Постанова № 32774953, 30.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа № 5021/890/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю прокурора - Петриков А.М., посв. № 001138 від 21.08.2012 р.

та представників:

1-го позивача - не з'явився

2-го позивача - Марку А.Г., дор. від 15.07.2013 р.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - Стеценко Т.М., дор. № 38-2013 від 16.01.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вх. №1893С/1-42) на рішення господарського суду Сумської області від 16.05.2013 року по справі №5021/890/12,

за позовом Конотопського транспортного прокурора Сумської області в інтересах держави в особі:

1. Державної інспекції сільського господарства в Сумській області,

2. Служби автомобільних доріг у Сумській області,

до відповідачів:

1. Глухівської районної державної адміністрації, м. Глухів Сумської області,

2. Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», м. Київ,

про визнання недійсним договору оренди землі та повернення її в натурі, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.05.2013 року у справі №5021/890/12 задоволено клопотання прокурора №07/2-151 вих-13 від 24.04.2013 р. про поновлення строку для пред'явлення позовної заяви Конотопського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері та відновлено пропущений строк для звернення в господарський суд з позовом. Задоволено заяву Глухівської районної державної адміністрації Сумської області №01-48/689 від 18.03.2013 р. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Визнано наказ господарського суду Сумської області від 11.12.2012 р. у справі №5021/890/12 про стягнення з Глухівської районної державної адміністрації в дохід держави 804 грн. 75 коп. судового збору таким, що не підлягає виконанню. Позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації №206 від 10.05.2006 р. «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок Глухівській районній державній адміністрації для подальшого надання в оренду на конкурентних засадах для комерційного використання на території Сопицької та Соснівської сільських рад». Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 22.05.2006 р. між Глухівською районною державною адміністрацією та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звільнити земельну ділянку площею 0,01 га, розташовану на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області та повернути її Службі автомобільних доріг у Сумській області. Стягнуто з Глухівської районної державної адміністрації Сумської області в доход Державного бюджету України 804 грн.75 коп. судового збору. Вирішено видати накази після набрання рішенням законної сили.

2-й відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 16.05.2013 року у справі №5021/890/12, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішенням господарського суду Сумської області від 16.05.2013 року у справі №5021/890/12 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Прокурор та позивачі вважають рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, 1-й позивач просить розглядати справу без участі його представника.

1-й відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що явка представників 1-го позивача та 1-го відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, Державного акту на право постійного користування землею серії СМ №0033 від 25.01.2001 р., відповідно до рішення 13 сесії 23 скликання Сопицької сільської ради народних депутатів від 10.11.2000 р. Адміністрації автомобільних доріг в Сумській області (Службі автомобільних доріг в Сумській області) було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 8,2572 га для розміщення Державної магістральної автомобільної дороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ.

Розпорядженням голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 р. затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок Глухівської районної державної адміністрації для надання в оренду на конкурентних засадах для комерційного використання за рахунок земель державної власності, що знаходяться в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Сумській області біля прикордонного пункту - пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту та за рахунок земель державної власності, що знаходяться в постійному користуванні служби автомобільних доріг у Сумській області прикордонного пункту-пропуску «Катеринівка» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту.

Пунктом 2 вказаного розпорядження припинено право користування земельною ділянкою Службі автомобільних доріг у Сумській області, загальною площею 0,01 га, розташованої біля прикордонного пункту-пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту, та загальною площею 0,005 га, розташованої біля прикордонного пункту-пропуску «Катеринівка», на території Соснівської сільської ради за межами населеного пункту, які перебували в постійному користуванні.

На підставі вказаного розпорядження між Глухівською районною державною адміністрацією та ЗАТ «Українська страхова компанія Княжа» (Приватне акціонерне товариство «Українська Страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Групп» 22.05.2006 р. укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення для комерційного використання, яка розташована на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту, біля прикордонного пункту-пропуску «Бачівськ», Глухівського району Сумської області. В оренду надано земельну ділянку площею 0,01 га строком на 10 років.

Даний договір зареєстровано у Глухівському районному відділу ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель 26.05.2006 р. вчинено запис за № 040661701384.

Спірна земельна ділянка була передана ПАТ «УСК Княжа» відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 26.05.2006 р.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що з 26.05.2006 р. земельна ділянка, загальною площею 0,01 га знаходиться у користуванні ПАТ «УСК Княжа».

Прокурор мотивує свої вимоги тим, що розпорядження голови Глухівської РДА № 206 від 10.05.2006 р. суперечить нормам діючого законодавства, договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, укладений на підставі даного розпорядження підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - поверненню Службі автомобільних доріг в Сумській області.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 5 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до п.п. «а», «б» ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою або вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності, проводиться за згодом землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Частиною 5 ст. 149 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Повноваженнями вилучати інші земельні ділянки за межами населених пунктів, відповідно до ч. 6 ст. 149 ЗК України надані обласним державним адміністраціям.

Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що надання в користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Проте, в оскаржуваному розпорядженні голови Глухівської РДА в порушення приписів ст. 141 Земельного кодексу України не зазначено, на якій саме підставі припинено право користування земельними ділянками Службі автомобільних доріг України в Сумській області.

В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження того, що Служба автомобільних доріг у Сумській області надавала заяви про добровільну відмову від права постійного користування або згоду на вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування.

У матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, на підставі яких було прийнято розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 року, документи Служби автомобільних доріг у Сумській області щодо погодження вилучення земельної ділянки відсутні, а висновок про погодження відведення земельної ділянки підписаний представником «Облавтодора» та має печатку і кутовий штамп «Глухівської дорожньо-експлуатаційної дільниці» ДП «Сумський облавтодор».

При цьому ДП «Сумський облавтодор» є структурним підрозділом ДАК «Автомобільні дороги України», яка є господарським товариством і жодним не підпорядковується Службі автомобільних доріг України, тобто є сторонньою організацією, яка не має ані права, ані повноважень на погодження вилучення земельних ділянок від імені вказаної Служби.

З наявної в матеріалах справи довідки філії «Глухівська ДЕД» ДП «Сумський облавтодор» №162 від 22.04.2013 р. вбачається, що Фокін Олександр Володимирович, який підписав висновок, перебував на посаді головного інженера з 16.05.1988 р. по 03.04.2008 р. Проте, в посадовій інструкції головного інженера Фокіна О.В. відсутні повноваження щодо підписання від імені Служби автомобільних доріг у Сумській області будь-яких висновків, угод, актів. Довіреність на вчинення подібних дій на ім'я Фокіна О.В. від імені Служби автомобільних доріг у Сумській області не видавалася.

Проте, згідно з актом про право постійного користування вказана земельна ділянка перебуває в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Сумській області, яка дозволу на вилучення даних земель з постійного користування не надавала.

Згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території Районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації власності надають у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Як вбачається з Державного акту на право постійного користування землею, Адміністрації автомобільних доріг у Сумській області землю надано у постійне користування для розміщення державної магістральної автомобільної дороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ відповідно до рішення 13 сесії 23 скликання Сопицької сільської ради від 10.11.2000 р. (т. 2, а.с. 141). Тобто вказана земельна ділянка відноситься до земель транспорту у відповідності до положень ст. 69 Земельного кодексу України 1992 р., який був чинним на момент видачі вказаного Державного акту.

Проте, п. 16 договору оренди від 22.05.2006 р. цільове призначення земельної ділянки визначено як комерційне використання.

Таким чином, вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування, та надання у користування земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, із земель державної власності для потреб, пов'язаних із здійсненням комерційної діяльності, не входить до компетенції районної державної адміністрації, і є самовільною зміною цільового призначення спірної земельної ділянки.

Тому Глухівська районна державна адміністрація не мала повноважень на припинення права користування земельною ділянкою, наданою у постійне користування Служби автомобільних доріг у Сумській області, та розпорядження земельною ділянкою щодо надання її в оренду ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за договором від 22.05.2006 року.

Також слід зазначити, що згідно з пп. «в» ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо).

Відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіон України № 45 від 16.05.2011 р., будівництво - це нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва.

Проте, як вбачається з п. 3 розпорядження № 206 від 10.05.2006 р., земельна ділянка надається для розміщення пунктів по наданню страхових та брокерських послуг, тобто для інших цілей, оскільки терміни «будівництво» та «розміщення» не є тотожними.

Крім того, є безпідставним посилання 2-го відповідача на те, що на спірній земельній ділянці розташовано саме підприємство торгівлі, оскільки, з урахуванням приписів пп. «в» ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України, ним не доведено, що об'єкт, розташований на вилученій земельній ділянці, використовується ним виключно для обслуговування жителів територіальної громади району.

Отже, колегія суддів вважає, що в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства України, за відсутності наданих на те повноважень, Глухівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки з ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Груп».

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи те, що судом першої інстанції була встановлена незаконність прийняття розпорядження №206 від 10.05.2006 р. головою Глухівської РДА, як прийнятого з перевищенням наданих Законом повноважень, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди землі від 22.05.2006 р., який був укладений на підставі даного розпорядження, також підлягає визнанню недійсним.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, вимога прокурора в частині зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звільнити земельну ділянку площею 0,01 га, розташовану на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області та повернути її Службі автомобільних доріг у Сумській області, правомірно задоволена місцевим господарським судом.

Що стосується посилання 2-го відповідача про преюдиціальність постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 р. по справі № 5021/498/12 для даної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору в даній справі є оскарження розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 206 від 10.05.2006 р. в частині припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 0,01 га, розташованої біля прикордонного пункту-пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту.

Господарським судом Сумської області розглядалася пов'язана справа №5021/498/12 за позовом Сумського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг України в Сумській області до Глухівської районної державної адміністрації та Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», м. Київ про визнання договору недійсним та вчинення певних дій.

Предметом розгляду даної справи було визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,01 га, укладеного між Глухівською РДА і ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та зобов'язання ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звільнити вказану земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.05.2012 р. у справі № 5021/498/12 в задоволенні позову відмовлено.

Проте, колегія суддів зазначає, що предметом спору у пов'язаній справі № 5021/498/12 була інша земельна ділянка під іншим кадастровим номером.

За загальними правилами не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Проте, як вбачається з постанови у справі № 5021/498/12, судом було саме дано оцінку доказам, а не встановлено факти.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав звільнення від доказування та припинення провадження щодо частини позовних вимог у зв'язку з тим, що є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Стосовно спливу строку позовної давності, на який посилається 2-й відповідач, колегія суддів зазначає, що матеріали справи свідчать, що Конотопською транспортною прокуратурою на виконання пункту 3.22 постанови координаційної наради керівників правоохоронних органів від 26.04.2012 р. було проведено перевірку додержання органами виконавчої влади, насамперед районними державними адміністраціями, вимог земельного законодавства при використанні, вилученні, наданні у власність і користування, продажу та зміні цільового призначення земель транспорту.

За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення вимог земельного законодавства у діяльності Глухівської РДА, у зв'язку з чим Конотопський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Сумської області з даним позовом лише 20 червня 2012 року.

Крім того, прокурор подав суду заяву про поновлення строку для пред'явлення позовної заяви Конотопського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням викладеного, господарський суд правомірно визнав причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною та відновив пропущений строк відповідно до ч.1 ст. 53 ГПК України.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 16.05.2013 р. по справі № 5021/890/12 залишити без змін.

Постанову складено в повному обсязі 29.07.2013 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.