Ухвала суду № 32828518, 12.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 липня 2013 року Справа № 5015/1410/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Заріцької А.О., Козир Т.П., Кота О.В., Панової І.Ю.,розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Марфін Банк"

про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 24.12.2012у справі № 5015/1410/12за позовомприватного підприємства "Лада - Плюс" до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", 2.Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк"провизнання договорів недійсними та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.08.2012, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 позов задоволено, визнано недійсними договір купівлі-продажу від 13.05.2011, укладений між приватним підприємством "Лада-Плюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Земкомерц", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я., зареєстрований у реєстрі за № 321, на підставі якого відчужено земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005; договір іпотеки від 24.05.2011, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" та Публічним акціонерним товариством "Марфін Банк", посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В., зареєстрований у реєстрі за № 1367, в частині передання в іпотеку земельної ділянки за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005, іпотека якої зареєстрована у реєстрі за № 11205162; визнано право власності приватного підприємства "Лада-Плюс" на вищевказану земельну ділянку; визнано незаконним та скасовано державний акт серії ЯЛ № 685927 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" на зазначену земельну ділянку та вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" задоволено частково, рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 у справі № 5015/1410/12 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання права власності приватного підприємства "Лада-Плюс" на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, кадастровий № 4622785700:03:001:0005, у задоволенні позову у цій частині відмовлено, в іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 у справі №5015/1410/12 залишено без змін, касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" залишено без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2012 у справі №5015/1410/12, в якій просить скасувати дане судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.12.2011 у справі №5019/1656/11 та від 09.11.2011 у справі №14/57пд/2011(6/301пд) мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, частини третьої статті 92, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України та частини першої статті 5 Закону України "Про іпотеку".

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2012 у справі №5015/1410/12, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі продажу та іпотеки (в частині, що стосується доводів заявника), виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено без згоди позивача (власника) з дефектом волі, що свідчить про порушення встановлених законодавством необхідних вимог для чинності правочину, зокрема необхідного обсягу цивільної дієздатності та волевиявлення учасника правочину, що відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору недійсним. Оскільки внаслідок недійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідач 1 не набув права власності на спірну земельну ділянку, а відтак, він не мав права укладати з відповідачем 2 договір іпотеки.

У постанові від 09.11.2011 у справі №15/57пд/2011(6/301пд), на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами обставин справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсним іпотечного договору, оскільки іпотекою забезпечено виконання кредитного зобов'язання і іпотекодавець довів правомірність володіння предметом іпотеки, про що свідчить державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних підстав позову, та встановлених судом фактичних обставин справи, а також обставин залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011 у справі №5019/1656/11, на яку посилається заявник, скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції по суті.

Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Марфін Банк" у допуску справи №5015/1410/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ. Малетич Судді А. Зарціька Т. Козир О. Кот І. Панова