Ухвала суду № 32773821, 01.08.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/919/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Гура Антоніна ОлександрівнаНомер провадження 22-ц/788/1729/13 Суддя-доповідач - Білецький О. М. Категорія - 53

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

01 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Білецького О. М.,

суддів - Шевченка В. А., Семеній Л. І.,

за участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 19 червня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и л а :

23 квітня 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом.

Уточнивши вимоги, просила стягнути з відповідача на свою користь 4787 грн. 19 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у період з 25 лютого 2013 року по 24 квітня 2013 року.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 19 червня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_3 4787 грн. 19 коп. середнього заробітку, а на користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Західінкомбанк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводить, що розрахункові кошти було у день звільнення перераховано ОСОБА_3 на зарплатний картковий рахунок, який вона відкрила у даному банку, тобто позивач могла ними розпоряджатись, отже підстави для нарахування середнього заробітку відсутні.

Зазначає, що збільшуючи розмір вимог, позивач уточнюючу позовну заяву не подала та відповідних розрахунків не надала, а місцевий суд стягуючи визначену позивачем збільшену суму також не мотивував підстави задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 02 липня 2012 року працювала на посаді начальника операційного відділу Сумської філії ПАТ «Західінкомбанк», яка у подальшому була реорганізована у відділення №28 (а.с.7).

По заяві ОСОБА_3 від 16 липня 2012 року, їй за місцем роботи банком було відкрито картковий рахунок для отримання заробітної плати №262520012070001 в гривнях з видачею платіжної картки УкрКарт ПАТ «Західінкомбанк» (а.с.21, 22, 34).

09 листопада 2012 року позивач уклала з ПАТ «Західінкомбанк» договір банківського рахунку №26201601000427, згідно з яким їй було відкрито рахунок «кошти на вимогу» під таким же номером для накопичення заробітної плати даного працівника та здійснення по ньому всіх видів розрахунково-касових операцій (а.с.32).

Наказом керуючого СФ ПАТ «Західінкомбанк» від 08 лютого 2013 року №02-к, відповідно до рішення Спостережної ради ПАТ «Західінкомбанк», ОСОБА_3 та ряд інших працівників було попереджено про наступне звільнення у зв'язку із скороченням займаної посади (а.с.9).

18 лютого 2013 року позивач написала на ім'я начальника відділу платіжних карток ПАТ «Західінкомбанк» заяву про закриття вказаного карткового рахунку, яка була 20 лютого 2013 року відправлена рекомендованою кореспонденцією та одержана адресатом у м.Луцьку 23 лютого 2013 року (а.с.15).

22 лютого 2013 року ОСОБА_3 звернулась до керуючого філією із заявами, в яких просила скоротити строк попередження її про звільнення та звільнити за п.1 ст.40 КЗпП України з 22 лютого 2013 року; провести з нею розрахунок шляхом перерахування належних їй при звільненні коштів на поточний рахунок НОМЕР_3 МФО 380719 код НОМЕР_1, який відкритий в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» (а.с.13, 14).

Наказом керуючого СФ ПАТ «Західінкомбанк» від 22 лютого 2013 року №06-к ОСОБА_3 звільнено у зв'язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України з 22 лютого 2013 року, а бухгалтерію зобов'язано провести остаточний розрахунок з даним працівником (а.с.8).

Наказом голови правління ПАТ «Західінкомбанк» (м.Луцьк) від 22 лютого 2013 року №16-к у зв'язку зі звільненням працівників Сумської філії банку, зокрема позивачки, наказано: усі необхідні нарахування, що пов'язані зі скороченням, зарахувати на їх персональні зарплатні картки, з наступною виплатою через касу банку або наступним перерахуванням за вказаними у заявах реквізитами (а.с.11).

З виписки по особовому рахунку ПАТ «Західінкомбанк» №262520012007001-980, володільцем якого є позивач, убачається що згідно з наказом №16-к від 22 лютого 2013 року їй на цей рахунок зараховано 6826 грн. 89 коп. (а.с.30).

На заяву ОСОБА_3 від 25 лютого 2013 року щодо невиплати розрахункових, керуючий відділенням банку лише через місяць - 25 березня 2013 року надала відповідь за №01-105 про те, що ці кошти їй згідно з вищевказаним наказом ПАТ «Західінкомбанк» від 22 лютого 2013 року №16-к зараховані на персональну зарплатну картку з наступною виплатою через касу банку або з наступним перерахуванням за вказаними в заявах реквізитами (а.с.10).

24 квітня 2013 року позивач через Сумське відділення банку подала заяву на ім'я голови правління ПАТ «Західінкомбанк» про перерахування з її рахунку №262520012007001 коштів у сумі 6826 грн. 89 коп. на її новий рахунок у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» №26258000099275 МФО 380719 код НОМЕР_2 (а.с.31).

Відповідно до виписки по цьому особовому рахунку ПАТ «ВБР», того ж дня ці кошти надійшли від ПАТ «Західінкомбанк» на зазначений рахунок ОСОБА_3 (а.с.24).

За таких правильно і з достатньою повнотою встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач усупереч ст.116 КЗпП України безпідставно не виплатив у день звільнення ОСОБА_3 усі належні їй при звільненні кошти, розмір яких є значно більшим від місячного заробітку даного працівника, а тому на законних передбачених ст.117 КЗпП України підставах стягнув із ПАТ «Західінкомбанк» на її користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто за період з 25 лютого 2013 року (понеділок) по 24 квітня 2013 року.

У порушення наказу голови правління ПАТ «Західінкомбанк» від 22 лютого 2013 року №16-к, вимоги заяви ОСОБА_3 від 22 лютого 2013 року про перерахування коштів на вказаний нею рахунок у ПАТ «ВБР», працівниками банку-роботодавця виконаними не були.

Висновком територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області також встановлено це порушення з боку ПАТ «Західінкомбанк» вимог ч.5 с.24 Закону України «Про оплату праці» (а.с.48).

Наявності об'єктивних підстав неможливості своєчасного перерахування розрахункових коштів позивачці відповідач не надав.

Саме по собі зарахування розрахункових коштів на картковий рахунок позивача не є доказом належного і своєчасного розрахунку з нею.

Неможливість одержання ОСОБА_3 коштів з цього карткового рахунку з достатньою повнотою встановлена місцевим судом із довідки відділення №28 ПАТ «Західінкомбанк», з якої убачається, що з 22 лютого 2013 року ліміт залишку готівки у касі становив 0,00 грн., і лише 28 лютого 2013 року до каси надійшли 50000 грн. для розрахунку зі звільненими (а.с.46).

Про надходження цих коштів та про можливість отримання розрахункових у подальшому, позивач не повідомлялась і протилежного відповідач не довів.

Та обставина, що у своїх заявах від 22 лютого 2013 року ОСОБА_3 просила перерахувати належні їй кошти на рахунок у ПАТ «ВБР», який був відкритий на ім'я її співмешканця - ОСОБА_4 (а.с.76), з огляду на таке право позивача, також висновків суду не спростовує.

Збільшуючи розмір позовних вимог, ОСОБА_3 реалізувала право, передбачене ч.2 ст.31 ЦПК України.

Оскільки представник відповідача брав участі у судовому засіданні, то за наявності потреби він мав можливість з'ясувати механізм наданого позивачем у письмовій формі уточненого розрахунку (а.с.35).

При проведенні цього розрахунку, з яким погодився і суд, обґрунтовано застосовано положення ст.27 Закону України «Про оплату праці», підп. л) п.1, абз.3 п.2, п.5, п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (із змінами) та врахувавши визначену Міністерством соціальної політики України норму тривалості робочого часу і кількість робочих днів за цей період, і виходячи з нарахованої заробітної плати за останні два відпрацьовані календарні місяці - 4119 грн. 11 коп. та кількості робочих днів у цьому періоді - 37, правильно визначили розмір середньоденного заробітку позивача в 111 грн. 33 коп. (4119,11 грн. : 37 р.днів), а відповідно і суму середнього заробітку за 43 робочих дні затримки остаточного розрахунку - 4787 грн. 19 коп. (111,33 грн. х 43 р.дні).

Ця сума обґрунтовано визначена судом без відрахування податків та обов'язкових платежів, обов'язок утримання яких лежить на роботодавцю при виплаті коштів працівникові.

Вказаний у довідці ПАТ «Західінкомбанк» для розрахунку виплат на випадок безробіття середньоденний заробіток позивача - 81 грн. 52 коп. вірно не брався судом до уваги, оскільки він обчислений, виходячи з календарних (а не робочих) днів та за інший розрахунковий період (а.с.12).

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» відхилити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -