Постанова № 32780562, 26.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

26 червня 2013 року 15:15 год. №826/4847/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Віруцькій О.В.,

представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Шуневич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податко-вих повідомлень-рішень від 18.10.2012 №0001021720, №0001031720,

в с т а н о в и в:

Позивач просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рі-шення ДПІ від від 18.10.2012 №0001021720, №0001031720 з підстав невідповідності резуль-татів перевірки та здійсненого грошового нарахування вимогам податкового законодавства щодо визначення оподатковуваного прибутку та формування податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам фінансово-господарської діяльності щодо взаємовідносин з ТОВ "ТД "ОСА".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Відповідач письмових заперечень не надав. Представник відповідача не визнала по-зов, усно заперечила проти його задоволення з тих підстав, що неможливо провести зустріч-ну звірку ТОВ "ТД "ОСА" та тому, що всі правочини ТОВ "ТД "ОСА" визнані недійсним та нікчемними згідно довідок ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС від 25.05.2012 №261/2220/35995417 та від 15.06.2012 №329/2220/35995417 про неможливість проведення зустрічної звірки, у зв'язку з чим позивач не мав права формувати свій податковий кредит за рахунок по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "ОСА".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 18.09.2012 №1809 відповідачем прове-дено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нараху-вання повноти і своєчасності сплати ПДВ та ПДФО по фінансово-господарських взаємовід-носинах з ТОВ "ТД "ОСА" за 2011-2012, за результатами якої складено акт від 11.10.2012 №73/1720/НОМЕР_1 та винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 18.10.2012 №0001031720, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДФО на 15015,75 грн. (у т.ч.: 12012,6 грн. - основний платіж, 3003,15 грн. - штраф);

- від 18.10.2012 №0001021720, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 52570 грн. (у т.ч.: 42056 грн. - основний платіж, 10514 грн. - штраф).

Судом встановлено, що спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням позивачем п. 138.2 ст. 138, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК, внаслідок чого, як зазначив в акті відповідач, позивачем у період жовтень-грудень 2011 та січень-березень 2012 завищено валові витрати на 248144 грн. та податковий кредит з ПДВ на 42056 грн.

Згідно з актом зміст порушень полягає в тому, що неможливо провести зустрічну звірку ТОВ "ТД "ОСА", яке мало фінансово-господарські відносини з ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "Система лабіринт", відносно яких також складено довідки про неможливість прове-дення зустрічної звірки, в яких зроблено висновки про нікчемність всіх правочинів ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "Система лабіринт" з постачальниками і покупцями, у зв'язку з чим відповідач зробив висновок про завищення позивачем валових витрат і податкового кредиту з ПДВ на по фінансово-господарським відносинам між позивачем і ТОВ "ТД "ОСА".

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПК визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'яза-них з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходя-чи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням това-рів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9).

Отже, формування валових витрат і податкового кредиту обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, позивачем відображено в подат-ковому обліку результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "ТД "ОСА" враховано у складі валових витрат при визначенні оподатковуваного прибутку за 4 кв. 2011 та 1 кв. 2012 витрати в сумі 252216 грн., а також задекларовано у складі податкового кредиту за жовтень 2011 - березень 2012 ПДВ у сумі 42056 грн.

Перевіркою вірно встановлено і підтверджується відображеними в акті перевірки та наявними у справі копіями договору №2/09-11 від 01.09.2011, укладеного між позивачем (За-мовник) і ТОВ "ТД "ОСА" (Виконавець) про виконання робіт з доставки багажу або ванта-жів пасажирів по м. Києву та по території України, а також складених на його виконання:

- акта здачі-приймання робіт №1/10-11 від 01.10.2011 та податкової накладної №129 від 18.10.2011 на суму 37206 грн. (з них ПДВ - 6201 грн.);

- акта здачі-прийняття робіт №1/1-11-11 від 01.11.2011 та податкової накладної №172 від 15.11.2011 на суму 24432 грн. (з них ПДВ - 4072 грн.);

- акта здачі-прийняття робіт №3/12-11 від 01.12.2011 та податкової накладної №198 від 16.12.2011 на суму 22518 грн. (з них ПДВ - 3753 грн.);

- акта здачі-прийняття робіт №1/01-12 від 03.01.2012 на суму 73020 грн. (з них ПДВ - 12170 грн.), податкової накладної №104 від 16.01.2012 на суму 50010 грн. (з них ПДВ - 8355 грн.) і податкової накладної №105 віл 17.01.2012 на суму 23010 грн. (з них ПДВ - 3835 грн.);

- акта здачі-прийняття робіт №3/01-12 від 23.01.2012 та податкової накладної №179 від 23.01.2012 на суму 10500 грн. (з них ПДВ - 1750 грн.);

- акта здачі-прийняття робіт №1/02-12 від 03.02.2012 та податкової накладної №190 від 16.02.2012 на суму 43200 грн. (з них ПДВ - 7200 грн.);

- акта здачі-прийняття робіт №1/03-12 від 03.03.2012 та податкової накладної №171 від 19.03.2012 на суму 41340 грн. (з них ПДВ - 6890 грн.);

що позивачем придбано у ТОВ "ТД "ОСА" робіт з надання кур'єрських послуг по доставці, сортуванню та супроводженню багажу на загальну суму 252216 грн. (без ПДВ) та підтвер-джено нарахування ПДВ за ставкою 20% у сумі 42056 грн.

Також позивач надав до суду платіжні доручення та банківські виписки про перераху-вання коштів в оплату за виконані роботи, включно зі сплатою ПДВ.

Слід зазначити, що в акті перевірки відповідач вірно відобразив загальну суму нарахо-ваного ПДВ по операціях з ТОВ "ТД "ОСА" у розмірі 42056 грн. згідно виписаних податко-вих накладних. Водночас відповідач невірно відобразив загальну суму валових витрат в роз-мірі 248144 грн., внаслідок помилкового зазначення загальної суми поставки по податковій накладній №172 від 15.11.2011 - "20360 грн." замість вірної "24432 грн." (табл. 2 на с.4 акта).

Також в акті зазначено про відсутність на момент перевірки розрахункових та інших документів, що підтверджували б понесення витрат у сумі 80084 грн., однак в тому ж акті зазначається про надання до перевірки та використання при її проведенні всіх зазначених вище актів здачі-прийняття робіт та податкових накладні. З огляду на суперечливість вчине-них в акті записів, враховуючи фактичне відображення в акті повної інформації щодо всіх складених актів і податкових накладних, а також враховуючи наявність їх засвідчених копій в справі та відсутність у представника відповідача заперечень проти надання до перевірки всіх необхідних документів, суд вважає вказаний в акті запис таким, що не відповідає дійсності, і не бере його до уваги.

Роботи придбавалися позивачем з метою використання їх в господарській діяльності позивача, а саме для виконання власних зобов'язань перед Замовником - Представництвом Нідерландської Авіакомпанії KLM в Україні згідно укладеного договору від 01.04.2008 №1/04-08.

Судом встановлено, що договір №2/09-11 від 01.09.2011 недійсним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався і не суперечить вимогам національного законодавства. Фінансово-господарські документи (видаткові і податкові накладні) містять необхідні дані про господарські операції, не містять розбіжностей і не суперечать іншим матеріалам справи та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК.

Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що Виконавець (ТОВ "ТД "ОСА") в установленому порядку був зареєстрованим платником ПДВ (свідоцтво №100125772), тому зобов'язаний був нараховувати ПДВ та вправі був виписувати податкові накладні, які є законною підставою для формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ.

Також, слід врахувати, що відповідно до ПК податковий кредит покупця кореспон-дується з податковими зобов'язаннями постачальника товарів/послуг. Як вбачається зі змісту наявних у справі копій транзитних довідок про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "ТД "ОСА", які відображають задекларовані ТОВ "ТД "ОСА" показники податкового обліку з ПДВ, за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем вказаний кон-трагент збільшив свої податкові зобов'язання з ПДВ: у жовтні 2011 - на 6201 грн., у листо-паді 2011 - на 4072 грн., у грудні 2011 - на 3735 грн., у січні 2012 - на 13920 грн., у лютому 2012 - на 7200 грн., у березні 2012 - на 6890 грн., що відповідає податковому кредиту позивача та вказує на відсутність розбіжностей.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань і фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей, тому в суду немає достатніх підстав для відхилення наданих позивачем доказів.

Посилання відповідача в акті на транзитні довідки ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС від 25.05.2012 №261/2220/35995417 і від 15.06.2012 №329/2220/35995417 про неможли-вість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД "ОСА", не є належними доказами відсутності фінансово-господарських відносин між позивачем і ТОВ "ТД "ОСА" у жовтні 2011 - березні 2012 і не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних докумен-тів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих позивачем до перевірки первинних документів.

Взаємовідносини між ТОВ "ТД "ОСА" та "Епіцентр К", ТОВ "Система лабіринт", учасником яких позивач не був, не стосуються безпосередньо позивача та правильності ве-дення ним податкового обліку.

Окрім цього, вказані транзитні довідки є недопустимими доказами по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобо-в'язань ТОВ "ТД "ОСА", оскільки за відсутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органом ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платника податків.

Посилання на недійсність і нікчемність правочинів між ТОВ "ТД "ОСА" та позивачем зроблені в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом. Надходження до ДПІ транзитних актів інших органів ДПС не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Судження представника відповідача про відсутність достатніх ресурсів для прова-дження ТОВ "ТД "ОСА" господарської діяльності є необґрунтованим і не беруться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтвердженні належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях. При цьому транзитні акти органів ДПС або службові записки підрозділів податкової міліції, які містять суб'єктивні висновки непідтверджені відповідними доказами, не є належними доказами цим фактам.

Посилання на відсутність контрагентів за своїм місцезнаходженням не береться судом до уваги, оскільки не впливає на порядок відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій, не спростовують можливість здійснення господарських операцій у попередніх періодах і не спростовує правове значення виданих за такими операціями первинних документів.

Зважаючи на викладене, суд не бере до уваги вказані транзитні довідки. Інших аргу-ментованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спросту-вання доводів і доказів позивача відповідач та його представник в судовому засіданні не зазначили і не надали, повідомивши суд про відсутність таких.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання товарів, а також правильності обчислення і повноти нарахування витрат у сумі 252216 та податкового кредиту з ПДВ у сумі 42056 грн.

Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних при-пущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законо-давства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для його їх скасування і задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 18.10.2012 №0001021720, №0001031720.

3. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у сумі 675,86 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко