Рішення № 328454, 21.12.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.06р.

Справа № 25/379-06

За позовом Прокурора м. Новомосковська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради, м. Новомосковськ

до Відповідача-1: Державної виконавчої служби у м. Новомосковську та Новомосковському районі, м. Новомосковськ

Відповідача-2: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційного об'єднання",

м. Новомосковськ

Відповідача-3: Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" в особі Дніпропетровської дирекції, м.Дніпропетровськ

Відповідача-4: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями " Екологія", м. Дніпропетровськ

Відповідача-5: Державне геофізичне підприємство "Укргеофізика" в особі підрозділу Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції, м.Новомосковськ

Відповідача-6: Обласне комунальне підприємство " Дніпротеплоенерго", м. Дніпропетровськ

Відповідача-7: Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Дніпропетровськліфт" дочірнього підприємства акціонерного товариства "Укрліфт", м.Дніпропетровськ

Відповідача-8: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубнік",м.Новомосковськ

Відповідача-9: Відкрите акціонерне товариство " Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських східних електричних мереж;

Відповідача-10: Управління Пенсійного Фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.

Відповідача-11: ДП ОКП " Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго",

м Новомосковськ

про визнання права власності та виключення майна з акту опису й арешту майна

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від прокурора: Зіма В.Б., посвідчення №167 від 09.08.02р.

від позивача: Резник С.О., довіреність №49 від 16.05.06р.

від відповідача-1: Шутенко А.А., довіреність №40 від 07.11.06р.

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

від відповідача-4: не з'явився

від відповідача-5: не з'явився

від відповідача-6: не з'явився

від відповідача-7: не з'явився

від відповідача-8: не з'явився

від відповідача-9: не з'явився

від відповідача-10: не з'явився

від відповідача-11: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор звернувся з позовом до відповідачів та просить господарський суд визнати право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Новомосковськ, вул.. Комсомольська, 15, загальною площею 595,4кв.м. за територіальною громадою м. Новомосковська та виключити його з акту опису й арешту, накладеного на підставі постанови

Державної виконавчої служби у м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області від 11.05.2006р. та акту опису і арешту майна від 07.06.2006р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно, яке включено державним виконавцем до акту опису та арешту майна Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об’єднання” належить на праві власності територіальній громаді м. Новомосковська, а не відповідачу-2, у якого майно знаходиться лише на праві оперативного управління. В якості правових підстав задоволення позову позивач посилається на ст.ст. 48 Закону України „Про власність”, ст.ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. 176 ЦК України, ст.. 78 ГК України.

Позивач підтримує позовні прокурора у повному обсягу.

Відповідач-1 проти позову заперечує з тих підстав, що згідно з ст.. 64 Закону України „Про виконавче провадження”, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним незалежно від того, хто фактично використовує це майно. Оскільки у відповідача-1 було відсутне інше майно, на яке можливо було звернути стягнення, то з метою виконання рішення судів про стягнення з відповідача-1 коштів на користь інших відповідачів було накладено арешт і на спірне майно.

Також, відповідач-1 зазначає, що прокурор не мав підстав звертатися з даним позовом до суду, оскільки спірне майно не є державним, а прокурор звертається з позовом саме в інтересах держави.

Відповідач-2 надіслав до суду відзив на позов де заперечує проти позову, оскільки не є належним відповідачем у справі та не порушував права власності позивача.

Відповідач-10, також надав до суду відзив на позов, згідно з яким зазначає, що не може бути відповідачем у даній справі.

Відповідач-11 надіслав до суду відзив на позов де заперечує проти позову, оскільки дії відповідача-1 відповідають вимогам ст.. 64 Закону України „Про виконавче провадження”.

Відповідачі-2-11 не забезпечили явку представників до судового засідання та не надали витребувані судом матеріали. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України), оскільки останні були належним чином попереджені про час та місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

07.06.2005р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції було складено акт опису й арешту майна серія АА № 125694, за яким накладено арешт на майно боржника –Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об’єднання”, а саме: вбудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Новомосковськ, вул.. Комсомольська, 15, загальною площею 595,4кв.м.

Як вбачається з акту від 07.06.2005р. серія АА № 125694 та постанови Державної виконавчої служби у м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області від 11.05.2006р. арешт накладено при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з КП „Житлово-експлуатаційне об’єднання” заборгованості на користь юридичних осіб у розмірі 3905741,73грн.

Між тим, відповідно до акту від 01.10.2004р. складеного виконавчим комітетом Ново московської міської ради, яким визначений перелік нерухомого майна підприємств, організацій та закладів, що віднояться до об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Ново московська власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Новомосковськ, вул.. Комсомольська, 15, загальною площею 595,4кв.м. є територіальна громада м. Новомосковська в особі Ново московської міської ради.

Згідно з п. 4.1. Статуту Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об’єднання” зі змінами, зареєстрованими виконкомом Новомосковської міської ради депутатів

11.11.2002р., майно підприємства є власністю Ново московської міської ради і закріплюється за ним на праві оперативного управління, а згідно з довідки Ново московської міської ради № 27 від 14.08.2006р. спірне нежитлове приміщення знаходиться на балансі КП „Житлово-експлуатаційне об’єднання”.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

За ч. 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 8 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

За ч. 3 ст. 78 ГК України, майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) (ч. 1 ст. 137 ГК України).

Статтєю 50 Закону України „Про виконавче провадження”, встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч. 1 ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження”).

Таким чином, арешт може бути накладено лише на майно боржника, тобто на майно, яке належить боржнику на праві власності.

Згідно з ст.. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦК України, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

В силу ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

При цьому, суд враховує, що у випадку звернення стягнення на спірне майно позивач буде позбавлений права власності на це майно, а в силу ст.. 346 ЦК України підставою припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов’язанням власника, а не іншої особи. Інші підстави припинення власності, пов’язані зі зверненням стягнення на майно, законодавством не передбачені.

Згідно з ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження”, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У відповідності до п.п. 2, 3 ст. 48 Закону України «Про власність», власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає безпідставними посилання відповідача-1 на ст. 64 Закону України „Про виконавче провадження”. До того-ж, суд бере до уваги, що незалежно від приписів ст.. 64 Закону України „Про виконавче провадження” власник майна у будь-якому випадку має вимагати визнання за ним права власності і звільнення майна з під арешту.

Не обґрунтовані є і відповідача-1 на відсутність підстав для пред’явлення прокурором даного позову, оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 3-рп/99 інтереси держави є оціночним поняттям, а прокурор самостійно у кожному конкретному випадку визначає з посиланням на законодавство в чому полягають інтереси держави у даному випадку та обґрунтовує необхідність захист інтересів держави, що і було здійснено прокурором при пред’явленні даного позову та обумовило його прийняття до провадження судом. До того-ж, пред’явлення позову прокурором не є підставою для відмови у позові, з огляду на правомірність позовних вимог та необхідності захисту порушених прав позивача.

З підстав наведеного, суд вважає позовні вимоги прокурора обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки спір виник з неправильних дій Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об’єднання”, то судові витрати за розгляд справи слід віднести на останнього.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", Законом України “Про власність”, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст. 78, 137 ГК України, ст..ст. 96, 176, 321, 346 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати за територіальною громадою м. Новомосковська право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Новомосковськ, вул.. Комсомольська, 15, загальною площею 595,4кв.м. та виключити його з акту опису й арешту, накладеного на підставі постанови Державної виконавчої служби у м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області від 11.05.2006р. та акту опису і арешту майна від 07.06.2006р. на користь територіальної громади м. Новомосковська.

Стягнути з Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об’єднання” (м. Новомосковськ, пров. Парковий, 1, п/р 2600630395473 у „Промінвестбанк”, МФО 305545, ЄДРПОУ 05472423) 85,00грн. держмита в доход держбюджету (Відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, УДКУ у Дніпропетровській області, ЗКПО 24246786, МФО 805012, п/р 31111095600005), видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об’єднання” (м. Новомосковськ, пров. Парковий, 1, п/р 2600630395473 у „Промінвестбанк”, МФО 305545, ЄДРПОУ 05472423) 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (п/р 26002014180001 в ВАТ „Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370), видати наказ.

Суддя

А.Є. Чередко

Рішення підписано