Постанова № 32805028, 30.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 липня 2013 р. № 820/5695/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА ЛТД" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги заявлені до ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення рішення від 01.03.2013 року № 0000142201.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала, просила вимоги задовольнити пославшись на те, що порушень законодавства позивач не допускав, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення-рішення суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Крім того, позивач послався на безпідставність висновків відповідача про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентами, оскільки за даними операціями товар (послуги) поставлені у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі, пославшись на те, що за результатами перевірок контрагентів позивача встановлено, що останні не знаходяться за офіційним місцезнаходженням,не мають відповідних трудових ресурсів, здійснені господарські операції мають ознаки нереальності та відповідно ознаки ухилення від сплати податку на додану вартість, що стало підставою для висновку про відсутність реальності господарських операцій по ланцюгу постачання та відповідно донараховані податкові зобов'язання та визначення штрафної санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями відповідача у період з 21.01.2013 року по 08.02.2013 року проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року, про що складено акт від 15.02.2013 року № 670/22.1-07/24669498, яким встановлено порушення вимог ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України в частині недодержання вимог визначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам з ТОВ «Галактика М» за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року; ТОВ ІКФ «Галактика» за липень 2011 року; п.198.3 ст.198 ПК України внаслідок чого донараховано податок на додану вартість у розмірі 193761,00 грн.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 01.03.2013 року № 0000142201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 242201,25 грн., в т.ч. 193761,00 грн. - основний платіж, 48440,25 грн. - штрафні санкції.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст..198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою, але не беззаперечною передумовою для визначення правильності формування податкового кредиту. Формування податкового кредиту відбувається не лише на підставі підписання договорів та виписування податкових накладних, воно має бути обумовлено фактичною поставкою товару, в іншому випадку право на податковий кредит у особи не виникає, оскільки не дотримується обов'язкова передумова його виникнення - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Враховуючи викладене вище, відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг за договорами із контрагентами, сплати їх вартості та подальшого використання у господарській діяльності.

З наявних у справі документів вбачається, що між позивачем та ТОВ «ІКФ «Галактика» укладено договори підряду: від 04.06.2011 року № ИКФГ-110704-01, згідно якого генпідрядник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ «ІКФ Галактика») зобов'язується на власний ризик виконати роботи з монтажу та прокладення комунікацій для охоронної сигналізації у багатофункціональному торгівельно-офісному центрі з готелем, адміністративними спорудами та підземним паркінгом: 9-10 поверхи по вул.. Тринклера, пров. Правди згідно договору № 14-04-11-1 від 13.04.2011 року, укладеного між ТОВ «ОПТА ЛТД» та ТОВ «Смит. Компютери та мережі»-а.с.66, т.1; від 20.07.2011 року № ИКФГ-110720-01, згідно якого генпідрядник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ «ІКФ Галактика») зобов'язується на власний ризик виконати роботи з відновлення системи відеоспостереження на об'єкті за адресою: м.Київ, вул.Басейна,6, згідно рахунку № РІК000487 від 12.07.2011 року між ТОВ «ОПТА ЛТД» та ПАТ «Манаджрин Плаза»-а.с.69,т.1-а.с.66, т.1; від 04.07.2011 року № ИКФГ-110704-02 , згідно якого генпідрядник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ «ІКФ Галактика») зобов'язується на власний ризик виконати роботи з монтажу та прокладення комунікацій для системи контролю доступу в багатофункціональному сигналізації у багатофункціональному торгівельно-офісному центрі з готелем, адміністративними спорудами та підземним паркінгом: 9-10 поверхи по вул.. Тринклера, пров. Правди згідно договору № 14-04-11-1 від 13.04.2011 року, укладеного між ТОВ «ОПТА ЛТД» та ТОВ «Смит. Компютери та мережі»-а.с.72, т.1; від 21.07.2011 року № ИКФГ-110721-01 згідно якого генпідрядник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ «ІКФ Галактика») зобов'язується на власний ризик виконати роботи з встановлення, запуску та монтажу системи відео спостереження на об'єкті Кировоградське обласне управління ОАО «Державний сбербанк України» за адресою : м.Кировоград, вул..Декабристів,9, згідно рахуку SRT0000000024 від 14.07.2011 року між ТОВ «ОПТА ЛТД» та ТОВ «Скан-Буд 2008»-а.с.75, т.1; від 10.05.2011 року № ИКФГ-110510-01 згідно якого генпідрядник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ «ІКФ Галактика») зобов'язується на власний ризик виконати роботи з встановлення та монтажу обладнання системи відео спостереження за адресою:м. Харків, вул.. Клочківська,370, згідно договору № 1099 від 05.05.2011 року між ТОВ «ОПТА ЛТД» та ТОВ «Східний грузовий митний комплекс»-а.с.78, т.1; від 14.07.2011 року № ИКФГ -110714-01 згідно якого генпідрядник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ «ІКФ Галактика») зобов'язується на власний ризик виконати роботи з встановлення, налагодження та запуску системи відео спостереження в приміщенні за адресою м.Київ, вул. Бережанська,22, вул.. Білоруська,2, вул.. Якутська,8, згідно рахунка № РІК000493 від 13.07.2011 року між ТОВ «ОПТА ЛТД» та ТОВ «К-ТЕК»-а.с.82, т.1; від 01.07.2011 року № ИКФГ-110701-01 згідно якого генпідрядник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ «ІКФ Галактика») зобов'язується на власний ризик виконати роботи з прокладення кабельної продукції на об'єкті по вул.. Клочківській,370 у м.Харкові , згідно рахунку від 24.06.2011 року № SRT0000000021 між ТОВ «ОПТА ЛТД» та ТОВ «Східний грузовий митний комплекс»-а.с.85, т.1; від 07.07.2011 року № ИКФГ-110707-01 згідно якого генпідрядник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ «ІКФ Галактика») зобов'язується на власний ризик виконати роботи з встановлення та монтажу системи відео спостереження в приміщенні за адресою м.Харків, пр. Гагаріна,165б, згідно рахунку від 07.07.2011 року РІК000476 між ТОВ «ОПТА ЛТД» та ТОВ «К-ТЕК»-а.с.88, т.1

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що проведені в межах вказаних договорів позивачем надані податкові накладні (а.с.91-99, т.1), дослідивши які суд встановив, що вони відповідають вимогам ст..201 ПК України, наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969 Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Із наявних у матеріалах справи платіжних доручень (а.с.122-123, 132-134,136-139, т.1) картки рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (а.с.141-142, т.1) встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Факт отримання послуг за вказаними договорами підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних робіт (а.с.68,70,74,76,79-80,83,86,89 т.1)

Крім того судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Галактика-М» укладено договір поставки та гарантійного обслуговування обладнання від 20.09.2011 року № ГМ-2009 (а.с.100, т.1); ТОВ «ІКФ»Галактика» укладено договір поставки та гарантійного обслуговування від 01.09.2011 року № ГА-0901П (а.с.118, т.1)

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що проведені в межах вказаних договорів позивачем надані податкові накладні (а.с.109-117,119,121,т.1), дослідивши які суд встановив, що вони відповідають вимогам ст..201 ПК України, наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969 Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Із наявних у матеріалах справи платіжних доручень (а.с. 124-131,135, т.1) картки рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (а.с.141-152, т.1) встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Факт отримання послуг за вказаними договорами підтверджується наявними у матеріалах справи накладними (а.с.101-108, т.1), видатковими накладними (а.с.112,120, т.1). Перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, здійснена транспортними засобами позивача (а.с.45-48, т.2), що підтверджується приєднаними до матеріалів справи подорожніми листами вантажного та легкового транспортного засобу службовий транспорт та відповідними наказами на відрядження водіїв (т.. ) Окрім того, до матеріалів справи надана копія договору оренди нежитлового приміщення № 1301/09-1 від 13.01.2009 року, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1, відповідно до умов якого Наймодавець зобов'язується передати Наймачеві у строкове володіння та користування, а Наймач зобов'язується прийняти у строкове володіння та використання Об'єкт майна, розташований за адресою - АДРЕСА_1, загальною площею 345,3 кв.м.

Подальша реалізація товару підтверджується наявними у матеріалах справи договорами № 1099 від 05.05.2011 року з ТОВ «Східний вантажний митний комплекс»; № 14-04-141 від 13.04.2011 року з ТОВ «СМІТ. Компютери та мережі»; видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, рахунками - замовленнями, актами приймання робіт (а.с.49-230 т.2, т.3)

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ «Галактика» та ТОВ «ІФК «Галактика» та відповідно неправомірність формування податкового кредиту податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом необґрунтованими.

Щодо посилань представників відповідача на акти перевірки ТОФ «ІКФ «Галактика» ( акт від 09.11.2012 року № 551/22-104/36066286) та ТОВ «Галактика» (акт від 21.12.2012 року № 7201/224/31890900),як підстави відмови у задоволенні позовних вимог суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки позивача (а.с.16-17, т.1) встановлено, що підставами донарахування позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість та прибуток відбулося на підставі встановлення з податкової інформації відомостей, що контрагенти позивача не мають відповідних ресурсів для здійснення діяльності, не знаходяться за місцем реєстрації свідчать про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Суд зауважує, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України. Доказів такого звернення до суду відповідачем в судове засідання не надано.

Викладена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року в пункті 70 зазначив, якщо національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживанні, пов'язаному зі сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або будь-яких вказівок на поінформованість про таке порушення, все ж карають одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльності постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і щодо якого у нього не було засобів відстеження та забезпечення його старанності, то влада виходить за рамки розумного і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а отже адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст..94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА ЛТД" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити

Скасувати податкове повідомлення рішення від 01.03.2013 року № 0000142201.

Стягнути з Державного бюджету України УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області ЄДРПОУ 37999628, МФО 851011 р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА ЛТД" (61002, м.Харків, вул.Шевченко,193, код 24669498) судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова буде виготовлена 02.08.2013 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.