Рішення № 32825377, 29.07.2013, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа 120/1514/12

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Янчковської Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Судацького міського суду від 14 січня 2013 року в задоволенні позову Прокурора м. Судака в інтересах держави в особі Судацької міської ради до ОСОБА_1, виконавчого комітету Судацької міської ради, треті особи - КРП «БРТІ м. Судака», про визнання права власності на майно, визнання рішення та свідоцтва про право власності недійсними - відмовлено.

В задоволенні позову ТОВ «Чорноморье-КС» до ОСОБА_1, виконавчого комітету Судацької міської ради, третя особа - ТОВ «Фірма «Віра», про визнання права власності, вилучення майна з чужого незаконного володіння, часткове визнання недійсним рішення, визнання свідоцтв на право власності недійсними - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Чорноморье-КС», Судацької міської ради, треті особи - виконавчий комітет Судацької міської ради, КРП «БРТІ м. Судака», про визнання права власності, скасування рішення - відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 10 квітня 2013 року рішення Судацького міського суду від 14 січня 2013 року в частині відмови в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення Судацької міської ради від 30 січня 2008 року № 1323/26 «Про протест прокурора м. Судака на рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про привласнення адрес та видачу свідоцтв про право власності» скасовано.

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким вказану вимогу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Судацької міської ради від 30 січня 2008 року № 1323/26 «Про протест прокурора м. Судака на рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 410 від 05 серпня 2003 року «Про привласнення адрес та видачу свідоцтв про право власності».

В решті рішення Судацького міського суду від 14 січня 2013 року залишено без змін.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії від 19 червня 2013 року стягнуто з Судацької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107,30 грн.

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки судами не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Директор ТОВ «Чорноморье-КС» в судове засідання не з'явився, просив відкласти розгляд справи.

Інші особи, які беруть участь у справі, до суду не з'явилися, причини неявки не повідомили, по день та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час ухвалення рішення відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд у рішенні повинен розподілити судові витрати, розмір яких повинен бути доведений заінтересованою особою згідно з вимогами ч. 3 ст. 10 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розділити між сторонами судові витрати, проте при ухваленні рішення судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Чорноморье-КС» при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір на розгляд вимог майнового характеру (про визнання права власності) у сумі 51,00 грн. (т. 4 арк. справи 1).

Зважаючи на те, що судовий збір на час вирішення спору так і не сплачено, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ТОВ «Чорноморье-КС» на користь держави 1792,70 грн., з урахуванням вартості спірного майна в розмірі 184370,44 грн. та вже сплачених коштів, як того вимагає ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу та витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду належать до судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» установлено, що граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено 06 лютого 2012 року договір на надання правової допомоги (т. 5 арк. справи 62), а 10 квітня 2013 року складено акт виконаних робіт за вказаним договором, зкіндо якого ОСОБА_1 сплатила за надання правової допомоги 34500,00 грн. та за явку до суду представника в розмірі 3600,00 грн. (т. 6 арк. справи 41).

В матеріалах справи містяться також фіскальні чеки про придбання пального на загальну суму 3600,00 грн. (т. 5 арк. справи 50-61, 135)

Перевіривши арифметичній розрахунок ОСОБА_1 судом встановлено, що вказані нею суми не суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема, постанові Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», а відтак вимоги ОСОБА_1 про стягнення судових витрат з ТОВ «Чорноморье-КС» підлягають задоволенню.

При такому положенні, відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з в ТОВ «Чорноморье-КС» на користь ОСОБА_1 судові витрати - витрати на правову допомогу в розмірі 34500,00 грн. та витрати, що пов'язані з явкою представника до суду в розмірі 3600,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 88, 215, 220 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути в дохід держави з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье-КС» (ІКЮО 34821871) судовий збір у розмірі 1792,70 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморье-КС» (ІКЮО 34821871) на користь ОСОБА_1 судові витрати, які пов'язані зі сплатою витрат на правову допомогу в розмірі 34500,00 грн. та витрат, що пов'язані з явкою представника до суду, в розмірі 3600,00 грн., а всього 38100,00 (тридцять вісім тисяч сто гривень 00 копійок) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя