Постанова № 32853384, 29.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 р. Справа №805/9526/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дворникова М.С.

за участі секретаря судового засідання Воловик Ю.В.

позивача; ОСОБА_1;

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій незаконними, скасування рішення про накладення штрафу та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області в якому просив визнати незаконними дії щодо накладення штрафу та відмови у наданні довідки, скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності у розмірі 170,00 грн. та зобов'язати видати довідку для зняття з реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у державного реєстратора.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2009 року він є фізичною особою - підприємцем. 06 грудня 2010 року був прийнятий на постійне місце роботи у товаристві з обмеженою відповідальністю «Альтей». Підприємницькою діяльністю не займався. У квітні 2013 року, звертаючись до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області з заявою про зняття його з обліку суб'єктів підприємницької діяльності та видачею відповідної довідки, йому стало відомо, що за ним обліковується заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3717,37 грн., а також за несвоєчасне подання звітності на нього накладено штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. Не погодившись з цим рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив визнати дії відповідача незаконними щодо накладення штрафу та відмову у наданні довідки, скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності у розмірі 170,00 грн. та зобов'язати видати довідку для зняття з реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у державного реєстратора

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

З урахуванням положень частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, у 2009 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Як платник єдиного внеску позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області. При цьому позивач перебував на спрощеній системі оподаткування.

З 06 грудня 2010 року був прийнятий на постійне місце роботи у товаристві з обмеженою відповідальністю «Альтей», підприємницькою діяльністю не займався.

У квітні 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про зняття з обліку суб'єкта підприємницької діяльності. 24 травня 2013 року, відповіддю Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області повідомлено позивача про наявність заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за 2011 рік в сумі 3717,37 грн. та про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності у розмірі 170,00 грн., у зв'язку з чим йому було відмовлено в наданні довідки для зняття його з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені в Законі України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон 2464), який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до Закону № 2464 вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункту 2 частини 1 статті 1 Закону 2464).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст.6 Закону 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

За правилами підпункту «б» пункту 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663) органи пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у разі, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. В такому випадку вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу та надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про накладення штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 170,00 грн. є правомірним, а вимога позивача про його скасування - безпідставною.

Що стосується позовних вимог позивача щодо ненадання довідки для зняття з реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у державного реєстратора, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, здійснюється Пенсійним фондом за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Механізм взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено «Порядоком взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27 вересня 2010 року № 21-6, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за N 995/18290 (далі - Порядок).

Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 Порядку фізичні особи-підприємці, які не мають найманих працівників, подають до органу Пенсійного фонду звіт про нараховані суми єдиного внеску за період роботи у звітному році та копію акта перевірки органу державної податкової служби і здійснюють остаточні розрахунки.

У разі якщо фізична особа - підприємець не здійснила розрахунки з Пенсійним фондом України або фонди соціального страхування надали органу Пенсійного фонду України рішення про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів за 10 днів до закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог фізичній особі - підприємцю, орган Пенсійного фонду України видає такій особі рішення про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач є фізичною особою - підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Отже, перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Альтей», яке сплачувало за нього внески на пенсійне страхування згідно з вимогами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не звільняє його від обов'язку сплачувати єдиний соціальний внесок та подавати звітність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_1 в наданні довідки про відсутність заборгованості для зняття з обліку як суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем та що за ним обліковується заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3717,37 грн.

Таким чином відповідачем правомірно відмовлено в наданні довідки про відсутність заборгованості для зняття з реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та правомірно винесене рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності у розмірі 170 грн.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій незаконними, скасування рішення про накладення штрафу та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 29 липня 2013 року.

Повний текст постанови складений та підписаний 02 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.