Ухвала суду № 32835462, 07.08.2013, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/960/13-к

Провадження №1-кп/390/89/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2013 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Гершкул І.М.,

при секретарі Кулик К.І.,

за участю прокурора Кій А.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12012120310000013 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, пенсіонера, не маючого судимості, згідно ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.140 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 року до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з апеляційного суду Кіровоградської області направлено обвинувальний акт щодо ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.140 ч.1 КК України.

Під час судового розгляду захисником заявлено клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, проведення якої запропоновано доручити комісії експертів Головного бюро судово-медичних експертиз МОЗ України. В якості обґрунтування клопотання зазначено, що матеріали кримінального провадження містять висновок комісійної судово-медичної експертизи №126 від 25.01.2013 року, який не може бути визнаний належним та допустимим доказом, оскільки до складу комісії, якою проводилось експертне дослідження, входило не три експерти, як передбачено пунктом 5 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, а лише двоє експертів та фахівці інших медичних спеціальностей, що є неприпустимим. Експертами не вивчалась карта первинного огляду анестезіолога, тобто наркозна карта хворого, та матеріали службового розслідування, оскільки висновок експерта не містить посилання на них та їх відповідного аналізу. Не враховані належним чином пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4, які є послідовними та незмінними, а також розбіжності у показаннях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, також не взято до уваги пояснення інших свідків по справі, які свідчать про проведення верифікації наявності стояння ендотрахеальної трубки. Висновок комісійної судово-медичної експертизи не узгоджується із іншими висновками експертиз по справі.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор та потерпіла висловились про необґрунтованість заявленого клопотання, оскільки матеріали провадження містять висновок комісійної судово-медичної експертизи, який на їх думку є повним та всебічним.

Заслухавши думку учасників процесу щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали провадження та доводи клопотання, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.332 ч.1 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Матеріали кримінального провадження містять висновок комісійної судово-медичної експертизи №126 від 25.01.2013 року, яким визначено характер та локалізацію тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_7, а також оцінено правильність дій лікарів, а саме хірурга та анестезіолога, при наданні медичної допомоги вказаній особі та встановлено причинний зв'язок між діями та смертю пацієнта.

Захисником в клопотанні ставиться питання про проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи, оскільки наявний в матеріалах провадження висновок комісійної судово-медичної експертизи виконано комісією до складу якої входило не три експерти, як передбачено пуком 5 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, а лише двоє експертів та фахівці інших медичних спеціальностей, що є неприпустимим.

Пунктами 4 та 5 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, які затверджено наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, передбачено, що залежно від характеру експертизи до складу комісії можуть входити як фахівці тільки в галузі судово-медичної експертизи, так фахівці інших медичних (у тому числі і фахівці медико-соціальних експертних комісій МОЗ) і немедичних спеціальностей. За своїм процесуальним становищем всі вони при проведенні експертизи є експертами. Експертна комісія повинна складатися не менш як з трьох осіб: голови, члена (членів) комісії і доповідача зі справи.

Наведені вище положення Правил на які посилається захисник свідчать, що висновки захисту про неможливість залучення фахівців інших медичних спеціальностей, окрім експертів, для проведення комісійної судово-медичної експертизи є необґрунтованими, а відповідно особи, які входили до складу комісії, якою проведено комісійну судово-медичну експертизу по даній справі, мали право приймати участь у експертному дослідженні.

Наступним аргументом, який на думку захисту свідчить про неповноту та однобічність наявного в матеріалах провадження висновку комісійної судово-медичної експертизи та необхідність проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи є залишення поза увагою експертів наркозної карти хворого та матеріалів службового розслідування, оскільки висновок комісійної судово-медичної експертизи не містить посилання на них та їх відповідного аналізу. Висновки захисту суд вважає також необґрунтованими, оскільки матеріали кримінального провадження свідчать, що при призначенні комісійної судово-медичної експертизи слідчим надано комісії матеріали кримінального провадження, які містили в якості речового доказу, який долучено до матеріалів провадження - карту первинного огляду анестезіолога, тобто наркозну карту, а також висновок службового розслідування. Таким чином, експертам було надано всі матеріали провадження, які останніми вивчались та аналізувались, після чого їх визнано достатніми для того, щоб зробити відповідні висновки з приводу поставлених на вирішення експертів питань по обставинам справи.

Крім викладених вище доводів, захистом вказано, що експертами не враховані належним чином пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4, які є послідовними та незмінними, а також розбіжності у показанням свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також не взято до уваги пояснення інших свідків по справі, які свідчать про проведення верифікації наявності стояння ендотрахеальної трубки. Доводи захисту щодо неврахування пояснень обвинуваченого та свідків не є підставами для призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, оскільки являють собою аналіз показань допитаних свідків та наявних матеріалів кримінального провадження, який проводиться судом. Щодо наявності суперечностей висновку комісійної судово-медичної експертизи та інших висновків експерта по справі, то вони не містять суперечностей, які підлягають усуненню шляхом проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи.

Таким чином, проаналізувавши доводи клопотання у сукупності із матеріалами кримінального провадження, суд вважає, що клопотання є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню, оскільки суду не наведено ґрунтовних та беззаперечних підстав, які свідчать про необхідність проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи.

Керуючись ст.ст.332, 370, 373 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул