Рішення № 32825417, 22.07.2013, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа 118/1258/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Янчковської Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в липні 2013 року до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що з відповідачем зареєструвала шлюб 02 жовтня 2005 року у виконавчому комітеті Грушівської сільської ради м. Судака Автономної Республіки Крим, актовий запис № 12.

Під час перебування у фактичних шлюбних правовідносинах у сторін народилися діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Спільне життя з відповідачем не склалось. Причиною розірвання шлюбу вказує різні погляди на життя та ведення спільного господарства.

Діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач не надає у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей, має постійне місце роботи.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позов підтримала в повному обсязі, наполягала на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позов визнав, не заперечував проти його задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Судом встановлено, що сторони одружені 02 жовтня 2005 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане виконавчим комітетом Грушівської сільської ради м. Судака Автономної Республіки Крим, актовий запис № 12 (арк. справи 4).

Під час перебування у шлюбних правовідносинах у сторін народилися діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. справи 11, 12).

Шлюбно-сімейні відносини сторони не підтримують і відновлювати не мають наміру.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності до ст. 109 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася, шлюб існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Примирення між ними неможливе. Сторонами не заявлено про спір щодо визначення місця проживання дітей та наявність майнового спору між ними.

За таких обставин суд, оцінивши належність, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, вважає, що підстави, на які посилається позивачка, наполягаючи на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

У відповідності зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ст.ст. 182, 183 Сімейного кодексу України частина заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися, як аліменти, визначається судом. При цьому розмір аліментів на одну дитину за будь-яких обставин не може бути меншим 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач офіційно працює в ТОВ «Грод-СК15», має регулярний заробіток (дохід).

Передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримання дітей судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дітей не досягнуто.

Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні своїх дітей передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з їх утримання, чим порушує права дітей на достатній рівень життя, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини майнового і сімейного стану відповідача і визначає аліменти на утримання дитини у відсотковому співвідношенні - у розмірі однієї третьої частини від заробітку (доходу) їх батька - ОСОБА_2

Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Крім того, суд дійшов висновку щодо повернення відповідачем позивачці суми судового збору, сплаченого за подачу позову про розірвання шлюбу.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно із положеннями статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

На підставі ст.ст. 105, 112, 180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 02 жовтня 2005 року виконавчим комітетом Грушівської сільської ради м. Судака Автономної Республіки Крим, актовий запис № 12 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - «ОСОБА_1».

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище - «ОСОБА_2».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Грушівка м. Судака Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код: НОМЕР_1), аліменти у розмірі однієї третьої частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, щомісяця, починаючи з 08 липня 2013 року до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір'ю ОСОБА_1 за місцем її проживання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 114,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Грушівка м. Судака Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 229,40 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКУ, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя