ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.07.2013 р. Справа № 904/1942/13-г
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача
суддів: Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.
при секретарі судового засідання Єрьоміній К. В.
за участю представниквів сторін:
від позивача: Годько І.О., довіреність №30 від 14.01.13, представник;
від відповідача: Бундюк Є.В., довіреність №10/228 від 11.06.12, представник;
прокурор у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Прокурора міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2013р. у справі №904/1942/13-г
за позовом Прокурора міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в
інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у
Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до Дочірнього підприємства "Санаторій "Дніпровський" Закритого
акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів
профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ",
м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення 30 142 грн 93 коп
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2013р. (суддя Первушин Ю.Ю.) у задоволенні позову прокурора міста Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Дочірнього підприємства "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" про стягнення 30 142,93 грн відмовлено. Рішення мотивоване тим, що Позивачем без поважних причин пропущено строк застосування адміністративно - господарських санкцій, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України.
Не погодившись із зазначеним рішенням, прокурор м. Дніпродзержинська звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, позов задовольнити. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції невірно визначена правова природа коштів, що підлягають стягненню з Відповідача, та безпідставно застосована ст. 250 Господарського кодексу України. Зазначив, що предметом спору не є стягнення адміністративного штрафу. Відповідачем було порушено ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», здійснено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди, чим завдано шкоди. Таким чином, до спірних відносин не можуть бути застосовані положення глави 27 Господарського кодексу України, оскільки позов заявлено про відшкодування збитків.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду законним та просив залишити його в силі.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, а за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.
Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області (надалі позивач) було здійснено перевірку дотримання Дочірнім підприємством "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" вимог природоохоронного законодавства, про що складено акт від 09-21.12.2009р.
Під час проведення даної перевірки було встановлено, що Відповідачем не проведено інвентаризацію наявних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також підприємство працює без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел: котел КГВ - 6.5/150, який працює на природному газі (котел ДКВРН 6.5/4 №3 знаходиться в неробочому стані, котел ДКВРН 6.5/4 №2 знаходиться в резерві), що є порушенням статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (акт - а.с. 18).
В ході перевірки проведено інструментально - лабораторний контроль на працюючих джерелах викидів - котлі КГВ - 6.5/150 на вміст оксидів вуглецю та оксидів азоту (Акт відбору проб №46 від 09.12.2009р. - а.с. 20), результати яких викладені в протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин у викидах паливовикористовуючого обладнання №113 від 09.12.2009р. (а.с. 21) та протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел №46 від 14.12.2009р. (а.с. 22).
За вказані порушення провідного інженера ДП "Санаторій" Дніпровський" Денисенко М.О. було притягнено до адміністративної відповідальності (протокол про адміністративне правопорушення №1904 від 14.12.2009р., постанова про накладання адміністративного стягнення №1904 від 21.12.2009р.)
14.06.2011р. позивачем була здійснена повторна перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт №12, та встановлено, що відповідачем частково виконані раніше надані приписи. Зокрема, щодо предмету спору відповідачем 02.02.2011р. отримано дозвіл №1210400000-303 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
За наслідками вище зазначених перевірок позивачем здійснено розрахунком розміру компенсації збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за період з 19.12.2009р. до 01.02.2011р. в загальній сумі 30 142 грн 93 коп (а.с. 10). Час роботи джерела викидів за період з 09.12.2009р. по 01.02.2011р. підтверджено довідкою №10/333 від 21.06.2011р., що надана відповідачем.
Прокурор у своєму позові просить стягнути вказані збитки, посилаючись на ст.ст. 20, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності нарахування спірних збитків, виходячи з наступного.
Правовідносини щодо відшкодування позадоговірної шкоди врегульовані загальними нормами цивільного законодавства (ст. 1166 Цивільного кодексу України) та спеціальним природоохоронним законодавством. Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел визначено у статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Зокрема, відповідно до частини п'ятої цієї статті зазначеного Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Відповідно до статті 34 цього Закону шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Розмір заподіяних збитків розраховується на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №639 від 10.12.2008р., зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №8/16064.
З дотриманням положень цієї Методики за формулами розрахунку маси наднормативного викиду (10) п. 3.7. та за формулою (12) п. 4 розрахунку розмірів відшкодування збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивач і здійснив спірний розрахунок за період з моменту виявлення порушення 19.12.2009р. до моменту отримання дозволу на викиди - 01.02.2011р., оскільки всі викиди, що здійснені без відповідного дозволу, вважаються наднормативними. Перевірка та розрахунок здійснено державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, як це і передбачено Методикою, та заперечення відповідача в цій частині апеляційним судом відхиляються.
З наведеного суд доходить висновку про наявність повного складу цивільного правопорушення з боку відповідача, як то винна поведінка - викиди забруднюючих речовин без отримання дозволу, наявність завданої шкоди розрахована у встановленому порядку, та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою шкодою.
Відтак, вимоги прокурора ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявлені до стягнення суми є адміністративно-господарськими санкціями за порушення порядку ведення господарської діяльності, та відмовив у позові за пропуском строку на стягнення таких санкцій.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Як було зазначено вище, відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються Законом України "Про охорону атмосферного повітря", Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з нормами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначені статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм щодо зменшення розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Таким чином, з проаналізованих вище положень законодавства вбачається, що відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря у вигляді відшкодування заподіяної шкоди має цивільний характер,
Вказана правова позиція викладена також у Листі Вищого господарського суду України від 01.01.2009р., "Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища".
Щодо відшкодування шкоди застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Порушення мало тривалий характер та остаточно встановлено 14.06.2011р. (акт перевірки №12, на підставі якого і було здійснено розрахунок розміру збитків), прокурор звернувся до суду з позовом 07.03.2013р., тобто в межах строку позовної давності, та заява відповідача про застосування позовної давності судом відхиляється.
З огляду на встановлені обставини, апеляційна скарга Прокурора міста Дніпродзержинська підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2013р., як прийняте при невірному застосуванні норм матеріального права, - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу прокурора міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2013р. у справі № 904/1942/13-г скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" - 51920, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, Дніпровський район, вул. Гастело, 2, код ЄДРПОУ 32293110 (р/р 26008016794001 в ПАТ КБ «Південкомбанк») на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37988899 на р/р 33118331700013 відділення Держказначейства у Дніпропетровській області, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24232324 із зарахуванням до місцевого бюджету по коду бюджетної класифікації 24062100 шкоду, заподіяну державі внаслідок забруднення атмосферного повітря, - 30 142,93 грн (тридцять тисяч сто сорок дві грн 93 коп).
Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" - 51920, м. Дніпродзержинськ, Дніпровський район, вул. Гастело, 2, код ЄДРПОУ 32293110 (р/р 26008016794001 в ПАТ КБ «Південкомбанк») в доход спеціального фонду держбюджету (Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37989269, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку одержувача (МФО) 805012, рахунок одержувача - 31214206783005, код класифікації доходів бюджету - 2030001) судовий збір за розгляд позовної заяви - 1720,50 грн (одну тисячу сімсот двадцять грн 50 коп).
Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій" Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" - 51920, м. Дніпродзержинськ, Дніпровський район, вул. Гастело, 2, код ЄДРПОУ 32293110 (р/р 26008016794001 в ПАТ КБ «Південкомбанк») в доход спеціального фонду держбюджету (одержувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м .Дніпропетровська Дніпропетровській області, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровська, код банку одержувача (МФО) 805012, рахунок одержувача - 31216206782004, код класифікації доходів бюджету -22030001) судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 860,25 грн (вісімсот шістдесят грн 25 коп.)
Виконання постанови щодо видачі наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.
Повний текст постанови складений 02.08.2013р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна
Судове рішення № 32774925, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 31.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/1942/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: