Постанова № 32856387, 01.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2013 року Справа № 812/6674/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Разіній Н.В.

в присутності сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» про стягнення податкового боргу в розмірі 102 025, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2013 року об 11 год. 39 хв. до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» про стягнення податкового боргу в розмірі 102 025, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено.

Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервіс» зареєстровано в виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради від 03.11.1992 №1 383 105 0001 000184. КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» зареєстровано як платник податків в ДПІ в м.Сєвєродонецьку з 20.07.1995. У зв'язку з несплатою підприємством податкового зобов'язання з ПДВ по декларації № 9042662626 від 31 липня 2013 року, станом на 31.07.2013 року виник податковий борг в сумі 102 025, 00 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника на підставі п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України . Термін сплати зазначеного зобов'язання 30.07.2013 року, а станом на 31.07.2013 року зазначена сума податкового зобов'язання визначена в декларації є податковим боргом.

Підприємству направлено 2 податкових вимоги: перша податкова вимога №1/42 від 23.10.2001 року з повідомленням про податковий борг у сумі 8089,42 грн. Відправлено поштою з повідомленням про вручення, отримано 09.11.2001 року, друга податкова вимога № 2/248 від 11.12.2001 року з повідомленням про податковий борг у сумі 14095,44 грн. Відправлено поштою з повідомленням про вручення, отримано 18.01.2002 року.

За таких обставин позивач просить стягнути за відповідача в судовому порядку суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 102 025,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, в подані просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 183-3 КАС України встановлено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. Розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, митного органу, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервіс» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 03.11.1992 року за реєстраційним номером 1 383 105 0001 000184.

Відповідач перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області з 20.07.1995, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 28.05.2009 №86 (а. с. 8).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку №16632147 Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервіс» є платником податку на додану вартість з 09 березня 2005 року (а. с. 9).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Відповідно до 14.1.178. ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.14.1.179 ст. 14 Податкового кодексу України).

В судовому засіданні судом встановлено, що Комунальним підприємством «Сєвєродонецьккомунсервіс», було самостійно узгоджено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість шляхом надання до податкової інспекції податкової декларацій, а саме:

- податкової декларації № 9042662626 від 17 липня 2013 року, в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на додану вартість яка підлягає сплаті до бюджету за червень 2013 року в розмірі 102 025,00 грн. Граничний термін сплати грошового зобов'язання за зазначеною декларацією є 30 липня 2013 року.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до зворотного боку облікової картки відповідача як платника податків, станом на час розгляду подання останнім не було погашено заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 102 025,00 грн., яка утворилась внаслідок самостійно узгодженого податкового зобов'язання.

Згідно з п. п 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181- III (норми якого були чинними на момент виникнення правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання зазначеної норми Закону № 2181 Держаною податковою інспекцією в місті Сєвєродонецьку було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу від 23 жовтня 2001 року №1/42 на загальну суму 8089,42 грн., яка була надіслана на адресу платника податків поштою та отримана 09 листопада 2001 року та другу податку вимогу від 11 грудня 2001 року №2/248 на загальну суму 14095,44 грн., яка була отримана уповноваженою особою представника відповідача, про що свідчить підпис зазначеної особи на корінці податкової вимоги (а. с. 10,11). Даних про оскарження відповідачем першої та другої податкової вимоги судом на час розгляду подання не встановлено, а тому вони вважається чинними на час розгляду справи.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства, за таких обставин позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо стягнення з Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 102 025,00 грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» про стягнення податкового боргу в розмірі 102 025, 00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна,89, код 03327983) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 102 025, 00 грн. (сто дві тисячі двадцять п'ять гривень 00 коп.) на користь держави р/р 31111029700080 код платежу 14010100, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код 37944909 з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до ч. 7 ст. 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 06 серпня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна