Постанова № 32855222, 07.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року Справа № 5019/527/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого, Жукової Л.В., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скаргидочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 рокуу справі господарського судуРівненської областіза позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"простягнення 2 135 397,33 грн.та за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"про визнання недійсним п.7.10, 9.3 договорув засіданні взяли участь представники:

- позивача:Цибізова О.О.,- відповідача:Ковальчук О.О.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" в порядку ст. 117 ГПК України звернулось до господарського суду Рівненської області із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме, в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу в розмірі 1609716,07 грн., 129916,75 грн. пені, 275449,99 грн. інфляційних втрат та 120314,52 грн. 3% річних.

Заява боржника мотивована тим, що заборгованість ТОВ "Рівнетеплоенерго" погашена, шляхом списання відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" №3319-VI від 12.05.2011 року. Обґрунтовуючи цю обставину, боржник послався на рішення створеної ним Комісії з питань списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, оформленого Протоколом від 05.09.2011 року №1 та направленого на адресу стягувача листом про суми списаної заборгованості.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.04.2013 року в задоволенні заяви ТОВ "Рівнетеплоенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції послався на те, що, зокрема, договір між учасниками процедури списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, індексу інфляції та 3 % річних не укладався. Крім того, місцевий суд вказав на те, що судове рішення про стягнення спірних сум набрало законної сили після набрання чинності Законом України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", що позбавляє права на списання цих сум у порядку, визначеному цим Законом.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.04.2013 року скасовано в частині відмови в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 129916,75 грн. пені, 275449,99 грн. інфляційних втрат, 120314,52 грн. - 3% річних та прийнято нове рішення про задоволення заяви в цій частині. В решті ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом постановою, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.04.2013 року.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Рівненської області від 17.05.2011 року з даної справи, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 року та постановою Вищого господарського суду від 18.10.2011 року первісний позов задоволено. Відповідно до рішення господарського суду, присуджено до стягнення з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", борг у сумі 1609716,07 грн., 129916,75 грн. пені, 275449,99 грн. інфляційних втрат, 120314,52 грн. - 3% річних. В зустрічному позові відмовлено.

05.08.2011 року на виконання судового рішення місцевим господарським судом видано наказ №5019/527/11.

Скасовуючи частково ухвалу суду першої інстанції та задовольняючи частково заяву ТОВ "Рівнетеплоенерго" про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, апеляційний господарський суд виходив з того, що заборгованість відповідача згідно рішення місцевого господарського суду списана ним згідно положень Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

04.06.2011 року набув чинності ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 року.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, його дія поширюється, на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Відповідно до пунктів 2.1. і 2.2. ст. 2 ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997р. по 01.01.2011р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.5 вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Даний порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Пунктом 6 зазначеного Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, Протоколом від 05.09.2011 року №1 засідання Комісії з питань списання заборгованості за спожитий природний газ ТОВ "Рівнетеплоенерго", відповідно до ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 року та постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011 року списано, зокрема, заборгованість за договором №2-06/09-1861-БО-28 від 30.10.2009 року, який був предметом розгляду спору про стягнення, з пені - в розмірі 129916,75 грн., 120314,52 грн. - 3% річних та 275499,99 грн. інфляційних втрат. Апеляційним судом встановлено, що вказані штрафні та фінансові санкції, згідно судового рішення від 17.05.2011 року з даної справи, були нараховані відповідачу на заборгованість за природний газ, яка виникла перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до 01.01.2011 року.

Поряд з цим, як було встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано матеріалами справи, про проведення дій щодо списання основної суми боргу в розмірі 1609716,07 грн. в протоколі комісії від 05.09.2011 року №1 не зазначено. Інших доказів списання спірних сум в порядку, визначеному Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894 суду надано не було.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що обов'язок боржника по сплаті пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції за вказаним вище рішенням відсутній, відповідно з чим, суд вірно дійшов висновку, що наказ господарського суду Рівненської області №5019/527/11 від 05.08.2011 року згідно ч.4 ст.117 ГПК України, слід вважати таким, що не підлягає виконанню в зазначеній частині.

Що стосується тверджень скаржника про те, що між сторонами не укладались договори відповідно до п. 7 Порядку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 7 Порядку, заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 року по 01.01.2011 рік, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

За переконанням колегії суддів, вищевказаним пунктом встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу. Відповідно з цим, обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону, спростовується тим, що законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (таким договором в даному випадку є договір на поставку газу).

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, постанова апеляційного судів є законною, обґрунтованою, прийнятою у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, відсутні підстави для її зміни чи скасування.

Щодо інших доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваної постанови, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року у справі №5019/527/11 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Л.В. Жукова

В.І. Студенець