Рішення № 32792145, 01.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/10517/2012 Провадження № 22-ц/795/1602/2013 Головуючий у I інстанції - Філатова Л.Б. Доповідач - Позігун М. І.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Позігуна М.І.,

суддів: Ішутко В.М., Шемець Н.В.,

при секретарі: Халимон Т.Ю.

з участю: представника позивача - Судак Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ „Укрсоцбанк", звертаючись в серпні 2012 року до суду з вказаним позовом, зазначало, що 13 липня 2006 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 935/5-250, відповідно до якого останній отримав грошові кошти у сумі 100 000 доларів США зі сплатою 13% річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 05 липня 2013 року. Відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та процентів за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 21 серпня 2012 року утворилась заборгованість, яка становить 114170,64 доларів США, що в еквіваленті згідно з курсом НБУ станом на 21 серпня 2012 року складає 912565,93 грн. в тому числі: заборгованість за кредитом в розмірі - 73609 доларів США (588356,74 грн.), заборгованість за процентами в розмірі - 27271,02 доларів США (217977,26 грн.), пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 7837,93 доларів США (62648,61 грн.), пеня за несвоєчасно повернуті відсотки - 3452,69 доларів США (27597,33 грн.), штрафи - 2000 доларів США (15986 грн.).

Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму заборгованості, зазначивши її в гривні.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2013 року позовні вимоги ПАТ „Укрсоцбанк" задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Укрсоцбанк" 912 565,93 грн.; вирішено питання розподілу судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити ПАТ „Укрсоцбанк" в задоволенні позовної заяви, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що наданий банком розрахунок заборгованості по кредитному договору від 13 липня 2006 року № 935/5-250 не відповідає дійсним обставинам справи.

Апелянт наголошує на тому, що суд незаконно змінив валюту зобов'язання з долара на гривню, що не передбачено жодним законодавчим актом України; не застосував строк позовної давності за його заявою. Оскільки заборгованість за договором виникла ще з квітня 2009 року, про що було відомо позивачу.

В своїх запереченнях ПАТ «Укрсоцбанк» просило відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ „Укрсоцбанк", суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були порушені умови кредитного договору № 935/5-250 стосовно погашення кредиту та відсотків за його користування, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту, жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості та на підтвердження сплину строку позовної давності відповідачем не надано, а строк позовної давності не є таким, що сплинув.

Апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором, однак заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом незаконно змінено валюту зобов'язання з долару на гривню, виходячи з наступного.

Судом по справі встановлено, що 13 липня 2006 року між АКБ „Укрсоцбанк", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ „Укрсоцбанк", та ОСОБА_2 було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 935/5-250, відповідно до умов якого позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, та цільового характеру використання, було надано кредит у сумі 100 000,00 доларів США для ремонту нерухомості, зі сплатою за користування кредитом 13 % річних з наступним порядком погашення траншів кредиту, вказаним в п. 1.1.2 цього договору, та кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту до 05 липня 2013 року (а.с. 4-8).

Договором № 935/5-250/1 від 24 вересня 2008 року було внесено зміни до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 935/5-250 від 13 липня 2006 року (а.с. 9-10).

ПАТ „Укрсоцбанк" умови кредитного договору були виконані в повному обсязі та надано позичальнику вказані кредитні кошти, проте позичальник умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків не виконував, в зв'язку з чим станом на 21 серпня 2012 року утворилась заборгованість в сумі 114 170,64 доларів США 64 центи, що у еквіваленті згідно з курсом НБУ складає 912 565,93 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 73 609 доларів США (588 356,74 грн.), заборгованості за процентами - 27 271,02 доларів США (217 977,26 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту - 7837,93 доларів США (62 648,61 грн.) та несвоєчасно повернутих відсотків - 3452,69 доларів США (27 597,33 грн.), штрафів - 2000 доларів США (15 986 грн.).

Зазначена сума заборгованості по кредиту, несплачених по ньому відсотках підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості за кредитним договором, який відповідачем жодним чином спростований не був ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді (а.с. 22-24).

Згідно довідки позивача, наданої відповідачу 05.12.2012 року, відповідачем в період з квітня по грудень 2009 року проводилася сплата відсотків за користування кредитними коштами, без внесення коштів на погашення заборгованості за тілом кредиту(а.с.141-142).

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що наданий банком розрахунок заборгованості по кредитному договору не відповідає дійсним обставинам справи, не заслуговують на увагу та спростовуються наявними матеріалами справи.

У зв'язку з виникненням заборгованості за вказаним кредитним договором банком було направлено відповідачу лист № 02-07/09-199 від 03 листопада 2009 року про порушення умов договору та розрахунком суми заборгованості станом на 2 листопада 2009 року, який останній отримав 18 листопада 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 11-13).

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки відповідачем, в період з квітня по грудень 2009 року здійснювалася проплата за користування кредитними коштами, ним не надано доказів в спростування здійснення такої проплати, повідомлення кредитора про наявність заборгованості від 03.11.2009 року було отримано боржником 18 листопада 2009 року, а звернення кредитора до суду з позовом мало місце в серні 2012 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, то доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку за зверненням до суду з позовом не ґрунтується на матеріалах справи.

Безпідставними є посилання апелянта і на незастосуванням судом до спірних правовідносин положень п.7 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки спірні правовідносини пов'язані з невиконанням боржником боргових зобов'язань, які регулюються нормами цивільного права, а не законодавством в сфері захисту прав споживачів.

Кредит банком надавався в іноземній валюті правомірно.

Грошові зобов'язання між сторонами виникли в іноземній валюті, що узгоджується з нормами Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 5), Закону України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 19, ч. 1, 2 ст. 47, ст.ст. 49, 55), ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 6, 14 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати в договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частинами 1 і 3 ст. 533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, з врахуванням положень ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533, 1046, 1049 ЦК України стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування коштами згідно умов кредитного договору в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України.

Проте, виходячи з аналізу зазначених норм матеріального права не передбачено стягнення пені та штрафів в іноземній валюті.

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного та того, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, відповідач не дав згоди на стягнення заборгованості за тілом кредита та відсотками за користування кредитними коштами в національній валюті, рішення суду в частині стягнення коштів в національній валюті суперечить умовам договору, яким передбачено їх повернення в валюті надання кредиту.

Враховуючи те, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, допускають можливість часткового розрахунку в іноземній валюті та наявність заперечення відповідача про стягнення з нього заборгованості у гривневому еквіваленті, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно зазначив в резолютивній частині оскаржуваного рішення всю суму заборгованості згідно офіційного курсу НБУ в гривнях, у зв'язку із чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні, в іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та базуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 313 - 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2013 року - змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення в такій редакції:„Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" суму боргу за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 935/5-250 від 13 липня 2006 року, яка станом на 21 серпня 2012 року складається: заборгованість по тілу кредиту в розмірі - 73 609 (сімдесят три тисячі шістсот дев'ять) доларів США, що за курсом НБУ станом на 21 серпня 2012 року становила 588 356,74 (п'ятсот вісімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 74 коп., заборгованість за процентами в розмірі - 27 271,02 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят один) доларів США 02 центи, що за курсом НБУ станом на 21 серпня 2012 року становила 217 977,26 (двісті сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 26 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 62 648,61 (шістдесят дві тисячі шістсот сорок вісім) грн. 61 коп., пеня за несвоєчасно повернуті відсотки - 27 597,33 (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 33 коп., штрафи - 15 986 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: