Ухвала суду № 32825936, 30.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3100/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Ганечко О.М.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «БАР'ЄР. БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2013 року № 0000052250, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «БАР'ЄР. БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ» (далі - позивач або ТОВ «Група компаній «БАР'ЄР. БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2013 року №0000052250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій позивача з його контрагентом була підтверджена належним чином оформленими первинними документами, податковими накладними виданими зареєстрованим платником ПДВ, а відповідачем, в свою чергу не доведено нікчемності вказаних правочинів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, протягом періоду з 01.02.2013р. по 08.02.2013р., працівником податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ГК «БАР'ЄР. БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» за період діяльності з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складений Акт від 13.02.2013р. №453/2240/36558405.

Зазначеною перевіркою встановлено, що в серпні 2011 року позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» (Виконавець): сума задекларованого позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з цим контрагентом - 95 833, 33 грн.

При цьому, в ході проведення перевірки, перевіряючим до уваги був взятий Акт ДПІ у Ленінському районі м. Харкова ДПС від 07.11.2011р. № 853/23-204/37190531 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року».

Відповідно до висновків Акта перевірки від 13.02.2013р. № 453/2240/36558405, перевіряючий встановив порушення ТОВ «ГК «БАР'ЄР. БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 95 833, 33 грн.

27 лютого 2013 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на підставі вищевказаного Акта перевірки прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0000052250, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ГК «БАР'ЄР. БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 119 791, 66 грн., в т.ч. 95 833, 33 грн. - основний платіж, 23 958, 33 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Обговорюючи питання правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Станом на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні, в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим податковим законодавством України.

При цьому слід ураховувати вимоги ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» укладено наступні правочини: договір з надання послуг контролю за несенням охорони від 01.02.2011р. за № 09-П; договір з організації та проведення рекламної акції від 01.07.2011р. за № 18.

Факт виконання умов вказаних договорів підтверджується первинними і розрахунковими документами, що наявні в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що вказані договори між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про нікчемність вказаних договорів апеляційним судом до уваги не приймаються.

Судова колегія констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Таким чином, позивачем дотримано всіх, передбачених чинних законодавством передумов для формування податкового кредиту.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Ю.А. Ісаєнко

О.М. Ганечко

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Ганечко О.М.