Рішення № 32772641, 31.07.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/8927/13-ц

31.07.2013 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Яремчука В.І., при секретарі Новаковій Т.С., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Гранд Дистриб'юшн Харків" про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, зміну формулювання причини звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2013 року ОСОБА_1 подав до суду позов до ТОВ «Гранд Дистриб'юшн Харків» про визнання формулювання причини його звільнення з роботи на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України незаконним, про зміну формулювання причини звільнення на ст. 38 КЗпП України, про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9366,74 грн., про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Свої вимоги позивач у позові обґрунтував тим, що на підставі наказу № 97-к від 8 січня 2013 року ТОВ «Гранд Дистриб'юшн Харків» він був прийнятий на посаду транспортного експедитора.

Наказом № 313-к від 2 квітня 2013 року його звільнено за прогул за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. До дня звільнення він трудову дисципліну та внутрішній розпорядок дня не порушував. Акт про порушення трудової дисципліни не складався.

27 березня 2013 року на роботі стався конфлікт з керівником регіонального структурного підрозділу ТОВ «Гранд Дистриб'юшн Харків» Ткачовим Іваном Васильовичем та іншими невідомими йому особами, під час якого зазнав погроз та фізичного насилля, з приводу яких подав заяву до міліції, зареєстрованої 04.04.2013 року. А 14.05.2013 року винесено постанову про закриття кримінального провадження.

3 квітня 2013 року на адресу підприємства поштою надіслав заяву з проханням звільнити за власним бажанням з 03.04.2013 року, та про видачу в день звільнення трудової книжки і провести розрахунок. Про відправку заяви повідомив підприємство по телефону. Відповідач отримав заяву про звільнення 9 квітня 2013. Його заява була залишена без розгляду.

Згодом він отримав повідомлення про вимогу з'явитися на робоче місце з попередженням, що у противному разі його буде звільнено з займаної посади на підставі п.4 ч. 1 ст.40 КЗпП України (за прогул без поважних причин).

Він приходив на роботу у період 28-30 березня, та з 1 по 10 квітня, але його не пропускала охорона, а потім повідомили, що підприємству не потрібні його послуги як працівника.

24 квітня 2013 року отримав листа за підписом директора ТОВ «Гранд Дистриб'юшн Харків» Бондаренко О.І., із зазначенням що 05.04.2013 р.„ 09.04.2013 р.„ 11.04.2013 р.. 17.04.2013 р. ТОВ «Гранд Дистриб'юшн Харків» направляло на йому листи з вимогою з'явитися на роботу та повідомити про причини відсутності, а також його було повідомлено про звільнення на підставі п.4 ч. 1 ст.40 КЗпП України.

08.05.2013 року він прибув до регіонального структурного підрозділу у м. Полтава ТОВ «Гранд Дистриб'юшн Харків» де ознайомився з наказом про звільнення, та отримав копію наказу, трудову книжку і заробітну плату за березень 2013 року у розмірі 289 грн.18 коп. Повний розрахунок з ним не проведений.

Працював на підприємстві з 08.01.2013 року по 02.04.2013 рік. За березень 2013 року підприємство не розрахувалося. Довідку про доходи йому не видали. Вимоги, щодо розміру грошових сум, що підлягають стягненню, розраховує згідно статистичних відомостей Головного управління Статистики у Полтавській області щодо середньої номінальної заробітної плата за видами економічної діяльності у 2013 році.

Відповідачем йому заподіяна моральна шкода яка полягає у переживаннях з приводу розуміння цілковитої незаконності дій та тверджень відповідача, що передували невиконання ним своїх договірних зобов'язань; у нехтуванні відповідачем його законних прав; у використанні відповідачем свого домінуючого положення, що призводе до вчинення ним протиправних дій які він дозволяє собі здійснювати, з метою використання своїх можливостей для задоволення його власних потреб.

Директор ТОВ «Гранд Дистриб'юшн Харків» Бондаренко О.І. подав до суду заперечення проти позову у яких зазначив про невизнання позову та вказав, що позивач, порушуючи свої обов'язки, починаючи з 03.04.2013 року не знаходився на робочому місці, про що були складені акти. Відповідач, з метою встановлення причини відсутності позивача на робочому місці неодноразово направляв на його адресу листи-вимоги з проханням з'явитись та надати письмові пояснення про причини відсутності, але позивачем не було надано документів, на підставі яких можна було стверджувати про те, що він правомірно був відсутній на робочому місці. У зв'язку з цим слід вважати відсутність на робочому місці позивача з 03 квітня 2013 року по день звільнення прогулом.

Посилання позивача на неможливість продовжувати роботу у зв'язку із застосуванням до нього працівниками відповідача психологічного тиску, погроз, катування, тортур тощо, є надуманим та не відповідає дійсності, про дану обставину свідчить постанова про закриття кримінального провадження від 14.05.2013 року, в якій встановлено, що в діях працівників відповідача відсутній склад кримінального правопорушення.

На адресу відповідача 09.04.2013 року надійшла заява позивача про звільнення з роботи за власним бажанням з 03.04.2013 року та про видачу трудової книжки в день звільнення, датована 04.03.2013 року. Відповідач розглянув дану заяву та 11.04.2013 року направив на адресу Позивача повідомлення - відмову, оскільки дана заява не відповідала вимогам чинного трудового законодавства, так як працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Протягом двотижневого строку трудовий договір зберігає свою силу для обох сторін, при цьому працівник не має право самовільно залишити роботу.

Відповідач в день звільнення 24.04.2013 року направив на адресу позивача повідомлення про звільнення та копію наказу про звільнення, отримання даних документів позивачем не заперечується.

08.05.2013 року позивач отримав трудову книжку, заробітну плату за квітень 2013 року та інші належні йому виплати у розмірі 289.18 грн..

Позивач в день отримання трудової книжки відмовився від отримання невиплаченої частини заробітної плати за березень 2013 року, тому відповідач має заборгованість перед позивачем за невиплачену частину заробітної плати за березень 2013 року у розмірі 279.98 грн. (аванс в розмірі 750 грн. позивач отримав 21.03.2013 року,). Зазначену суму відповідач може надати позивачу в будь-який день звернення з відповідною вимогою.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає, суми понад 279.98 грн. не підлягають задоволенню.

Стосовно відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. відповідач вважає, що він діяв відповідно до вимог чинного трудового законодавства, тобто не порушував трудових прав позивача, а тому повивач не має право на відшкодування моральної шкоди і відповідач не визнає заявлену вимогу в повному обсязі.

Сторони подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив на ступні факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 з 8 січня 2013 року по 2 квітня 2013 року працював у ТОВ «Гранд Дистриб'юшн Харків» на посаді транспортного експедитора, що підтверджується копією наказу № 313-к від 02 квітня 2013 року та копією трудової книжки позивача (а.с. 12, 25).

Наказом № 313-к від 24 квітня 2013 року ОСОБА_1 звільнено з посади експедитора транспортного з 02.04.2013 року за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст.40 КЗпП України (а.с. 12).

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст.40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Позивач зазначив, що заяву про звільнення надіслав поштою 03.04.2013 року, що свідчить про те, що із цього дня він на роботу не виходив. Звільнення позивача відбулося у відповідності із вимогами п. 4 ч. 1 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

При пред'явленні позивачем вимоги про розряхунок 08.05.2013 року позивачу була виплачена заробітна плата у розмірі 289грн.18 коп. за квітень 2013 року. Повний розрахунок з позивачем виконано не було.

Під час розгляду справи 15.07.2013 року відповідач виплатив позивачу компенсацію за невиплачену за березень 2013 року заробітну плату у розмірі 2076,69 грн. та 279,98 грн. заробітної плати, про що надав суду копії видаткових касових ордерів з підписами одержувача, складених 12.07.2013р.

У звязку із виплатою працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку та виплатою заробітної плати за березень 2013 року підстави для задоволення позову в частині вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відпали.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Розмір компенсації за моральну шкоди у сумі 5 000,00 грн. позивач зазначив без достатніх для цього підстав. Розрахунок і належне обґрунтування такої суми матеріали справи не містять, а тому, керуючись передбаченими ст. З ЦК України загальними засадами справедливості, добросовісності і розумності, враховуючи особливості конкретної справи, суд вважає стягнути розмір відшкодування моральної шкоди з відповідача у розмірі 500 грн.

Керуючись ст.ст. 47, 116, 117, 237-1 КЗпП України; ст. 3 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Гранд Дистриб'юшн Харків" про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, зміну формулювання причини звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Дистриб'юшн Харків", що має юридичну адресу - м. Харків. вул. Академіка Павлова, 120Ж, МФО 321723, р/р 26006011001248 в ВТА Банк м. Київ, код. 35608088, на користь ОСОБА_1, проживаючого у АДРЕСА_1, моральну шкоду, спричинену порушенням щодо нього вимог трудового законодавства при звільненні з роботи, у розмірі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 копійок).

В решті вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя (Яремчук В.І.)