Ухвала суду № 32853250, 01.08.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2174/13 01.08.2013 01.08.2013 01.08.2013

Провадження №22-ц/784/1900/13 Головуюча у 1-й інстанції Циганок В.Г.

Категорія 41 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

01 серпня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Белевері В.А.,

за участю:

- позивачки ОСОБА_2,

- представника третьої особи комунального підприємства Спеціалізованого комунального підприємства «Гуртожиток» - Головатої Т.С.,

- третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

на заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2012 року, ухвалене у справі

за позовом

ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Миколаївської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: комунальне підприємство Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (дала - КП СКП «Гуртожиток»), служба у справах дітей адміністрації Корабельного району, відділ паспортної реєстраційної і міграційної роботи Миколаївського РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради, визнання ордеру на жиле приміщення недійсним та зняття осіб з реєстраційного обліку,

встановила:

23 лютого 2012 року ОСОБА_2, діючи в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, пред'явила до суду позов до Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради, визнання ордеру на жиле приміщення недійсним та зняття осіб з реєстраційного обліку.

Позивачка зазначала, що з 1994 року постійно проживала та була зареєстрована разом з батьком ОСОБА_12, матір'ю ОСОБА_13 та сестрою ОСОБА_14 в кімнатах гуртожитку АДРЕСА_2, які були надані її батьку на підставі рішення адміністрації заводу «Океан».

06 грудня 2004 року її мати та сестра знялися з реєстраційного обліку та зареєструвалися за адресою: АДРЕСА_3. Батько, ОСОБА_12, залишився проживати в гуртожитку та з обліку не знімався.

14 червня 2003 року вона уклала шлюб з ОСОБА_15, а 21 червня 2005 року разом з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, знялася з реєстраційного обліку в гуртожитку та переїхала за місцем проходження її чоловіком військової служби за контрактом, де зареєструвалася у наданій останньому службовій квартирі АДРЕСА_1.

Після розірвання шлюбу з ОСОБА_15, вона 11 грудня 2008 року разом з малолітніми дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 переїхала до м. Миколаєва та, за згодою свого батька, вселилася в спірні кімнати в гуртожитку, в яких стала проживати без реєстрації.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народилася донька ОСОБА_9

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2009 року, її батько, ОСОБА_12, визнаний таким, що втратив право користування спірними житловими кімнатами, а 08 грудня 2009 року його знято з реєстраційного обліку.

Не дивлячись на те, що вона разом з малолітніми дітьми проживає у кімнатах гуртожитку НОМЕР_1, 15 грудня 2009 року виконкомом Миколаївської міської ради ОСОБА_4 видано ордер № 73 для зайняття з сім'єю з 4 осіб цих кімнат.

Посилаючись на те, що ордер міг бути виданий лише на вільне жиле приміщення, позивачка просила визнати недійсним та скасувати рішення виконкому Миколаївської міської ради від 15 грудня 2009 року про надання ОСОБА_4 спірних кімнат в гуртожитку, визнати недійсним ордер, виданий ОСОБА_4, та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Протокольною ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2012 року до участі у справі залучено, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6

Заочним рішенням того ж суду від 17 грудня 2012 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила його скасувати, а справу направити для розгляду в той же суд в іншому складі.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до підпункту 2 п. а ч. 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон) до повноважень виконавчих органів міських рад в галузі житлово-комунального господарства належать, облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належать до комунальної власності.

Підпунктом 8 пункту б цієї ж статті Закону передбачені делеговані повноваження виконавчого комітету, у тому числі виконавчого комітету місцевої ради, зокрема, видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних підприємств.

Аналогічні повноваження виконавчого комітету Миколаївської міської ради та делеговані йому повноваження, передбачені п. 3.4 Положення про виконавчий комітет Миколаївської міської ради, затверджене рішенням Миколаївської міської ради від 23 червня 2006 року № 2/3 (далі - Положення).

Відповідно до розділу 2 Положення про гуртожиток, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва, яке затверджено рішенням міської ради від 04 жовтня 2006 року № 6/2, зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 19 квітня 2007 року № 12/24, житлова площа в гуртожитку надається громадянину на підставі його письмової заяви, за погодженням з міським головою або його заступником. На підставі цього громадянину видається спеціальний ордер, який є підставою для вселення в гуртожиток.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи гуртожиток АДРЕСА_4 перебуває на балансі КП СКП «Гуртожиток» та належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва.

Зміст зазначених норм матеріального права та Положень передбачають, що саме до відання виконкому Миколаївської міської ради, а не міської ради, належать повноваження про розподіл та надання житла, що належить до комунальної власності та видачу ордерів на заселення жилого приміщення.

А тому, за позовними вимогами, виходячи із цих норм права, може відповідати лише виконком міської ради.

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради та Миколаївська міська рада є самостійними юридичними особами.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради та визнання недійсним ордеру, є безпідставними, а тому вірно відмовив у їх задоволенні.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Проте, таких вимог позивачка в позові не пред'являла.

У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які до того ж, залучені позивачкою, як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Сам по собі розгляд справи у відсутності позивачки, в силу ст. 309 ЦПК України, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки прийняте рішення відповідає нормам матеріального права.

Між тим, відмова у задоволенні пред'явлених позовних вимог до Миколаївської міської ради не позбавляє позивачку права звернутися до суду з таким позовом до належних відповідачів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, щодо пред'явлених позовних вимог позивачки до відповідача Миколаївської міської ради.

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відхилита, а заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: