Ухвала суду № 32773834, 23.07.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/711/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Олійник Оксана ВікторівнаНомер провадження 22-ц/788/1528/13 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 51

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Дубровної В. В.,

суддів - Лузан Л. В., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відокремленого підрозділу нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2013 року

у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»

про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконним наказ про застосування догани від 27 листопада 2012 року.

Визнано незаконним наказ від 26 лютого 2013 року № 50 про звільнення ОСОБА_3 з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_3 на попередній роботі начальника автоколони № 1 цеху технологічного транспорту НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 27 лютого 2013 року.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь ОСОБА_3 17918,14 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 лютого 2013 року по 30 травня 2013 року включно, з послідуючим відрахуванням з цієї суми всіх необхідних платежів та зборів та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь держави судові витрати у сумі 344 грн. 10 коп.

Згідно ухвали суду від 14 червня 2013 року виправлена описка у рішенні суду, а саме, в описовій частині рішення у п'ятому та дванадцятому абзацах та в мотивувальній частині вказати, що ОСОБА_3 був звільнений з роботи 28.02.2013 року, ва не 26.02.2013 року.

В резолютивній частині рішення вказати: поновити ОСОБА_3 на попередній роботі начальника автоколони № 1 цеху технологічного транспорту НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 01 березня 2013 року, а не з 27 лютого 2013 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь ОСОБА_3 17330,66 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 березня 2013 року по 30 травня 2013 року включно, а не 17918,14 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.02. 2013 року по 30 травня 2013 року включно.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрнафта» в особі ВПНУ «Охтирканафтогаз» просить скасувати рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

При цьому відповідач зазначає, що судом першої інстанції не були взяті до уваги та не надана належна оцінка показам свідків щодо невжиття позивачем ОСОБА_3 заходів, спрямованих на встановлення причини несправності автомобіля, вчасної постановки автомобіля на ремонт, а також самоусунення ОСОБА_3 від заміни несправного автомобіля на справний. Не надавши належної оцінки показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, місцевий суд, тим самим, ухвалив незаконне рішення в частині визнання незаконним наказу № 1298 від 27 листопада 2012 року про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Крім того, визнаючи незаконним наказ № 50 від 26 лютого 2013 року про припинення трудового договору та звільнення позивача у зв'язку із скороченням штату, суд першої інстанції не врахував обставини того, що позивачу пропонувалась посада ст. механіка АК-6, від якої, як стверджує відповідач, позивач також відмовився, як і від запропонованої посади водія АТЗ ЦТТ. Даний факт був підтверджений в судовому засіданні місцевого суду показами свідка ОСОБА_10, яким суд також не дав належної оцінки, а також витягом з протоколу профкому № 8 від 19 лютого 2013 року, під час проведення якого начальник відділу кадрів ОСОБА_10 доповідала членам профкому про вакантні посади, які нею пропонувались ОСОБА_3 Враховуючи те, що ОСОБА_3 не дав згоди на переведення його на про пропоновані йому посади водія, ст. механіка, а також на засіданні профкому 19 лютого 2013 року просив членів профкому надати згоду на його звільнення, наказом в.о. начальника управління № 39 від 20 лютого 2013 року на посаду ст. механіка АК-6 з 01 березня 2013 року був переведений ОСОБА_11, який на той час працював ст. механіком АК-1 та зарекомендував себе дисциплінованим та відповідальним працівником і мав вищу освіту за спеціальністю інженер-механік. Також, судом першої інстанції не було враховано обставини того, що ОСОБА_11 було переведено на посаду ст. механіка як працівника, переведення якого було здійснено в межах однорідних професій.

Відповідач в апеляційній скарзі також посилається на те, що судом першої інстанції невірно визначено дату звільнення позивача з роботи, оскільки той фактично був звільнений 28 лютого 2013 року, у зв'язку з чим дата поновлення позивача на роботі та розрахунок стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є також неправильним.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування наказів начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» Наслєднікова С.В. від 11 квітня 2012 року та від 10 січня 2013 року про застосування до начальника АК-1 ЦТТ ОСОБА_3 дисциплінарних стягнень у виді догани не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» Єфименко Лідії Іванівни, яка апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, крім доводів щодо дати поновлення на роботі та періоду стягнення середнього заробітку, які виправлені ухвалою суду, пояснення ОСОБА_3 , який проти скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги щодо визнання незаконним наказу про застосування догани від 27 листопада 2012 року, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що судження, висловлені в оскаржуваному позивачем наказі № 1298, які стали підставою для висловлення догани, не відповідають дійсності, а з приводу того, що автомобіль був несправний, а ОСОБА_3 не дав вказівок щодо постановки його на ремонт - є спірними, у діях позивача немає підстав вважати його таким, що нехтує своїми обов'язками, оскільки сама поломка як така виникла вже у понеділок 10 вересня 2012 року близько 18 годин, а до цього часу автомобіль з 07 вересня 2012 року відпрацював усі зміни. Крім того, місцевий суд взяв до уваги обставини того, що зриву робіт по об'їзду свердловин не відбулося, автомобіль з 07 вересня 2012 року до 18 годин 10 вересня 2012 року відпрацював усі зміни, після чого був замінений позивачем.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання незаконним наказу від 26 лютого 2013 року № 50 про звільнення позивача з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушений принцип рівності трудових прав відносно позивача ОСОБА_3, який фактично був позбавлений можливості використати своє право на іншу роботу на тому ж підприємстві, що призвело до його незаконного звільнення.

Такі висновки суду узгоджується з матеріалами справи та відповідають вимогам матеріального і процесуального права.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом у лютому 2012 року та уточнюючи його, позивач просив скасувати накази начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» Наслєднікова С.В. від 11 квітня 2012 року, 27 листопада 2012 року та від 10 січня 2013 року про застосування до нього дисциплінарних стягнень у виді догани, скасувати наказ № 50 від 26 лютого 2013 року про його звільнення з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, поновити на посаді начальника автоколони-1 ЦТТ НГВУ «Охтирканафтогаз», стягнути з ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Охтирканафтогаз» заробітну плату за час вимушеного прогулу та в рахунок моральної шкоди 20000 грн.

Свої вимоги ОСОБА_3 мотивував тим, що з 1985 року безперервно працював на ПАТ «Укрнафта» на різних посадах, з 24 травня 2005 року працював начальником автоколони №1 (далі - АК-1) цеху технологічного транспорту (далі - ЦТТ) НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта».

27 листопада 2012 року до нього було застосовано догану за невиконання посадових обов'язків щодо щоденного контролю за технічним станом автомобілю та своєчасного реагування на технічні несправності, а 10 січня 2013 року до нього було застосовано догану за незабезпечення належного обліку та контролю за підзвітними пневмошинами.

Вважав застосування даних доган до нього неправомірним, оскільки технічний стан автомобіля перед виїздом 08 вересня 2012 року перевіряв механік контрольно-пропускного пункту, а раніше 31 серпня 2012 року автомобіль пройшов СТО-2. 10 вересня 2012 року він особисто замінив автомобіль на справний, на якому водій почав роботу.

Вважав, що його вини у незабезпеченні належного обліку та контролю за пневмошинами не було, так як під час знаходження його у відпустці та на лікарняному підзвітним йому майном розпоряджався старший механік ОСОБА_11, який і допустив порушення. Крім того, акт комісії про проведення службового розслідування був складений поза межами службового розслідування, а руху пневмошин (отримання, списання, заміни) після прийняття наказу начальника управління №101 від 30 січня 2012 року, яким встановлювався порядок обліку автошин, у автоколоні №1 не було.

Заявою від 27 березня 2013 року позивач доповнив свої позовні вимоги, посилаючись на те, що його 26 лютого 2013року було неправомірно звільнено з посади в зв'язку зі скороченням штату працівників, оскільки йому не була запропонована посада старшого механіка автоколони №6, яка на той час була вільною, і яку зайняв старший механік ліквідованої автоколони №1 ОСОБА_11

Крім того, 11 квітня 2012 року до нього було застосовано догану за незабезпечення контролю за автомобілями його автоколони. Вважав застосування даної догани до нього неправомірним, оскільки автомобіль був переобладнаний водієм автоколони таємно від нього, у його підпорядкуванні знаходилося приблизно 86 одиниць транспортних засобів, і кожен день здійснювати контроль за комплектністю транспортних засобів фізично не мав можливості.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 працював на посаді начальника автоколони №1 (т.1, а.с.93-95).

Наказом № 1298 від 27 листопада 2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_3 була оголошена догана за порушення п.п.2.2, 2.3, 2.16, 2.49, 4.1, 4.5, 4.12, 4.15, 4.20 Посадової інструкції начальника колони № 1 ЦТТ НГВУ «Охтирканафтогаз» (т.1, а.с.5).

Приводом для застосування догани стало відношення з боку ОСОБА_3, як начальника АК-1, до факту виявленої 08 вересня 2012 року на зміні водіїв ОСОБА_6, ОСОБА_7 несправності автомобіля ЗІЛ-131, державний номер НОМЕР_1, коли він дав вказівку, незважаючи на поломку, відпрацювати вихідні, а у понеділок 10 вересня 2012 року дав вказівку водію повідомити диспетчера, що автомобіль працювати не буде, особисто не повідомив диспетчера, самоусунувся від вирішення питання про заміну технічно несправного автомобіля на технічно справний.

Матеріали справи не містять безспірних доказів на підтвердження того, яка саме поломка сталася 08 вересня 2012 року, чи знаходиться вона у причинному зв'язку з тим, що 10 вересня 2012 року автомобіль вийшов з ладу. Конкретно не зазначено, у зв'язку з чим автомобіль 10 вересня 2012 року вийшов з ладу. Для зясування всіх цих питань необхідні спеціальні пізнання, але клопотання про призначення судово-автотехнічної експертизи від представника відповідача до суду не надходило, а суд позбавлений можливості на підставі наявних матеріалів зробити висновок по суті.

Відповідно до акту від 11 вересня 2012 року, складеного комісією у складі представників відповідача, встановлено ряд несправностей автомобіля ЗІЛ-131, державний номер НОМЕР_1, та зроблено висновок про те, що значна кількість несправностей виникла внаслідок довготривалої експлуатації автомобіля без належного огляду та своєчасної постановки на ремонт (т.1, а.с.80).

З посадової інструкції позивача (а.с.30 т.1) вбачається, що він забезпечує транспортне обслуговування шляхом випуску на лінію технічно справного рухомого складу, його ефективного використання. Безпосередньо на нього не покладені обов'язки по випуску на лінію справного автотранспорта. Дотримання порядку випуску автомобіля на лінію забезпечує достовірний контроль за роботою автотранспорту на лінії, а також знижує можливість виникнення технічних несправностей в рейсі, зменшує ризик простоїв, невиконання робіт (заявок) в строк. Випуском справного автотранспорту на лінію займаються відповідальні особи, які в першу чергу несуть відповідальність за огляд стану автотранспорту що випускається на лінію.

Задовольняючи у цій частині позовні вимоги, суд дав належну оцінку зібраним у справі доказам, показам свідків, дійшов обґрунтованого висновку про незаконність притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, колегія суддів знаходить вірним висновок суду і в частині поновлення на роботі позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з положеннями ч.1, п.3 ч.2 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Вимогами ч.ч.1-3, 8 ст.43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Порядок вивільнення працівників передбачений ст.49-2 КЗпП України.

Зокрема, згідно ч.ч.1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Положеннями ст.237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що наказом в.о. начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» № 1290 від 26 листопада 2012 року «Про встановлення нормативної чисельності та вивільнення працівників», який був виданий на виконання наказу в.о. голови правління ПАТ «Укрнафта» від 05 жовтня 2012 року, була скорочена нормативна чисельність працівників управління (т.1, а.с.129, 135).

З додатку № 2 до наказу № 1290 Переліку змін до штатного розпису вбачається, що з 01 березня 2013 року скорочено посаду начальника АК-1(автоколони-1) і посада старшого механіка АК-1, введено нову посаду старшого механіка по автоколоні -6 (АК-6).

Посаду начальника в ліквідованій АК-1 обіймав позивач у справі, а посаду старшого механіка у цій же автоколоні - ОСОБА_11

18 грудня 2012 року ОСОБА_3 був письмово попереджений про наступне звільнення з роботи з 01 березня 2013 року у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, при цьому йому була запропонована посада водія АТЗ ЦТТ (т.1, а.с.141).

Посада старшого механіка по автоколоні №6 позивачеві не пропонувалась. Це підтверджується відсутністю письмового повідомлення. Доводи відповідача про те, що ОСОБА_3 пропонувалась ця посада усно не мржуть бути прийняті до уваги, оскільки ця обставина не визнається позивачем, а достовірних письмових доказів відповідач на її підтвердження суду не надав.

Згідно витягу з протоколу № 8 засідання профкому НГВУ «Охтирканафтогаз» від 19 лютого 2013 року надано адміністрації підприємства згоду на розірвання трудового договору за п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штату працівників) з начальником АК-1 ЦТТ НГВУ «Охтирканафтогаз» ОСОБА_3.(т.1, а.с.139-140).

Наказом № 50 від 26 лютого 2013 року звільнено ОСОБА_3 з роботи 28 лютого 2013 року у зв'язку зі скороченням штату працівників, за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України (т.1, а.с.138).

Згідно наказу №39 від 20 лютого 2013 року, копія якого долучена апеляційним судом до матеріалів цивільної справи, ОСОБА_11.з 01 березня 2013 року переведений на посаду старшого механіка в АК-6.

Скорочуючи робочі місця та вивільняючи працівників, роботодавець повинен був дотримуватись положень ч.1, п.3 ч.2 ст.42 КЗпП України, відповідно до якої при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_11, 1982 року народження, у 2006 році закінчив Сумський національний аграрний університет, кваліфікація за дипломом-інженер-механік, технік-механік. Працював у відповідача з 17 грудня 2002 року на посаді водія, із 07 грудня 2011 року - старшим механіком автоколони №1, з 01.03.2013 року - переведений на посаду старшого механіка автоколони №6. Тобто, стаж роботи як старшого механіка складає трохи більше року.

ОСОБА_3 має вищу освіту, закінчив Харківський автодорожній університет за спеціальністю інженер-механік. Працював у відповідача з 01серпня 1985 року на різних посадах: механіка, майстра, начальником автоколони. Стаж роботи складає 28 років (а.с.11-12). Відповідач не спростовув того, що ОСОБА_3 може виконувати роботу старшого механіка. Починаючи з 1986 року ОСОБА_3 більше 10 разів заохочувався грошовою винагородою за раціоналізаторські пропозиції. Всі ці обставини свідчать про достатній досвід та професійні навики позивача, про переважне право залишення на роботі. Хоча ОСОБА_3 і має дві не зняті догани, але з урахуванням викладених вище обставин, характеру вчинених проступків, а також того, що йому не була запропонована вакантна посада при звільненні, колегія суддів вважає незаконним звільнення з роботи ОСОБА_3 Суд обґрунтовано захистив його порушене право.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відокремленого підрозділу нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -