Рішення № 32774923, 30.07.2013, Господарський суд Чернігівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?30? липня 2013 року справа № 927/817/13

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 36021, АДРЕСА_1 Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» 17311, Срібнянський р-н, с. Калюжниці,вул.. Незалежності,51 Про стягнення 221996,04 грн. Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_2 - дов. № б/н від 09.07.2013 р., ОСОБА_1 - підприємець

Від відповідача : Пода В.В. - дов. № б/н від 20.07.2013 р.

Суть спору:

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про стягнення 200000 грн. боргу по неоплаті робіт, наданих згідно договору № 30-08-12/НА від 30.08.2012 р. про надання послуг, 19356,14 грн. пені, 466,88 грн. інфляційних, 3871,24 грн. річних.

Від позивача 22.07.2013 р. надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних, відповідно до якої позивач просить стягнути 200000 грн. боргу по неоплаті робіт, наданих згідно договору № 30-08-12/НА від 30.08.2012 р. про надання послуг, 15977,05 грн. пені, 890,22 грн. інфляційних, 5128,77 грн. 3% річних.

Суд заяву прийняв. Справа розглядається з врахуванням поданої заяви.

В заяві від 18.07.2013 р. позивачем заявлено клопотання про повернення 33,96 грн. судового збору. В судовому засіданні позивач клопотання про повернення судового збору не підтримала.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

Встановив:

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

30.08.2012 р. між сторонами укладено договір № 30-08-12/НА про надання послуг (далі «договір»), відповідно до умов якого виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання надати послуги щодо уборки кормозбиральним комбайном Ягуар кукурудзи на силосу (п.1.1. договору). Відповідно до п.2.2. договору вартість 1 га збираємої площі складає 500 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.1. договору здача - приймання наданих послуг оформляється актом виконаних робіт.

Згідно Акту № ОУ - 0000021 здачі - прийняття робіт, підписаного сторонами 17.09.2012 р., позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 222500 грн. в розрахунку обробленої площі 445 га та ціни 500 грн. за 1 га.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до розділу 2 договору «Вартість послуг та порядок розрахунків» оплата наданих послуг здійснюється згідно з актами виконаних робіт, наданих та погоджених виконавцем замовнику у термін 3-х днів з моменту закінчення уборки.

Відповідач 18.01.2013 р. частково розрахувався за надані позивачем послуги в сумі 22500 грн., що підтверджується випискою з банку.

Заборгованість відповідача склала 200000 грн.

На момент винесення рішення судом відповідач не надав доказів сплати 200000 грн. боргу.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 200000 грн. боргу є правомірними, підтверджується матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку порушення термінів розрахунків за виконаних обсяг роботи згідно з п.2.3. цього договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 15977,05 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 21.09.2012 р. по 20.03.2013 р., в тому числі за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті 22500 грн. в період з 21.09.2012 р. по 17.01.2013 р., за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті 200000 грн. в період з 21.09.2012 р. по 20.03.2013 р.

Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань.

Вимоги позивача по стягненню 15977,05 грн. пені є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 5128,77 грн. 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 21.09.2012 р. по 29.07.2013 р., в тому числі за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті 22500 грн. в період з 21.09.2012 р. по 17.01.2013 р., за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті 200000 грн. в період з 21.09.2012 р. по 29.07.2013 р., а також 890,22 грн. інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 21.09.2012 р. по 30.06.2013 р., в тому числі за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті 22500 грн. за період з 21.09.2012 р. по 17.01.2013 р., за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті 200000 грн. за період з 21.09.2012 р. по 30.06.2013 р.. Сума 3% річних за визначений період складає 5348,84 грн., позивач же просить стягнути меншу суму - 5128,77 грн.

Відповідач не надав доказів сплати даних сум нарахувань.

Вимоги позивача по стягненню 3% річних є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивачем при нарахуванні інфляційних допущено помилку у визначенні періоду нарахування прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті 22500 грн. - неправомірно нараховано інфляційні за вересень 2012 р.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню інфляційних підлягають задоволенню в сумі 867,66 грн. за період з жовтня 2012 р. по червень 2013 р., включно. В решті вимог по стягненню інфляційних в позові має бути відмовлено.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 525, 526,549,550,610,625,901,903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», Срібнянський р-н, с. Калюжинці, вул.. Незалежності,51 (р. 26002240161 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код 30875436) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р. НОМЕР_2 в Полтавському ГРУ ПАТ КБ «Приват Банк» м. Полтава,МФО 331401, код НОМЕР_1) 200000 грн. боргу,15977,05 грн. пені, 867,66 грн. інфляційних, 5128,77 грн. річних, 4439,47 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 02.08.2013 р.

Суддя Н.О. Скорик