Ухвала суду № 32828498, 31.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року м. Київ К-22036/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Костенка М.І. Маринчак Н.Є. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2008 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 р.

у справі № 2-а-12/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг»

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про виключення з акту перевірки та рішення певної інформації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг» (далі - позивач, ТОВ «ЮТіСі ПриватХозТорг») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - відповідач, Дніпропетровська МДПІ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- виключити із акту №262/220/31585570 від 17.12.2007 р. «Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «ЮТіСі ПриватХозТорг» з питань додержання вимог валютного законодавства України по імпортному контракту № 11 від 17.07.2007 р. за період з 27.07.2007 р. по 04.12.2007 р.», кількість днів, за якими нарахована пеня в порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», тобто за період розмитнення вантажу, а саме: з 13.11.2007р. по 04.12.2007 р. в кількості 22 календарних дні;

- виключити із рішення №26431/10/22-030 від 26.12.2007 р. «Про застосування штрафних санкцій» суму нарахованих штрафних фінансових санкцій за період з 13.11.2007 р. по 04.12.2007 р. в кількості 22 календарних дні, як нарахованих в порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що складає суму 6 750, 85 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2008 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 р. і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржені судові рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЮТіСі ПриватХозТорг» (Покупець) та Корпорацією «SHEN ZHEN ZHAN PENG XIANG SNDUSTRIAL CO., LTD», Китай (Продавець) укладено договір № 11 від 17.07.2007 р. на імпорт господарських товарів.

Відповідно до вказаного договору поставка товару здійснюється на умовах FOB, Шеньжень, згідно Інкотермс 2000. Умови оплати 30% кожної погодженої партії товару згідно рахунку-фактурі, 70% вартості за товар здійснюється при отриманні копії транспортної накладної на протязі трьох днів.

На виконання умов контракту ТОВ «ЮТіСі ПриватХозТорг» передплатило Корпорації «SHEN ZHEN ZHAN PENG XIANG SNDUSTRIAL CO., LTD», згідно банківської виписки № 39 від 27.07.2007 р., 20 254,57 дол. США.

Згідно вантажної митної декларації № 333552 від 04.12.2007 р. нерезидентом здійснено поставку партії товару на суму 28 461,85 дол. США.

На територію України вантаж за договором № 11 від 17.07.2007 р. поступив 12.11.2007 р., про що Південною регіональною митницею зроблено відповідну відмітку про взяття вантажу під митний контроль на примірнику коносаменту, що супроводжував вантаж під час морського перевезення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 12.12.2007 р. по 17.12.2007 р. Дніпропетровською МДПІ, на підставі направлення № 001130 від 12.12.2007 р., було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «ЮТіСі ПриватХозТорг» з питань дотримання вимог валютного законодавства України по імпортному контракту № 11 від 17.07.2007 р. за період з 27.07.2007 р. по 04.12.2007 р., за результатами якої складено акт перевірки № 262/220/31585570 від 17.12.2007 р. та встановлено порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» внаслідок несвоєчасного надходження імпортного товару від нерезидента по імпортному договору №11 від 17.07.2007 р. за період з 26.10.2007 р. по 04.12.2007 р., що в свою чергу призводить згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми несвоєчасно отриманого товару від нерезидента.

До зазначеного акту перевірки додано розрахунок пені відповідно до якого сума заборгованості складає 20 254,57 дол. США; період нарахування 26.10.2007р. - 04.12.2007р.; кількість днів прострочення - 40; курс дол. США на день виникнення заборгованості 5,05; розмір пені 0,3%; сума нарахованої пені 12 274,27 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками акту перевірки № 262/220/31585570 від 17.12.2007 р., подав до податкового органу письмові заперечення за № 350 від 20.12.2007 р.

Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області листом від 25.12.2007 р. № 25128/10/22-030 залишила заперечення на акт перевірки без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено рішення форми «С» від 26.12.2007 р. № 0000462344, яким до ТОВ «ЮТіСі ПриватХозТорг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12 274,27 грн.

Згідно платіжного доручення № 13 від 08.01.2008 р. позивачем добровільно частково, а саме за період 18 календарних днів, сплачено штрафні санкції в розмірі 5 523,42 грн.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті, та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до частини третьої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Згідно частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, законодавством встановлений перелік вимог на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин та повноваження суду при вирішенні справи. Лише у разі неможливості застосування у позові вимог зазначених у статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, не встановлені цим Кодексом .

Частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що суд адміністративної юрисдикції не може фактично виключити ані з акту перевірки, ані з рішення суб'єкта владних повноважень будь-яку інформацію, оскільки такі дії не входять до компетенції суду і не спрямовані на захист порушеного права позивача.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За наведених обставин доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТіСі ПриватХозТорг» відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 р. у справі № 2-а-12/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді (підпис) Н.Є. Маринчак З оригіналом згідно Т. В. Давидовська