Постанова № 32780554, 20.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

20 червня 2013 року 15:49 год. №826/5051/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Оксентюк О.С.,

представників: позивача - Саси Н.А., відповідача - Шуневич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімпортс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012 №0007322220,

в с т а н о в и в:

Позивач просить визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 07.12.2012 №0007322220 з підстав невідповідності результатів перевірки та здійсненого грошового нарахування вимогам податкового законодавства щодо формування податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам фінансово-господарської діяльності щодо взаємовідносин з ТОВ "Промбуд Комплектація", стверджуючи про правомірність формування спірного податкового кредиту.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Представник відповідача не визнала позов, надала письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові з тих підстав, що ТОВ "Промбуд Комплектація" мало фінансово-господарські взаємовідносини з підприємствам, що мають ознаки фіктивності (ТОВ "Компа-нія "Інтербазіс", ТОВ "ТВС Енергостандарт"), правочини з якими визнаються нікчемними, тому і позивач неправомірно сформував свій податковий кредит.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 16.11.2012 №2475, повідомлення від 16.11.2012 №267/10/22-2011 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Промбуд Комплектація" за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт від 21.11.2012 №509/1-22-20-35910820 та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.12.2012 №0007322220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 78310 грн. (у т.ч.: основний платіж - 62648 грн., штраф - 15662 грн.).

Судом встановлено, що спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК, внаслідок чого, як зазначив в акті відповідач, було занижено ПДВ за серпень 2011 на 62648 грн. Згідно з актом зміст порушень полягає в тому, що ТОВ "Промбуд Комплектація" мало фінансово-господарські відносини з ТОВ "Компанія "Інтербазіс", ТОВ "ТВС Енергостан-дарт", відносно яких складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких зроблено висновки про нікчемність всіх правочинів ТОВ "Компанія "Інтербазіс", ТОВ "ТВС Енергостандарт" з постачальниками і покупцями, у зв'язку з чим відповідач зробив висновок про завищення позивачем податко-вого кредиту з ПДВ на 62648 грн. по фінансово-господарським відносинам між позивачем і ТОВ "Промбуд Комплектація".

Також судом встановлено, що за наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін рішеннями ДПС у м. Києві від 18.02.2013 №1640/10/121-03 та ДПС України від 22.03.2013 №4565/6/10-2115.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9).

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, не заперечується сторонами і підтверджується наяв-ною у справі копією декларації з ПДВ за серпень 2011 (вх. №9007715311 від 19.09.2011), позивачем відображено в податковому обліку з ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Промбуд Комплектація" і задекларовано в складі податкового кредиту за серпень 2011 ПДВ у сумі 62647,80 грн.

Перевіркою вірно встановлено і підтверджується наявними у справі копіями договору купівлі-продажу від 04.05.2011 №ДГ-0000003, укладеного між позивачем (Покупець) і ТОВ "Промбуд Комплектація" (Постачальник), видаткових накладних від 01.08.2011 №РН-0000045 на суму 141507,82 грн. (у т.ч. ПДВ - 23584,64 грн.) та від 15.08.2011 №РН-0000052 234379 грн. на суму 234379 грн. (у т.ч. ПДВ - 39063,17 грн.), податкових накладних від 01.08.2011 №55 на суму 141507,82 грн. (у т.ч. ПДВ - 23584,64 грн.) та від 15.08.2011 №56 на суму 234379 грн. (у т.ч. ПДВ - 39063,17 грн.), що загальна сума ПДВ у розмірі 62647,80 грн. нарахована у зв'язку з придбанням позивачем у серпні 2011 товарів (автомобільних запчас-тин і комплектуючих) визначеного в накладних найменування, кількості, ціни, на загальну вартість 313239 грн. (без ПДВ) та обчислена за ставкою 20%.

Відсутність або недостатність документів бухгалтерського і податкового обліку, необ-хідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціям з "Промбуд Комплектація", перевіркою не встановлено.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу недійсним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався і не суперечить вимогам національного законодавства. Фінансово-господарські документи (видаткові і податкові накладні) містять необхідні дані, що дозво-ляють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей і не суперечать іншим матеріалам справи та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК. Товари придбавалися позивачем з метою використання в господарській діяльності позивача, який здійснює ремонт та обслуговування автомобілів.

Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що Постачальник в установленому порядку був зареєстрованим платником ПДВ (свідоцтво №100269499), тому зобов'язаний був нараховувати ПДВ та вправі був виписувати податкові накладні, які є законною підставою для формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань і фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей, тому в суду немає достатніх підстав для відхилення наданих позивачем доказів.

Посилання відповідача в акті на транзитний акт ДПІ у Шевченківському районі м.Киє-ва ДПС від 18.05.2012 №430/22-20/36948038 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Промбуд Комплектація" з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Інтербазіс", ТОВ "ТВС Енергостандарт" за серпень 2011, в якому продубльовано зміст актів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 14.02.2012 №648/23-4/37194178 та ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 01.03.2012 №1110/23-04/37264388 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Інтербазіс", ТОВ "ТВС Енергостандарт" відповідно, не є належними доказами відсутності фінансово-господарських відносин між позивачем і ТОВ "Промбуд Комплек-тація" у серпні 2011 і не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих позивачем до перевірки первинних документів.

Взаємовідносини між ТОВ "Промбуд Комплектація" та ТОВ "Компанія "Інтербазіс", ТОВ "ТВС Енергостандарт", учасником яких позивач не був, не стосуються безпосередньо позивача та правильності ведення ним податкового обліку.

Окрім цього, вказаний транзитний акт є недопустимим доказом по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобо-в'язань ТОВ "Промбуд Комплектація", оскільки за відсутності відповідних правових і фак-тичних підстав та без належного документального підтвердження органом ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платника податків.

Посилання на недійсність і про нікчемності правочинів між ТОВ "Промбуд Комплек-тація" та ТОВ "Компанія "Інтербазіс", ТОВ "ТВС Енергостандарт" зроблені в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом. Надходження до ДПІ транзитних актів інших органів ДПС не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Судження представника відповідача про відсутність достатніх ресурсів для прова-дження ТОВ "Промбуд Комплектація" господарської діяльності є необґрунтованим і не беруться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтвердженні належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях. При цьому транзитні акти органів ДПС або службові записки підрозділів податкової міліції, які містять суб'єктивні висновки непідтверджені відповідними доказами, не є належними доказами цим фактам.

Посилання на відсутність контрагентів за своїм місцезнаходженням не береться судом до уваги, оскільки не впливає на порядок відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій, не спростовують можливість здійснення господарських операцій у попередніх періодах і не спростовує правове значення виданих за такими операціями первинних документів.

Зважаючи на викладене, суд не бере до уваги вказаний транзитний акт. Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач та його представник в судовому засіданні не зазначили і не надали, повідомивши суд про відсутність таких.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здій-нення господарських операцій з придбання товарів, а також правильності обчислення і пов-ноти нарахування ПДВ у сумі 62647,80 грн. та підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних при-пущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законо-давства, вказують на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування і задоволення позову в цій частині.

Разом з тим, заявлена позивачем вимога про визнання нечинним податкового пові-домлення-рішення не може бути задоволена з огляду на помилковий спосіб захисту поруше-ного права. Так, вимога про визнання нечинним стосується нормативно-правових актів, якими оскаржуване податкове повідомлення-рішення не є, позаяк це правовий акт індивіду-альної дії, тому належним способом захисту порушеного права є вимога про його скасування.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відпові-дальністю "Автоімпортс".

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 07.12.2012 №0007322220.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоімпортс" у задово-ленні позову в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 07.12.2012 №0007322220.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімпортс" судовий збір у сумі 392 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигну-вань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко