізованих квитків, багажних квитків, суми коштів, отриманих від обов'язкового страхування пасажирів у ПрАТ "СК "Уніка", а також самостійно виводився розмір комісійної винагороди позивача відповідно до умов Договору (85 % ТРФ + 85 % СТР + 50 % БГЖ > АТП) та зазначалась загальна сума, яка належала до сплати позивачу внаслідок реалізації квитків на автобус того чи іншого рейсу.

З долученого позивачем до позову розрахунку суми основного боргу та штрафних санкцій вбачається, що ПАТ "Львівське АТП-14630" просить стягнути з відповідача на свою користь 48 302,80 грн. заборгованості на підставі виписаних та виданих самим відповідачем відомостей про реалізацію квитків на міжнародні автобусні рейси, які мали місце протягом лютого, березня, квітня 2013 р.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно з положеннями ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно відомостей ф. 20-АСС, які виписувались відповідачем та завірені його печаткою, що долучені до позовної заяви, вбачається, що протягом лютого, березня, квітня 2013 р. відповідач реалізував квитки на маршрути позивача, виручку від продажу яких, за мінусом комісійної винагороди встановленої п.п. 7.1., 7.2., 7.3. Договору, повинен був повернути позивачу у розмірі 48 302,80 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що розрахунки відповідач проводить один раз в 7 банківських днів, а кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 10 числа кожного місяця, який слідує за звітним. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 48 302,80 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачені штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.6. Договору за кожен день несвоєчасної сплати платежів, передбачених п.4.7. Договору, сторони несуть взаємну матеріальну відповідальність у вигляді пені, яка дорівнює 0,5% від суми платежу. Терміни сплати пені передбачені п. 7.4. Договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене чинним законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Як встановлено в судовому засіданні, нарахування позивачем пені в розмірі 1 046,48 грн. проведено щодо невиконання відповідачем зобов'язань щодо сплати платежів, передбачених п. 4.7. Договору, за періоди з 11.03.2013 р. по 10.06.2013 р., з 11.04.2013 р. по 10.06.2013 р., з 11.05.2013 р. по 10.06.2013 р.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 1 046,48 грн. - пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також три 3% річних від простроченої суми. Таким чином, в силу вищенаведених правових норм та договірних умов, існують усі підстави для стягнення з відповідача 209,30 грн. - 3% річних.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гал-Всесвіт» (адреса: 79056, м. Львів, вул. Пластова, буд. 10; ідентифікаційний код 25235879) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» (адреса: 79019, м. Львів, вул. Городницька, буд. 47; ідентифікаційний код 03114744) 48 302,80 грн. заборгованості, 1 046,48 грн. - пені, 209,30 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Гал-Всесвіт» (адреса: 79056, м. Львів, вул. Пластова, буд. 10; ідентифікаційний код 25235879) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» (адреса: 79019, м. Львів, вул. Городницька, буд. 47; ідентифікаційний код 03114744) 1 720,50 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.