Ухвала суду № 32855469, 01.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4796/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ

ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001981720 від 06.12.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 268 637 грн. 56 коп. та податкового повідомлення-рішення № 0001991720 від 06.12.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 415 629 грн. 80 коп. Позивач також просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби у м. Києві № 78/Г/12-3-03 від 18.01.2013 р., прийняте за результатами розгляду його скарги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 08.11.2012 р. по 14.11.2012 р. посадовцями державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Дніпровському районі») проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 5402/17-НОМЕР_1 від 21.11.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 1 Указу Президента України № 727 від 03.07.1998 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян», ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.ст. 2, 3, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 177, 185, 187 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»).

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

У період з 01.10.2009 р. по 31.12.2011 р. ФОП ОСОБА_2 перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, сплачуючи єдиний податок у розмірі 200 грн. на місяць.

При перевірці встановлено, що фактичний обсяг виручки позивача від реалізації товарів, робіт (послуг) у IV кварталі 2009 р. становить 674 028 грн. 44 коп.

Враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 перевищив у перевіреному періоді законодавчо встановлений граничний обсяг виручки як умови перебування на спрощеній системі оподаткування, не перейшов на загальну систему оподаткування та не зареєструвався в якості платника податку на додану вартість, ДПІ у Дніпровському районі дійшла висновку про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб на 251 731 грн. 93 коп., у тому числі за IV квартал 2009 року на 19 578 грн. 20 коп.; за 2010 рік на 96 908 грн. 70 коп.; за 2011 рік на 135 245 грн. 03 коп., а також про заниження суми податку на додану вартість на 387 973 грн. 84 коп., у тому числі за січень 2010 року на 9 611 грн. 08 коп.; лютий 2010 року на 12 366 грн. 80 коп.; березень 2010 року на 14 753 грн. 20 коп.; квітень 2010 року на 14 077 грн. 44 коп.; травень 2010 року на 16 250 грн. 40 коп.; червень 2010 року на 21 611 грн.; липень 2010 року на 14 244 грн. 22 коп.; серпень 2010 року на 9 425 грн. 80 коп.; вересень 2010 року на 12 503 грн. 40 коп.; жовтень 2010 року на 17 052 грн. 20 коп.; листопад 2010 року на 12 903 грн.; грудень 2010 року на 17 483 грн. 60 коп.; січень 2011 року на 11 232 грн. 60 коп.; лютий 2011 року на 32 081 грн.; березень 2011 року на 16 750 грн. 86 коп.; квітень 2011 року на 14 399 грн. 20 коп.; травень 2011 року на 9 666 грн.; червень 2011 року на 20 937 грн. 80 коп.; липень 2011 року на 14 604 грн.; серпень 2011 року на 18 225 грн. 20 коп.; вересень 2011 року на 12 537 грн. 20 коп.; жовтень 2011 року на 20 872 грн.; листопад 2011 року на 18 193 грн. 24 коп.; грудень 2011 року на 26 192 грн. 20 коп.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Дніпровському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001981720 від 06.12.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 268 638 грн. 56 коп., у тому числі 251 731 грн. 93 коп. за основним платежем та 16 906 грн. 63 коп. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0001991720 від 06.12.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 415 629 грн. 80 коп., у тому числі 387 973 грн. 84 коп. за основним платежем та 27 655 грн. 96 коп. за штрафними санкціями.

Названі податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем у порядку процедури адміністративного оскарження до Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням ДПС у м. Києві від № 78/Г/12-3-03 від 18.01.2013 р. залишено без змін спірні податкові повідомлення-рішення та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на 43 071 грн. 54 коп.

Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку і звітності (надалі за текстом - «Указ № 727/98»).

Пунктом 1 Указу № 727/98 установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання таким суб'єктом установлених Указом вимог.

Згідно пункту 5 Указу № 727/98 разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Встановлений законодавством обов'язок платника цього податку перейти на загальну систему оподаткування в таких випадках означає, що з настанням обставин, які виключають можливість суб'єкта господарювання перебувати на спрощеній системі оподаткування (в цьому випадку - перевищення обсягів виручки) останній втрачає право на сплату єдиного податку та зобов'язаний сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) на загальних підставах.

У той же час Указ № 727/98 не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.

Такі питання регулювались Декретом Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян», Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Податковим кодексом України.

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР передбачалось, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

При цьому згідно з пунктом 6.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 30.09.2010 р. № 758) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 р. за № 208/4429, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не зареєстрована платником ПДВ особа, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого статтею 1 Указу Президента України від 03.07.98 № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 № 746), зобов'язана подати до податкового органу заяву про реєстрацію як платника ПДВ. Реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана (надіслана) податковому органу фізичною особою-підприємцем - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту перевищення.

Відповідно до пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

З огляду на наведене слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що ДПІ у Дніпровському районі обґрунтовано збільшила позивачеві суму грошового зобов'язання із сплати податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість, а Державна податкова служба у м. Києві - відмовила у задоволенні скарги ФОП ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 06 серпня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.