Ухвала суду № 32787929, 24.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2588/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Шелест С.Б., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом корпорації «Альтіс-Холдінг» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Корпорація «Альтіс-Холдінг» (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 05 квітня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

У період з 21 грудня 2012 року по 24 січня 2013 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку корпорації «Альтіс-Холдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 31 січня 2013 року № 97/42-30/32048530.

Відповідно до висновків зазначеного акту, позивачем порушено вимоги податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2012 року на загальну суму 6224835 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 7247691 грн.

На підставі та на виконання акту перевірки від 31 січня 2013 року № 97/42-30/32048530 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 лютого 2013 року: № 0000862260 з податку на прибуток, на загальну суму 7777918 грн., з яких за основним платежем - 6224835 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1553083 грн.; № 0000852260 з податку на додану вартість, на загальну суму 9058977 грн., у тому числі за основним платежем на суму 7247691грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1811256 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати, понесені корпорацією «Альтіс-Холдинг» у сумі 3078398,00 грн., підтверджуються договором від 20 вересня 2011 року, укладеним між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010», актом приймання-передачі виконаних робіт від 30 березня 2012 року, довідкою про вартість виконання підрядних робіт. Витрати, понесені корпорацією «Альтіс-Холдинг» в сумі 26483333,00 грн., підтверджуються договором від 20 вересня 2011 року, укладеним між корпорацією «Альтіс-Холдинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс», актом приймання-передачі виконаних робіт та довідкою про їх вартість.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не є платником екологічного податку, а тому, як було вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини, що виникли між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю «Еко» щодо розробки документів для отримання товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Вільна - Україна» дозволу та ліміту на утворення і розміщення відходів на 2011 та 2012 роки на будівельному майданчику в Дарницькому районі міста Києва, Дніпровська набережна, 10,14, є звичайними послугами, отриманими позивачем, який діяв від імені та в інтересах замовника.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пункту 198.3 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та рішення суду першої інстанції, витрати позивача були відображені у відповідних податкових деклараціях, складених на підставі правовідносин між ним та контрагентами. Таким чином, первинні документи контрагентів позивача виписані та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, що свідчить про належність визначення позивачем податкового зобов'язання для сплати до державного бюджету по правовідносинах із контрагентами.

З урахуванням положень цивільного законодавства, а саме: частини 1 статті 203, статті 204, частини 2 статті 215, частини 1 статті 216, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також статті 207 Господарського кодексу України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача підстав для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 29.07.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Шелест С.Б.

Файдюк В.В.