Рішення № 32847788, 06.08.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

06.08.2013 справа № 927/929/13

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи порушеної

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»,

вул. Павла Усенка, 8, м. Київ, 02105;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

предмет спору: про стягнення 28 143,16грн

за участю представників сторін:

від позивача: Ю.Г.Марусенко, представник за довіреністю б/н від 02.07.2013;

від відповідача: не з'явився.

В порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 06.08.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» подано позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 26 359,48грн заборгованості за надані послуги щодо здійснення міжнародного автотранспортного перевезення вантажу, 1 493,31грн пені, 3% річних у розмірі 290,37грн, та відповідних судових витрат.

До позовної заяви позивачем додано копію заяви від 16.07.2013 №391 про об'єднання однорідних позовних заяв в одне провадження, яка належним чином не засвідчена.

Відповідно до ст.58 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Відповідно до п.3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", суддя вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Тобто, суддя має право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу лише в разі, якщо всі такі позовні заяви згідно автоматизованого розподілу справ суду, будуть розподілені одному судді.

У разі, якщо згідно автоматизованого розподілу справ позовні заяви розподілені між різними суддями, вони не можуть бути об'єднані в одне провадження.

Враховуючи зазначене дана заява задоволенню не підлягає.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення 27.07.2013 поштового відправлення за №02798455 (отримано ОСОБА_1), але в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, документів на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2013 не надав.

Нормами ст.22 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами та зобов'язані добросовісно ними користуватися, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що особи, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами.

В силу вимог частини першої ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст.6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Господарський суд звертає увагу на те, що у відповідача було достатньо часу для належної підготовки до судового засідання, в тому числі надсилання необхідних (на його думку) доказів на підтвердження своєї позиції.

Враховуючи, що відповідач не скористався правами наданими йому ст.22 ГПК України, зокрема, про наслідки неподання відзиву та витребуваних судом документів був попереджений ухвалою про порушення провадження у справі від 22.07.2013, нез'явлення відповідача чи його представника не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі документами на підставі ст.75 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача подав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке прийнято судом.

Представник позивача підтвердив позовні вимоги, посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, ухилення від оплати отриманих послуг за заявкою-договором від 21.01.2013 №1.13с.

Для залучення до матеріалів справи подав власне письмове підтвердження від 06.08.2013 №447 про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також відсутнє рішення цих органів з такого спору; витяг з ЄДР про включення до Єдиного державного реєстру відповідача станом на 25.07.2013, а також оригінал фіскального чеку від 28.05.2013 №2669 на доказ надсилання претензії відповідачу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

21 січня 2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Київський республіканський автоцентр" (перевізник) укладено заявку-договір за №1.13с.

В розділі 1 заявки-договору сторонами врегульовано, що виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного та повністю готового для перевезення вантажу, в терміни, погоджені сторонами; виконувати інструкції експедитора щодо маршруту; негайно інформувати експедитора щодо затримок та проблем, які виникають під час транспортування вантажу, та інше.

Експедитор зобов'язаний своєчасно, в строки, обумовлені в кожному окремому випадку, проводити розрахунки з виконавцем; забезпечити завантаження/розвантаження транспортного засобу, оформлення всіх необхідних документів (п.п. 1.2.2., 1.2.3. заявки-договору), та інше.

Вищевказаною заявкою-договором визначено умови оплати, а саме: безготівковий розрахунок протягом 15 банківських днів після отримання оригіналів договору, рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної, CMR, замовлення з оригіналом печатки.

Надання позивачем послуг з перевезення відповідно до вищевказаної заявки-договору підтверджується:

- двосторонньо підписаним актом прийомки-передачі виконаних послуг за №ОУ-50 від 29.01.2013, на виконання автотранспортних послуг по перевезенню вантажу у міжнародному сполученні автомобілем держ.НОМЕР_2/НОМЕР_3 по маршруту Helmstedt - п/п Ягодин на суму 26 159,48грн (без ПДВ) та п/п Ягодин - Київ (Україна) на суму 4 200,00грн; загальна вартість робіт (послуг) - 30 359,48грн;

- актом виконаних робіт №68 від 28.01.2013 за транспортні послуги за маршрутом: Хелмштедт, Німеччина - пп Ягодин - Київ, Україна, складеним про те, що роботи виконані вчасно та в повному обсязі;

- міжнародною товарно-транспортною накладною А№3636 (CMR);

- податковою накладною від 29.01.2013 №152 на суму 30 359,48грн.

Позивачем складено і передано відповідачу рахунок-фактуру від 29.01.2013 №СФА-50 на оплату наданих послуг у сумі 30 359,48грн.

Для вирішення спору в позасудовому порядку на адресу відповідача надсилалась претензія від 27.05.2013 №76-т з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги.

В порушення умов Договору, відповідач оплату за отримані послуги в повному обсязі та вчасно не здійснив, як і не надав відповіді на претензію.

Заборгованість сплатив частково, а саме у розмірі 4 000,00грн, що підтверджується виписками ВАТ «ВТБ Банк» про рух коштів по розрахунковому рахунку позивача за 28.05.2013 (сума 2 000,00грн) та 30.05.2013 (сума 2 000,00грн).

На день прийняття рішення заборгованість перед позивачем за надані послуги становить 26 359,48грн.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно ст.901, частини першої ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В свою чергу, нормами ст.ст. 32 - 34 ГПК України визначено, зокрема, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів погашення заборгованості перед позивачем за отримані транспортні послуги у розмірі 26 359,48грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення зазначених вище норм чинного законодавства України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отримані транспортні послуги повністю не розрахувався, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, п.1.2.7. заявки-договору сторони узгодили, що у випадку прострочення оплати, експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Посилаючись на вказаний пункт заявки-договору, позивач просить стягнути пеню у сумі 1 493,31грн за період з 20.02.2013 по 18.06.2013.

Чинним законодавством України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга ст. 193, частина перша ст. 216 та частина перша ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф і пеню (частина перша ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій, відповідно до частини четвертої ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором, зокрема, у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Одночасно, відповідно до вимог частини другої ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 290,37грн за період з 20.02.2013 року по 18.06.2013 року.

Відповідно до норм вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, користуючись своїм правом, здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку пені та 3% річних, та дійшов висновку, що розрахунок позивача не відповідає чинному законодавству України та матеріалам справи, а тому підлягає задоволенню частково, а саме пені у розмірі 1 451,83грн та 290,36грн процентів річних за період з 20.02.2013 по 18.06.2013.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, (р/р НОМЕР_4 у ЧРУ КБ «Приватбанк», МФО 353286) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр», вул. Павла Усенка, 8, м. Київ, 02105, код ЄДРПОУ 21457519 (р/р 26009301000057 у ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767) 26 359,48грн боргу, 1 451,83грн пені, 290,36грн річних та 1 717,96грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя А.В. Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2013.

Суддя А.В.Романенко