Рішення № 32843132, 07.08.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4131/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Нікандрова С.О.

Суддя-доповідач Кочеткова І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Стрелець Л.Г.,

при секретарі Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення надмірно сплачених коштів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області (далі - Фонд) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплачених сум індексації щомісячної страхової виплати в загальній сумі 2 915, 65 грн.

В обґрунтування своїх вимог Фонд зазначав, що у липні 2012 року під час проведення перевірки та надання методичної допомоги спеціалістами обласного управління було виявлено помилку при визначенні розміру індексації щомісячного страхового відшкодування відповідачеві за період з 01 березня 2009 по 28 лютого 2011 року, яка призвела до безпідставного нарахування і надмірної виплати 2 915, 65 грн. В добровільному порядку ОСОБА_3 відмовився повернути зайво отримані кошти, у зв'язку з чим Фонд поросив стягнути їх на підставі ч.10 ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-Х1У від 23.09.1999р.) в судовому порядку.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2013 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області надмірно сплачену індексацію грошових доходів громадян в сумі 2915,65 грн., а також 229, 40 грн. судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, недоведеність позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при визначені сум індексації щомісячної компенсації втраченого заробітку, які належали до виплати відповідачеві, спеціалістами Фонду у березні 2009 року було допущено помилку, яка призвела до зайвого нарахування і безпідставної виплати коштів протягом 2009 - 2011р.р.. Оскільки повернути безпідставно отримані кошти ОСОБА_3 не бажає, вони підлягають стягненню в судовому порядку.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і вимогам ст.40 ч.10 Закону № 1105-Х1У від 23.09.1999 р., якою передбачено, що одержані в рахунок страхових виплат потерпілим суми можуть бути утримані Фондом, якщо допущено помилку, яка впливає на суми страхових виплат.

Встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у Василівському відділенні Фонду з 31 березня 2001 року у зв'язку із професійним захворюванням, отриманим у квітні 1993 року. На відшкодування шкоди, завданої працівникові внаслідок професійного захворювання, Фонд виплачує потерпілому щомісячні страхові виплати, які відповідно до ст. 34 Закону №1105-Х1У від 23.09.1999р. підлягають індексації у порядку, передбаченому Законом України „Про індексацію грошових доходів населення" та Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року „Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

У статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991 визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 3 вказаного Закону, у редакції на час спірних правовідносин, індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У відповідності до статей 2,4 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Пунктами 2, 5 цього Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі страхові виплати на відшкодування шкоди, завданої професійним захворюванням або трудовим каліцтвом.

У разі підвищення розмірів виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отже базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення вважається місяць, в якому сума збільшення грошового доходу, який підлягає індексації, більше, чим сума індексації, яка повинна бути нарахована в місяці збільшення грошового доходу.

Із довідки про доходи ОСОБА_3 і витягу із його страхової справи вбачається, що у березні 2009 в порядку ч.2 ст.29 Закону України № 1105-Х1У від 23.09.1999 р. у зв'язку із зростанням у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки було проведено перерахування щомісячної страхової виплати, розмір якої збільшився з 2 323, 44 грн. до 2 468,81 грн. тобто на 146, 37 грн. (а.с.32, 36, 44).

Постановою Фонду від 16 лютого 2009 року потерпілому ОСОБА_3 у відповідності до Закону України „ Про індексацію грошових доходів населення" призначено індексацію у розмірі 57, 27 грн. (а.с.41).

Постановами Фонду від 3 березня 2009 року потерпілому ОСОБА_3 призначені доплати „фіксованої суми індексації у 2008 році" з 1 липня 2009 року по 28 лютого 2010 року у розмірі 70, 97 коп. щомісячно, і „фіксована сума індексації у 2009 році" з 1 липня 2009 по 28 лютого 2010 року в розмірі 57, 27 грн., а всього призначено до виплати „фіксованої індексації" з липня 2009 року по 28 лютого 2010 року у розмірі 128, 24 грн. Підставою для призначення доплати у п.2 постанови зазначено інформаційний лист №3 від 01.04.2009р. (а.с.42-43).

Постановами Фонду від 3 березня 2010 року потерпілому ОСОБА_3 призначені доплати „фіксованої суми індексації у 2008 і 2009 році" з 1 квітня 2010 року по 28 лютого 2011 року у розмірі 57, 27 грн. та 70, 97 грн., а всього у розмірі по 128, 24 грн. Підставою для призначення доплати у п.2 постанови зазначено інформаційний лист №3 від 01.04.2009р. (а.с.53-54).

Виплата сум відшкодування проводилася потерпілому у відповідності з вказаними постановами, тобто протягом 2009-2010 років щомісяця, крім страхової виплати потерпілому виплачувалася „фіксована сума індексації у розмірі 128, 24 грн." (а.с.32, 36-40).

Із інформаційних листів Міністерства праці та соціальної політики України від 13 лютого 2009 р. № 1574/0/14-09/10, Виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 1 квітня 2009 року №278-08-2, Управління виконавчої дирекції Фонду у Запорізькій області від 1 грудня 2009 р. №02-1693, якими роз'яснювався порядок проведення індексації щомісячних виплат потерпілим, вбачається, що Фонду рекомендовано, як виняток, визначити березень 2009 року базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для подальшої виплати суми індексації, нараховані в лютому 2008 та в лютому 2009 р.р. Розрахунок індексу для проведення подальшої індексації розпочати з квітні 2009 р. Проте, вказані інформаційні листи містять застереження, що призначення фіксованих сум та поточної індексації проводиться до того часу, коли зростання розміру страхових виплат (доходу), що підлягають індексації, перевищить розмір фіксованих сум, разом з поточною індексацією. Місяць, в якому відбудеться таке підвищення, вважається базовим при обчислені індексації (а.с. 96-97,100,101).

Зважаючи на те, що у березні 2009 року розмір страхових виплат зріс на 146, 37 грн., а розмір фіксованих сум становив 128, 24 грн., передбачених законом підстав для нарахування відповідачеві фіксованих сум індексації у 2009-2010 роках не було. За таких обставин доводи Фонду про помилкове нарахування відповідачеві фіксованих сум індексації відповідають фактичним обставинам справи, а посилання апелянта на недоведеність позовних вимог не заслуговують на увагу.

Частиною 10 ст.40 Закону України №1105-Х1У від 23.09.1999 р. передбачена можливість утримання Фондом сум, одержаних в рахунок страхових виплат потерпілим, якщо допущено помилку, яка впливає на суму таких виплат.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що через допущену працівниками Фонду помилку відповідачеві у 2009-2010 р.р. були зайво нараховані і сплачені кошти у розмірі 2 915, 65 грн., які підлягали утриманню на підставі ч.10 ст.40 Закону №1105-Х1У.

Проте суд першої інстанції допустився помилки у застосуванні ст. ст.257, 261,267 ЦК України щодо початку перебігу строку позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із матеріалів справи, помилка при нарахуванні щомісячних сум індексації, яка призвела до надмірної виплати грошових коштів потерпілому, була допущена працівниками Фонду у березні 2009 року.

З відповідним позовом до суду Фонд звернувся 29 березня 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності, встановленого ст.256 ЦК України.

Заперечуючи проти позову, відповідач просив, у тому числі, застосувати строк позовної давності (а.с.26).

Оскільки позивачем без поважних причин пропущений строк позовної давності за вимогами про стягнення грошових коштів за період з 1 березня 2009 року до 29 березня 2010 року, вимоги Фонду про стягнення зайво сплачених коштів за цей період часу на загальну суму 1505 грн. 01 коп. на підставі ст.267 ч.4 ЦК України задоволенню не підлягають.

Несвоєчасне виявлення працівниками Фонду помилки у застосуванні діючого законодавства при нарахуванні сум індексації не являється достатньою підставою для висновку про те, що перебіг позовної давності має обчислюватися з липня 2012 року - з часу надання методичної допомоги і виявлення допущеної помилки.

Статтею 17 Закону №1105-Х1У передбачений обов'язок правління Фонду і робочого органу виконавчої дирекції контролювати порядок використання бюджетних коштів кожним відділенням Фонду, затверджувати річний бюджет та звіт про його виконання, проведення щорічного аудиту, тощо.

Неправильне нарахування протягом двох років сум індексації, яке призвело до надмірної виплати коштів потерпілим, а, отже, до порушення порядку використання бюджетних коштів, могло бути виявлено за результатами щорічних перевірок і аудитів ще у грудні 2009 - січні 2010 р.р. Та обставина, що помилка у нарахуванні сум індексації була виявлена лише у липні 2012 року не являється достатньою підставою для висновку, що і строк позовної давності повинен обчислюватися з дати надання методичної допомоги, тобто з липня 2012 року.

За таких обставин оскаржуване рішення відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає зміні - з відповідача на користь Фонду підлягає стягненню 1 410, 64 грн. - надмірно сплачених сум індексації за період з 1 квітня 2010 по лютий 2011 р.р.

Посилання апелянта на те, що судом неправильно застосована ст.1215 ЦК України, якою не передбачено стягнення зайво сплачених сум страхового відшкодування, не заслуговують на увагу, оскільки спеціальним законом - Законом України №1105-Х1У, який регулює спірні правовідносини, таке стягнення у випадку помилкових нарахувань допускається.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2013 року у цій справі змінити, стягнувши з ОСОБА_3 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області надмірно сплачену індексацію грошових доходів громадян за період з 1 квітня 2010 по 28 лютого 2011 року в сумі 1 410, 64 грн., а також 141 грн. судового збору на користь держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: