Постанова № 32820871, 05.08.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а-286/13

В справі № 760/9441/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

при секретарі - Подолян О.С.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві Дзюбенка Валерія Миколайовича про скасування протоколу в справі про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом та просить скасувати протокол серії АГ2 № 212199 та постанову серії АА2 № 703690 від 18 квітня 2013 року в справі про адміністративне правопорушення.

Посилається на те, що 18 квітня 2013 року близько 12 год. 20 хв., рухаючись на автомобілі Мазда, д.н.з. «НОМЕР_1» по проспекту Відрадний у місті Києві по лівій смузі після проїзду пішохідного переходу був зупинений відповідачем, після чого останнім було складено протокол серії АГ2 № 212199, на підставі якого було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 703690.

Вважає зазначені вище протокол та постанову незаконними та просить їх скасувати, посилаючись на те, що не порушував п. п. 18.1 та 18.4 ПДР та не вчиняв правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки на вказаному переході повністю відсутня дорожня розмітка, яка заздалегідь повинна бути видна всім учасникам дорожнього руху та виокремлювати місце пішохідного переходу.

Крім того, знак пішохідного переходу розташований серед смуги дерев вздовж дороги і його практично не видно. В той день та час було дуже сонячно і це також завдавало йому серед перешкод у вигляді автомобіля, який був припаркований вздовж дороги, та автомобіля ДАІ, який рухався праворуч, оцінити дорожню обстановку.

Враховуючи викладене вище, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Так, виявивши діяння позивача, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, відповідач в межах своєї компетенції в присутності позивача склав протокол серії АГ2 № 212199 про адміністративне правопорушення, надавши йому можливість дати свої пояснення по суті встановленого протоколом.

З протоколу вбачається, що 18 квітня 2013 року близько 12 год. 20 хв. позивач, рухаючись на автомобілі Мазда, д.н.з. «НОМЕР_1» по проспекту Відрадний у місті Києві по лівій смузі, не надав дорогу пішоходу, який переходив проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переході при зупинці автомобіля, який рухався в сусідній смузі перед пішохідним переходом, продовжив рух, не переконавшись у відсутності пішохода на пішохідному переході, чим порушив вимоги п. п. 18.1, 18.4 ПДР.

Позивач у поясненнях до протоколу свою вину заперечив та просив залучити до участі в справі свідка та запис відеореєстратора.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

18 квітня 2013 року відповідачем була винесена постанова серії АА2 № 703690 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В матеріалах, які були підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутні достатні дані, які свідчать про вчинення зафіксованого порушення правил дорожнього руху позивачем.

Крім того, в розумінні ст. 251 КУпАП пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є доказами. Однак жодної оцінки вказаного доказу відповідачем надано не було.

Таким чином, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних додаткових доказів наявності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не скористався своїм правом надати суду заперечення проти позовних вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови від 18 квітня 2013 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Що стосується вимог позивача про скасування протоколу в справі про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2013 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правовим актом індивідуальної дії є виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Протокол про адміністративне правопорушення не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить обов'язкових для позивача приписів, вказівок, вимог, зобов'язань тощо та безпосередньо не впливає на права та інтереси позивача.

Правильність складання вказаного протоколу зобов'язаний перевіряти орган, компетенції якого стосується розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якій такий протокол про адміністративне правопорушення є доказом.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства. а тому правові підстави для задоволення вимог позивача в цій частині відсутні.

Керуючись ст. ст. 122, 251, 268, 283, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 4, 7, 17, 71, 94, 158, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії АА2 №703690 від 18.04.2013 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві Дзюбенко Валерієм Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 34, 41гр. судового збору.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя :