Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, телефон канцелярії
проспект Миру, 20 67-28-47
Іменем України
РІШЕННЯ
06 серпня 2013 року Справа № 927/863/13
Позивач: дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116
Відповідач: комунальне підприємство "Носівські теплові мережі" Носівської районної ради, вул. Вокзальна, 6, м. Носівка, Чернігівська область, 17100
Предмет спору: про стягнення 247980,37 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
Представники сторін:
від позивача: Жигало І.Б., довіреність №266/10 від 14.12.2012 року, представник
від відповідача: Зезюлькін О.В., адвокат, договір про надання правової допомоги та представництво в господарському процесі від 09.07.2013 р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 137 000,00 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 91 474 грн. 87 коп. пені, 9 332,00 грн. інфляційних втрат та три відсотки річних в розмірі 10 173 грн. 50 коп., згідно договору № 06/10-2631БО-34 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року та додаткових угод до нього.
В наданих в судовому засіданні письмових поясненнях представник відповідача зазначив, що підприємство не заперечує проти наявності певних боргових зобов"язань перед позивачем і визнає суму основного боргу. Крім того, повідомив, що борги відповідача перед позивачем обумовлені тим, що своїх зобов"язань не виконує держава в особі бюджетних установ та органів влади: ряд бюджетних установ хронічно не розраховується в повному обсязі за надання послуг з теплопостачання, крім того не здійснюється з бюджету передбачена законодавством компенсація різниці між вартістю газу, передбаченою в тарифі і тією, яка фактично діє на момент надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання. Востаннє така компенсація була здійснена по 2009 рік включно шляхом списання підприємству на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" боргу за споживання газу, а в подальшому не здійснювалася протягом 2010 - 2012 років, що підтверджується довідкою Носівської районної державної адміністрації про те, що протягом 2009 - 2012 років державні та комунальні кошти підприємству не виділялися. Різниця в ціні газу за останній період склала: за 2010 р. - 109842,21 грн., за 2011 рік - 82111,13 грн., а всього 191953,34 грн. Крім того, підприємство понесло і інші значні фінансові втрати, а саме витрати по сплаті виконавчого збору. Також, на даний час з відповідача проводяться стягнення за виконавчими провадженнями, відкритими на підставі наказу господарського суду Чернігівської області № 5028/19/17/2012 від 08.10.2012 р., на підставі наказу господарського суду Чернігівської області № 5028/12/71/2012 від 08.10.2012 р. Станом на 22.07.2013 р. загальна заборгованість становить 237200,20 грн., що підтверджується довідкою ВДВС Носівського РУЮ. На стадії касаційного розгляду перебуває і от-от буде звернене до виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 09.01.2013 р. про стягнення з відповідача на користь позивача 160000 грн. основного боргу, 9314,97 грн. 3 % річних, 7654,98 грн. інфляційних втрат. Представник відповідача наголошує, що негайне звернення до виконання можливого рішення суду про стягнення з КП "Носівські теплові мережі" додатково заборгованості за поставлений природний газ в сумі 247980,37 грн. з великою ймовірністю паралізує роботу підприємства і призведе до його банкрутства, що знищить єдину теплопостачальну організацію в Носівському районі і залишить без роботи 68 осіб, прицюючих на підприємстві на даний час. У зв"зку з викладеним відповідач просить при прийнятті рішення відстрочити його виконання на один рік.
В судовому засіданні 23.07.2013 року було прийнято до розгляду клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 1 рік.
Представники сторін в судовому засіданні 06.08.2013 року надали письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи розрахунку пені з 11.02.2011 року по 30.11.2011 року. Суд клопотання задовольнив. Поданий відповідачем розрахунок пені залучено до матеріалів справи.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
В судовому засіданні 06.08.2013 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача виклала позовні вимоги.
Представник відповідача щодо суми основного боргу не заперечував, щодо стягнення пені визнає частково та просить надати відстрочку виконання рішення суду на 1 рік.
Щодо обсягів поставки та суми боргу у сторін заперечень немає.
Представник позивача щодо відстрочки виконання рішення суду строком на 1 рік заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що ними допущена описка в позовній заяві щодо номера договору, тобто підставою заявленого позову є невиконання позивачем договору № 06/10-2631БО-39 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року та додаткових угод до нього, а не договору № 06/10-2631БО-34 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року та додаткових угод до нього, як зазначено в позовній заяві, а також допущена описка в позовній заяві щодо загальної суми здійсненої відповідачем оплати, а саме відповідачем фактично проведена оплата на загальну суму 1340448 грн. 81 коп., як зазначено в розрахунку, а не 1340,448 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
20.12.2010 року між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством "Носівські теплові мережі" Носівської районної ради (покупець) було укладено договір № 06/10-2631БО-39 про закупівлю природного газу за державні кошти.
Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання поставити покупцю (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором поставки.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 1020,0 тис. куб.м. в тому числі по місяцях: січень - 200,0 тис.куб.м.; лютий - 170,0 тис.куб.м.; березень - 170,0 тис.куб.м.; квітень - 50,0 тис.куб.м.; травень - 0,0 тис.куб.м.; червень - 0,0 тис.куб.м.; липень - 0,0 тис.куб.м.; серпень - 0,0 тис.куб.м.; вересень - 0,0 тис.куб.м.; жовтень - 80,0 тис.куб.м.; листопад - 150,0 тис.куб.м.; грудень - 200,0 тис.куб.м.; разом 1020,0 тис.куб.м.
Строк поставки газу, відповідно до п. 5.1. договору: з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року включно.
Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'яти робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених п.3 ч.2 Закону України „Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2011 року і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м.газу - 2464,94 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2957,93 грн. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 2514238,80 грн., у тому числі ПДВ 20%, всього з ПДВ - 3017086,56 грн.
У відповідності до п.1.3. додатку №1 від 20.10.2010 року до договору № 06/10-2631БО-39 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року, покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку, яку постачальник до 25 числа місяця, що передує звітному, надає філії „Об'єднане диспетчерське управління" ДК „Укртрансгаз" для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки. Плановий обсяг поставки вважається підтвердженим постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки.
Згідно п.2.2. додатку №1 від 20.10.2010 року до договору № 06/10-2631БО-39 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року, обсяг газу, визначений згідно з п. 2.1. додатку, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за договором у пунктах приймання-передачі.
Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.
Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.
У разі відмови покупця від надання та/або підписання 3-стороннього акта приймання-передачі газу, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі фактично протранспортованих обсягів газу (п.2.3. додатку).
Додатковою угодою №1 від 28.01.2011 року до договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2631БО-39 від 20.12.2010 року, сторонами погоджено наступне: 1. Викладено назву договору у наступній редакції: „Договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання". 2. Викладено назву додатку №1 до договору у наступній редакції: „Додаток №1 до договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання". Пункт 1.3. із тексту договору виключено, відповідно п. 1.4. вважати пунктом 1.3. Пункт 3.1.: „Ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 2282,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м.газу - 2561,64 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3073,97 грн. Пункт 3.1.1.: „Загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу". Пункт 3.2.: „Сторони домовились, що ціна за 1000,0 куб.м.газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи". Пункт 10.1.: „Цей договір набирає чинності з дати підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Додатковою угодою №2 від 04.04.2011 року до договору поставки природного газу № 06/10-2631БО-39 від 20.12.2010 року, з 01.04.2011 року викладено п. 3.1. договору в наступній редакції: „Ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 2553,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259,70 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м.газу - 2863,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3436,75 грн.
Додатковою угодою №3 від 03.10.2011 року до договору поставки природного газу № 06/10-2631БО-39 від 20.12.2010 року, сторони домовились вважати договір № 06/10-2631БО-39 від 20.12.2010 року припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011 року.
На виконання умов договору № 06/10-2631БО-39 від 20.12.2010 року та додатку №1 від 20.10.2010 року до договору до нього позивачем (постачальником) було поставлено покупцю (відповідачу) імпортований природний газ за період з січня 2011 року по квітень 2011 року в обсязі 474,912 тис.куб.м. на суму 1477488 грн. 81 коп., що підтверджується трьохсторонніми актами передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, а саме актом від 31.01.2011 року на суму 460 492,70 грн.; актом від 28.02.2011 року на суму 478334,02 грн.; актом від 31.03.2011 року на суму 372 039,28 грн.; актом від 30.04.2011 року на суму 166 582,81 грн., які складені відповідно до п.2.2. додатку №1 від 20.12.2010 року до договору № 06/10-2631БО-39 від 20.12.2010 року, підписані сторонами та газорозподільною організацією, копії яких додані до матеріалів справи.
Пунктом 4.1. договору № 06/10-2631БО-39 від 20.12.2010 року, визначено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30(31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Таким чином по акту від 31.01.2011 року на суму 460 492,70 грн. відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк до 10.02.2011р. включно; по акту від 28.02.2011 року на суму 478334,02 грн. в строк до 10.03.2011р. включно; по акту від 31.03.2011 року на суму 372 039,28 грн. в строк до 10.04.2011р.; акту від 30.04.2011 року на суму 166 582,81 грн. в строк до 10.05.2011р. включно.
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 1340448,81 грн., що підтверджується розрахунком боргу, і проти чого сторони не заперечують. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становить 137 000,00 грн.
В судових засіданнях 23.07.2013 року та 06.08.2013 року представник відповідача проти суми основного боргу не заперечував.
Відповідно позовні вимоги позивача щодо стягнення 137 000,00 грн. боргу за спожитий природний газ є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 9332,00 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2011 року по травень 2013 року та 3% річних за період з 11.02.2011 року по 27.06.2013 року в розмірі 10 173,50 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 9332,00 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2011 року по травень 2013 року та 3% річних за період з 11.02.2011 року по 27.06.2013 року в розмірі 10 173,50 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 91474,87 грн. за період прострочки з 11.02.2011 року по 11.11.2011 року.
Статтею 611 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України встановлено такий правовий наслідок порушення зобов'язання, як сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Частиною 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.3.1. договору № 06/10-2631БО-39 від 20.12.2010 року сторони визначили, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9.3. договору № 06/10-2631БО-39 від 20.12.2010 року, строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки.
Судом встановлено, що розрахунки за поставлений природний газ повинні виконуватись покупцем (відповідачем), згідно п. 4.1. договору, а саме: - перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30(31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання встановлюється щодо кожного підписаного трьохстороннього акту передачі-приймання природного газу окремо, тому пеня також має нараховуватись на суму боргу за кожним актом передачі-приймання газу окремо.
Отже, прострочення платежу за кожний неоплачений місяць починається з 11 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, а саме: згідно акту передачі-приймання природного газу від 31.01.2011 року, прострочка виникла з 11.02.2011 року; по акту передачі-приймання природного газу від 28.02.2011 року прострочка виникла з 11.03.2011 року; по акту передачі-приймання природного газу від 31.03.2011 року прострочка виникла з 11.04.2011 року; по акту передачі-приймання природного газу від 30.04.2011 року прострочка виникла з 11.05.2011 року.
Як вбачається з поданого позивачем розрахунку боргу за договором №06/10-2631-БО-39 від 20.12.2010 року та матеріалів справи, відповідачем за поставлений природний газ по акту передачі-приймання природного газу від 31.01.2011 року в сумі 260492 грн.79 коп. було здійснено проплати 07.02.2011р. в сумі 100492 грн.70 коп., 09.02.2011р. - 160000 грн., 14.02.2011р. - 20000 грн., 23.02.2011р. - 50000 грн., 24.02.2011р. - 50000 грн. та 10.03.20011р. відповідачем було здійснено платіж в сумі 80000 грн. Таким чином, станом на 10.03.2011р. відповідачем було здійснено повністю оплату за газ спожитий в січні 2011р. Відповідно право на нарахування пені за газ спожитий в січні місяці виникло у позивача з 11.02.2011р. і припинилось 10.03.2011р., у відповідності до ст.599 Цивільного кодексу України виконанням, проведеним належним чином щодо оплати за газ спожитий в січні 2011р. Тобто, пеня, за газ спожитий в січні 2011р., підлягає нарахуванню з 11.02.2011р. по 10.03.2011р. виходячи із подвійної облікової ставки НБУ 15,5 % та з урахуванням здійснених відповідачем оплат, і розмір пені за вказаний період становить 1473 грн. 57 коп.
За природний газ поставлений по акту передачі-приймання природного газу від 28.02.2011 року в сумі 478334 грн. 02 коп. було здійснено проплати 11.03.2011р. в сумі 198334 грн. 02 коп., 16.03.2011р. - 10000 грн., 17.03.2011р. - 10000 грн., 29.03.2011р. -260000 грн. Таким чином, станом на 29.03.2011р. відповідачем було здійснено повністю оплату за газ спожитий в лютому 2011р. Відповідно право на нарахування пені за газ спожитий в лютому місяці виникло у позивача з 11.03.2011р. і припинилось 29.03.2011р., у відповідності до ст.599 Цивільного кодексу України виконанням, проведеним належним чином щодо оплати за газ спожитий в лютому 2011р. Тобто, пеня, за газ спожитий в лютому 2011р., підлягає нарахуванню з 11.03.2011р. по 29.03.2011р. виходячи із подвійної облікової ставки НБУ - 15,5 % та з урахуванням здійснених відповідачем оплат, і розмір пені за вказаний період становить 2034 грн. 11 коп.
За природний газ поставлений по акту передачі-приймання природного газу від 31.03.2011 року в сумі 372039 грн. 28 коп. було здійснено проплати 31.03.2011р. в сумі 48981 грн. 44 коп., 07.04.2011р. - 50000 грн., 11.04.2011р. - 13057 грн. 84 коп., 21.04.2011р. - 40000 грн., 28.04.2011р. - 50000 грн., 29.04.2011р. - 50000 грн., 05.05.2011р. - 50000 грн., 06.05.2011р. - 16582 грн. 81 коп., 16.05.2011р. - 10000 грн., 17.05.2011р. - 10000 грн., 30.05.2011р. - 33 417 грн. 19 коп. (30.05.2011р. відповідачем було здійснено платіж в сумі 50 000 грн. і позивач, відповідно до п.4.3 договору з вказаної суми 33 417 грн. 19 коп. зарахував в рахунок оплати за газ спожитий в березні 2011р., а решту суми 16582,81 грн. за газ спожитий в квітні 2011р.). Таким чином, повністю оплату за газ спожитий в березні 2011р. відповідачем було здійснено 30.05.2011р. Відповідно право на нарахування пені за газ спожитий в березні місяці виникло у позивача з 11.04.2011р. і припинилось 30.05.2011р., у відповідності до ст.599 Цивільного кодексу України виконанням, проведеним належним чином щодо оплати за газ спожитий в березні 2011р. Тобто, пеня, за газ спожитий в березні 2011р., підлягає нарахуванню з 11.04.2011р. по 30.05.2011р. виходячи із подвійної облікової ставки НБУ - 15,5 % та з урахуванням здійснених відповідачем оплат, і розмір пені за вказаний період становить 2595 грн. 57 коп.
За природний газ поставлений по акту передачі-приймання природного газу від 30.04.2011 року в сумі 166582 грн. 81 коп. відповідачем було здійснено часткову оплату, а саме: 30.05.2011р. в сумі 16582,81 грн. (30.05.2011р. відповідачем було здійснено платіж в сумі 50 000 грн. і позивач, відповідно до п.4.3 договору з вказаної суми 33 417 грн. 19 коп. зарахував в рахунок оплати за газ спожитий в березні 2011р., а решту суми 16582,81 грн. за газ спожитий в квітні 2011р.), 23.01.2012р. в сумі 5000 грн., 16.04.2012р. в сумі 2000 грн., 18.04.2012р. в сумі 3000 грн., 20.05.2013р. в сумі 3000 грн.). Відповідно право на нарахування пені за газ спожитий в квітні місяці виникло у позивача з 11.05.2011р. і припинилось 11.11.2011р., у відповідності до ч. 6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України через шість місяців з моменту виникнення прострочки. Тобто, пеня, за газ спожитий в квітні 2011р., підлягає нарахуванню з 11.05.2011р. по 11.11.2011р. виходячи із подвійної облікової ставки НБУ - 15,5 % та з урахуванням здійснених відповідачем оплат, і розмір пені за вказаний період становить 11864 грн. 03 коп.
За таких обставин, пеня за прострочку виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу підлягає стягненню за період з 11.05.2011 по 11.11.2011 року в сумі 17 967 грн. 28 коп.
Вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 73507 грн. 59 коп. задоволенню не підлягають, оскільки як вбачається із наданого позивачем розрахунку пені, він здійснив подвійне нарахування пені, а саме по акту за лютий 2011р. позивачем нарахована пеня за період з 11.03.2011р. по 29.03.2011р. з урахуванням здійснених відповідачем оплат, а також на всю вартість поставленого газу в лютому місяці нарахована пеня за період з 11.03.2011р. по 11.09.2011р. без врахування здійснених відповідачем оплат та безпідставно нарахована пеня за період з 29.03.2011р. по 11.09.2011р., оскільки як встановлено судом відповідач 29.03.2011р. повністю сплатив газ спожитий в лютому 2011р.;
по акту за березень 2011р. позивачем нарахована пеня за період з 11.04.2011р. по 29.05.2011р. з урахуванням здійснених відповідачем оплат, а також на всю вартість поставленого газу в березні місяці нарахована пеня за період з 11.04.2011р. по 11.10.2011р. без врахування здійснених відповідачем оплат та безпідставно нарахована пеня за період з 30.05.2011р. по 11.10.2011р., оскільки як встановлено судом відповідач 30.05.2011р. повністю сплатив газ спожитий в березні 2011р.;
по акту за квітень 2011р. позивачем нарахована пеня за період з 11.05.2011р. по 11.08.2011р. з урахуванням здійснених відповідачем оплат, а також повторно нарахована пеня за період з 11.05.2011р. по 11.11.2011р. на всю вартість поставленого газу в квітні місяці без врахування здійснених відповідачем оплат .
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений імпортований природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 137 000,00 грн. основного боргу; 9332,00 грн. інфляційних втрат, 3% в розмірі 10 173,50 грн. 57 коп. та 17 967,28 грн. пені. В решті позову відмовити.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 3489 грн. 46 коп.
Подане відповідачем в судовому засіданні 23.07.2013 року письмове клопотання про відстрочку виконання рішення на 1 рік задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Як вбачається з поданого клопотання про відстрочку виконання рішення суду, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення на 1 рік обґрунтовуючи його тим, що виникнення заборгованості пов'язано з невідшкодуванням передбаченої законодавством компенсації різниці між ціною газу, закладеною в тариф на теплопостачання і ціною газу, яка фактично діє на момент надання послуг з теплопостачання, а також тим, що споживачі, які фінансуються за рахунок бюджету мають значну заборгованість за надані послуги з теплопостачання. Крім того, відповідач зазначає про наявність виконавчих проваджень, негайне виконання яких ймовірно паралізує роботу підприємства і призведе до його банкрутства, що призведе до знищення єдлиної теплопостачальної організації в Носівському районі і залишить без роботи 68 працюючих осіб.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, за заявою сторони або за своєю ініціативою господарський суд, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обстави, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна, тощо.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
А тому невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню різниці між вартістю газу, закладеною в тариф на теплопостачання і ціною газу, яка фактично діє на момент надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання, не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.
Слід зазначити, що недодержання контрагентами боржника своїх обов'язків не є виключними обставинами, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі №927/863/13, а також не впливає на обов'язок боржника виконувати свої договірні зобов'язання перед позивачем та відповідно не виключають його вини у виникненні заборгованості.
Посилання відповідача на наявність виконавчих проваджень, в яких підприємство відповідача виступає в якості боржника, не може бути винятковою обставиною, яка б свідчила про неможливість виконання рішення в силу якихось об'єктивних обставин, які б унеможливили б виконання рішення суду у встановлений судом спосіб у даній справі та за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду є обов'язковими до виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Частиною 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідачем не надано доказів наявності виняткових випадків для надання відстрочки виконання рішення. Не підтверджуються також і обставини, що ускладнюють або роблять його неможливим, оскільки боржником не подано доказів відсутності грошових коштів на його рахунку.
На час розгляду клопотання позивач також не надав згоди на відстрочку виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, клопотання про відстрочку виконання рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 927/863/13 терміном на 1 рік задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 203, 205, 525, 526, 546, 549, 611, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства "Носівські теплові мережі" Носівської районної ради, вул. Вокзальна, 6, м. Носівка, Чернігівська область, 17100 (р/р 2600281163 «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32995660) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 (р/р 26002007367001 в ФПАТКБ «Південкомбанк» м. Київ, МФО 320876, код ЄДРПОУ 31301827) 137 000,00 грн. основного боргу; 17 967,28 грн. пені; 9332,00 грн. інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 10 173,50 грн. та 3489,46 грн. судового збору.
Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
4. В задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення відмовити.
Повне рішення підписано 07.08.2013 року.
СУДДЯ Л.М. Лавриненко
Судове рішення № 32842523, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 06.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 927/863/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: