Рішення № 32843198, 07.08.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4046/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Ярошенко А.Г.

Суддя-доповідач Кочеткова І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Стрелець Л.Г.,

при секретарі Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року ЗАТ «Український мобільний зв'язок», правонаступником якого являється Приватне акціонерне товариство «МТС Україна», звернулося до суду із вищевказаним позовом.

Позивач зазначав, 16 вересня 2008 року між сторонами було укладено договір про надання безпроводного доступу до мережі інтернет № 4425876 і додаткову угоду до нього. За умовами цих договорів ОСОБА_3 зобов'язувався проводити оплату за надані послуги в установлені строки, а у випадку затримки розрахунку - сплатити пеню за кожний день прострочення в розмірі облікової ставки НБУ.

Однак виставлені рахунки за період з 31.08.2009 р. по 27.12.2009 р. споживачем не оплачені, станом на 20.05.2010 р. сума заборгованості за надані послуги зв'язку склала 114,25 грн., в тому числі 10,00 грн. - збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також пеня за період з 16.12.2009р. по 20.05.2010 р. у розмірі 4, 53 грн.

З квітня 2009 року відповідач припинив оплачувати рахунки за надані послуги, договір з ним був автоматично розірвано та нараховано 720, 80 грн. як санкцію за дострокове розірвання договору.

Оскільки відповідач добровільно 839, 58 грн. не сплатив, позивач просив стягнути їх на свою користь в судовому порядку.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «МТС Україна» заборгованість за послуги безпроводного доступу до мережі Інтернет у розмірі 839,58 грн., а також 171 грн. компенсації судових витрат.

Ухвалою цього ж суду від 29 травня 2013 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову у позові.

В засідання апеляційного суду представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки 30.07.2013 року. Колегія визнала причини неявки позивача у судове засідання неповажними і визнала за можливе розглянути справу у його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3, уклавши із ЗАТ "УМЗ" договір про надання послуг мобільного зв'язку та додаткову угоду до нього, розумів та погоджувався з усіма його умовами, в тому числі й з установленою в додатковій угоді договірною санкцією за порушення взятих за договором зобов'язань.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При вирішенні справи суд першої інстанції виходив із того, що 19 вересня 2008 року між ОСОБА_3 і ЗАТ "УМЗ" було укладено договір про надання безпроводного доступу до мережі Інтернет, а також додаткову угоду до цього договору.

За умовами цих договорів ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання проводити оплату за отримані послуги мобільного зв'язку на наступний розрахунковий період авансом. Забезпеченням виконання зобов'язання відповідача перед оператором зв'язку є договірна санкція, яка застосовується, зокрема, в разі коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 8.3 основного договору, в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг. Розмір санкції становить 1 грн. 36 коп. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня припинення дії договору (п. 1.4 додаткової угоди: а.с.6-7).

В зв'язку з невнесенням відповідачем авансового платежу з 3 квітня 2009 року договір між ОСОБА_3 і позивачем був розірваний та останнім нараховано відповідачу 114, 25 грн. - заборгованості за період з 31 серпня 2009 по 27 грудня 2009 року, 4, 53 грн. - пені і 720, 80 грн. у виді санкції за дострокове розірвання договору.

Дійшовши обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за послуги мобільного зв'язку у розмірі 114, 25 грн. і пені за несвоєчасне погашення боргу у сумі 4, 53 грн., суд допустився порушень норм матеріального права при стягненні договірної санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З метою належного виконання зобов'язання його може бути забезпечено неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а також іншими видами забезпечення, встановленими договором або законом (ст. 546 ЦК України).

За змістом цих норм закону забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки (штрафу, пені) - це санкція, спрямована на виконання зобов'язання, що може бути застосована лише до реальних зобов'язань, які є чинними й дія яких не припинена; нею може забезпечуватися лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання за фактично надані послуги. В разі ж розірвання договору така санкція не може нараховуватися на майбутнє, оскільки надання послуг припинилося.

Судом встановлено, що договір між сторонами було розірвано з ініціативи ЗАТ "УМЗ" за невнесення авансового платежу за послуги інтернету, а тому зобов'язання між сторонами було припинено в день розірвання договору.

Проте суд на зазначене уваги не звернули та не врахував, що передбачена п. 1.4 додаткової угоди договірна санкція за дострокове розірвання договору (після фактичного розірвання договору й припинення зобов'язання) не може бути видом забезпечення зобов'язання, передбаченого ст.ст. 546, 549 ЦК України.

За таких обставин суд не мав правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 720, 80 грн. санкції за дострокове розірвання договору.

Оскільки судове рішення відповідає фактичним обставинам справи, але судом неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за можливе ухвалене судове рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача 114, 25 грн. і пеню за несвоєчасне погашення боргу у сумі 4, 53 грн., а всього 118, 78 грн. , у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2010 року у цій справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства „МТС Україна" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства „ МТС Україна" заборгованість за договором про надання безпроводного доступу до мережі Інтернету №4425876 від 16 вересня 2008 року у сумі 114 грн. 25 коп. (сто чотирнадцять гривень 25 коп.), пеню у розмірі 4 грн. 53 коп. (чотири гривні 53 коп.), а всього 118 грн. 78 коп. (сто вісімнадцять гривень 78 коп.) В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: