Ухвала суду № 32828502, 24.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року м. Київ К-17667/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Блажівської Н. Є. Костенко М. І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу державної податкової інспекції у Московському районні м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2008 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2009 р.

у справі № 2а-6425/2008

за позовом малого приватного підприємства «Бекар ІмпЕкс»

до державної податкової інспекції у Московському районні м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2008 р. мале приватне підприємство «Бекар ІмпЕкс» (далі - позивач, МПП «Бекар ІмпЕкс») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Московському районні м. Харкова (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2008 р. № 0000171600/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2008 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2009 р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2009 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка МПП «Бекар ІмпЕкс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за січень 2008 р., за результатами якої складено акт перевірки № 1887/16/30751015 від 21.04.2008 р. та встановлено порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон).

На підставі зазначеного акту відповідач 15.05.2008 р. прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0000171600/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 р. на суму 58 700 грн.

Підставою для зазначеного висновку стало те, що МПП «Бекар ІмпЕкс» до перевірки не були надані регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам, не надана інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість перед постачальниками, у зв'язку з чим неможливо підтвердити сплату податкового кредиту у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги прийшли до висноку про відсутність у відповідача підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. За змістом ч. 3 ст. 9 цього ж Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з в висновком судів попередніх інстанцій, що ведення бухгалтерських регістрів без первинних документів неможливе, які насамперед є джерелом інформації для її систематизації на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

Судами попередніх інстанцій з врахуванням положень п.п. 1, 2 ст.9 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» досліджено питання щодо реального вчинення оподатковуваних операцій та за наявності доказів: податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок тощо встановлено факт реального вчинення позивачем господарських операцій, за наслідками яких сформовано від'ємне значення.

Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Судами встановлено, що при перевірці декларацій з ПДВ разом з відповідними додатками за грудень 2007 р. - січень 2008 р.; статутних документів; банківських документів за грудень 2007 р. - січень 2008 р.; податкових накладних за грудень 2007 р. - січень 2008 р.; прибуткових та видаткових накладні за грудень 2007 р. - січень 2008 р.; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2007 р. - січень 2008 р.; вантажних митних декларації; договірної документації, відповідно до п.п. 3.1.1 - 3.1.3, 3.2.1, 3.2.2, 3.3 акту № 1887/16/30751015 від 21.04.2008 р. ДПІ дійшла висновку щодо правильності визначення МПП «Бекар ІмпЕкс» податкових зобов'язань, податкового кредиту, а відтак і від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту як за грудень 2007 р., так і за січень 2008 р.

Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що суди правомірно не погодились з доводами відповідача про те, що через відсутність бухгалтерських регістрів він не мав можливості підтвердити сплату позивачем податкового кредиту у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення..

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення 15.05.2008 р. № 0000171600/0, вимоги щодо його скасування були обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Московському районні м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2009 р. у справі № 22а-6425/2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І. В. Приходько Судді підпис Н. Є. БлажівськаПомічник суддідя підпис М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська