Постанова № 32850762, 07.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 р. Справа №804/9360/13-а 9 год. 35 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівВерба І.О. Власенка Д.О. Тулянцевої І.В. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Гарус К.А. Белінської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними дій та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2013 року Дніпропетровська обласна державна адміністрація звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з позовними вимогами про:

- визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейка М.В., пов'язаних з винесенням постанови від 5 червня 2013 року про накладення на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію штрафу у розмірі 680 грн.;

- скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейка М.В. про накладення на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію штрафу від 5 червня 2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року позовну заяву Дніпропетровської обласної державної адміністрації залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано строк для усунення недоліків до 22 липня 2013 року.

19 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/9360/13-а.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- оскаржувані дії та постанова винесені без врахування наявності поважних причин невиконання рішення суду, оскільки лише 143 га земель знаходяться в державній власності, по яким було прийнято розпорядження голови облдержадміністрації від 13.08.2008 року №Р-466/0/3-08 «Про погодження матеріалів місця розташування земельної ділянки». Інші землі - це землі приватної власності і власникам земельних ділянок на сьогоднішній день невідомо, що на їх земельні ділянки без їхньої згоди надається право вибору ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК». В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним;

- затвердження акту вибору та обстеження земельних ділянок та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок, що знаходяться у приватній власності суперечить принципам діяльності місцевих державних адміністрацій щодо пріоритетності прав людини відповідно до статті 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»;

- з метою забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян на підставі пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» облдержадміністрація неодноразово зверталась до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Роєнка Р.В. з проханням звернутися до суду із заявою про роз'яснення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2008 року та зупинити виконавче провадження за виконавчим листом від 13.02.2009 року №2-а-4088/08 відповідно до пункту 1 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент звернення). Однак усі ці звернення державним виконавцем залишилися без уваги;

- для прийняття рішення щодо застосування оскаржуваних санкцій державний виконавець повинен встановити два факти: по-перше, що судове рішення не виконано, по-друге, що рішення суду не виконано без поважних на те причин;

- державним виконавцем не враховано, що фактично рішення суду було частково виконано відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 13.08.2008 року №Р-466/0/3-08 «Про погодження матеріалів місця розташування земельної ділянки»;

- в мотивувальній частині оскаржуваної постанови про накладення штрафу не наведені доводи, на підставі яких державний виконавець прийшов до висновку про відсутність поважних причин у облдержадміністрації, які б унеможливлювали виконання ним судового рішення;

- у вимозі державного виконавця від 25.06.2013 зазначено, що облдержадміністрація не повідомила відділ примусового виконання рішень ДВС України про існування об'єктивних і суб'єктивних обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду в повному обсязі. Але ці висновки не відповідають дійсності, адже облдержадміністрація неодноразово зверталася до державного виконавця з обґрунтуванням причин неможливості виконання рішення суду та з проханням звернутися до суду з заявою про роз'яснення постанови суду та призупинити виконання провадження.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши що:

- позовні вимоги є непослідовними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та обставинам справи;

- посилання позивача, боржника по виконавчому провадженню, на неможливість виконання рішення суду «оскільки лише 143 га земель знаходиться в державній власності, а інша земля це земля приватної власності», це вагомий аргумент, однак, позивачу дані обставини потрібно було доводити у суді під час винесення рішення, на підставі якого було видано виконавчий документ. І той факт, що позивачем дане рішення, винесене судом ще у 2008 році, не оскаржувалось свідчить про незацікавленість останнього у вирішенні даного питання;

- щодо посилання позивача на неодноразові звернення до державного виконавця з проханням про звернення до суду з заявою про роз'яснення постанови, на підставі якої видано виконавчий документ, необхідно зазначити, що відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» звернення державного виконавця до суду з заявою про роз'яснення рішення це право, а не обов'язок державного виконавця. Крім того, як стало відомо Дніпропетровська облдержадміністрація зверталась до суду з відповідною заявою про роз'яснення рішення, яка не була задоволена.

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції. Представник позивача зазначив, що постанова адміністративного суду в установленому процесуальним законом порядку оскаржена не була.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2008 року в адміністративній справі №2-а-4088/08 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничозбагачувальний комбінат» до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Зобов'язано Дніпропетровську обласну державну адміністрацію:

- затвердити акт вибору та обстеження земельної ділянки від 07.02.2005 року та додані до нього матеріали вибору земельної ділянки, загальною площею 840 га для гірничо-добувної промисловості, для видобутку корисних копалин Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»;

- надати дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки згідно акту вибору та обстеження земельної ділянки від 07.02.2005 року, загальною площею 840 га для гірничо-добувної промисловості, для видобутку корисних копалин Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат».

Судове рішення набрало законної сили 14.11.2008 року. Дніпропетровським окружним адміністративним судом 13.02.2009 року видано виконавчий лист по адміністративній справі №2-а-4088/08.

За заявою Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Роєнко Романом Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-4088/08 від 13.02.2009 року, якою боржнику - Дніпропетровській обласній державній адміністрації запропоновано добровільно виконати судове рішення.

21.04.2009 року за вихідним №3968-0-33-09-25-279/7 боржнику виконавчого провадження ВП №12004699 направлено вимогу державного виконавця про надання у письмовому вигляді інформації про наслідки виконання виконавчого листа.

12.05.2009 року на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби надійшло клопотання боржника виконавчого провадження ВП №12004699, в якому зазначено, що судове рішення частково виконано відносно 143 га земель, що віднесені до державної власності, проте не виконано вимоги виконавчого документу суду в іншій частині, оскільки відсутня згода власників таких земель, у зв'язку із чим заявлено клопотання про звернення до суду, яким винесено рішення про його роз'яснення та зупинення провадження за виконавчим листом.

За результатами розгляду звернення 05.06.2009 року відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби направив позивачу відповідь за вих. №10497-25, в якій зазначено про обов'язковість судового рішення, відсутність у державного виконавця повноважень робити юридичний аналіз та роз'яснення способу виконання такого рішення, зазначено про відмову у зупиненні виконавчого провадження.

18.06.2009 року за вихідним №3968-0-33-09-25-279/7 боржнику виконавчого провадження ВП №12004699 направлено вимогу державного виконавця про надання у письмовому вигляді інформації про наслідки виконання виконавчого листа, у відповідь на яку 31.07.2009 року боржник у виконавчому провадженні повідомив про звернення до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.

21.04.2011 року за вихідним №3968-0-33-09-25-138/7 боржнику виконавчого провадження ВП №12004699 направлено вимогу державного виконавця в семиденний строк виконати рішення суду та надати у письмовому вигляді інформацію про наслідки виконання виконавчого листа, у відповідь на яку Дніпропетровська обласна державна адміністрація зазначила про часткове добровільне виконання рішення суду, фактично до його винесення та неможливість виконання рішення суду в іншій частині з огляду на належність землі громадянам на праві приватної власності та розпорядження вказаною земельною ділянкою відповідно до повноважень Кабінетом Міністрів України.

5 червня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейком Максимом Валерійовичем на підставі статей 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію штрафу в розмірі 680 грн. за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин.

Оскаржувана постанова надійшла до Дніпропетровської обласної державної адміністрації засобами поштового зв'язку 01.07.2013 року.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно із частиною 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу в розмірі від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Надаючи оцінку доводам позивача про наявність поважних причин, з яких не може бути виконане рішення суду, суд вважає їх обґрунтованими

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 13 серпня 2008 року №Р-466/0/3-08 «Про погодження матеріалів місця розташування земельної ділянки» відповідно до статей 149, 151 Земельного кодексу України погоджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки для видобутку корисних копалин ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» за рахунок земель державної власності загальною площею 143 га на території Нікопольського району Дніпропетровської області.

Дніпропетровська обласна державна адміністрація 7 липня 2009 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із завою про встановлення порядку і способу виконання судового рішення по справі №2-а-4088/08, оскільки лише 143 га з 840 га знаходяться у державній власності, інші землі знаходяться у приватній власності громадян.

Ухвалою суду від 13 серпня 2009 року відмовлено у встановленні порядку і способу виконання судового рішення, оскільки це призведе до зміни мотивувальної частини рішення.

Судом встановлено, що під час підготовки ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» матеріалів щодо погодження місця розташування земельних ділянок для подальшого видобутку марганцевих руд на територіях Менжинської, Покровської та Чкалівської сільських рад Нікопольського району Дніпропетровської області підтверджено наявність у межах земельних ділянок, що пропонується до вибору, 657 га земель, що знаходяться в приватній власності, а саме, розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації від 24.02.2005 року №174-р-05, актом вибору та обстеження земельної ділянки від 07.02.2005 року, висновками щодо умов надання земельної ділянки від 11.03.2005 року №750/4, 17.02.2005 року №70-37/07, №6 від 10.03.2005 року, №6 та №7 від 21 серпня 2006 року, №10 від 16 березня 2005 року.

У вказаних документах умовою їх надання зазначено отримання згоди на вилучення земельних ділянок від всіх, без виключення власників цих земельних ділянок.

Як зазначалось вище, у примусовому порядку від боржника у виконавчому провадженні вимагається затвердити акт вибору та обстеження земельної ділянки та додані до нього матеріали вибору земельної ділянки, а також надати дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки згідно акту вибору та обстеження земельної ділянки.

Порядок погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності врегульований статтею 151 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 151 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, викуп яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До клопотання додаються, зокрема, нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на викуп земельної ділянки (її частини) (крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності) із зазначенням розмірів передбаченої для викупу земельної ділянки та умов її викупу.

Відповідний орган виконавчої влади згідно із своїми повноваженнями у тижневий строк з дня реєстрації клопотання направляє його разом з додатками до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, у районі (місті) та до органів містобудування та архітектури у районі (місті), які протягом десяти днів з дня його одержання надають зазначеному органу висновок про погодження місця розташування об'єкта або відмову в такому погодженні.

Після отримання висновку Комісії про погодження місця розташування об'єкта відповідний орган державної влади згідно із своїми повноваженнями у двотижневий строк розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Таким чином, позивач обґрунтовано посилається на необхідність додержання ним порядку погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок, який передбачає наявність нотаріально засвідчених письмових згод землевласників на викуп земельної ділянки (її частини), оскільки у заявленому спорі не йшлось про викуп земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності.

Такі доводи позивача є правомірними, оскільки за наявності судового рішення позивач не має підстав уникнути встановленої законом процедури, у результаті якої пропонується до викупу земельні ділянки приватної власності загальною площею 657 га.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність поважних причин, з яких не виконується позивачем судове рішення, що унеможливлює застосування до нього штрафу у порядку статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» та є підставою для задоволення позову в частині скасування постанови про накладення на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію штрафу від 5 червня 2013 року.

Також, суд зазначає, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу всупереч вимогам закону державним виконавцем не встановлено новий строк для виконання.

Поряд з цим, суд не знайшов підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейка М.В., пов'язаних з винесенням постанови від 5 червня 2013 року про накладення на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію штрафу у розмірі 680 грн., оскільки у такому випадку позивачем обраний неналежний спосіб захисту порушеного права. Належним способом захисту порушеного права позивача є заявлення вимог про скасування постанови державного виконавця, оскільки оскаржувані дії фактично є складовою частиною процедури прийняття оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, суд вирішує клопотання позивача про розподіл судових витрат згідно заявлених позовних вимог, присуджуючи позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними дій та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 5 червня 2013 року, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейком Максимом Валерійовичем.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Дніпропетровської обласної державної адміністрації судовий збір в розмірі 114,70 грн. згідно задоволених позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 6 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Суддя Суддя І.О. Верба Д.О. Власенко І.В. Тулянцева