Рішення № 32768497, 31.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2013 р.Справа № 916/1546/13

За позовом: Приватного акціонерного товариства „Ремонто-Будівельна Дільниця „Одесголовпостач";

до відповідача: Комунального підприємства „Міські дороги";

про стягнення заборгованості у розмірі 99 188,90 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Кочмар В.В. - довіреність від 21.05.2013 року;

Від відповідача: Косарева А.В. - згідно довіреності №466 від 04.07.2012р.

Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Ремонтно-Будівельна Дільниця "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ" (далі - ПрАТ "РБД "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства (далі - КП) "Міські дороги" про стягнення основної заборгованості у сумі 91062 грн., 3% річних у сумі 1353,88 грн., пені у розмірі 6773,02 грн., а також витрат по сплаті судового збору у сумі 1983,79 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення КП "Міські дороги" умов укладеного між сторонами по справі договору поставки №7 від 5.03.2012р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.

Ухвалою суду від 13.06.2013р. було порушено провадження у справі №916/1546/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні 31.07.2013р. на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив на позов (а.с.32-33), в якому проти наявності заборгованості у сумі 91 062 грн., а також проти нарахування штрафних санкцій не заперечує, натомість просить суд надати відстрочку виконання рішення до 01.02.2014р. та розстрочку виконання рішення на 11 місяців, до 01.01.2015р. рівними частинами, а саме: по 9017 грн.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що КП "Міські дороги", яке є підприємством з комунальною формою власності, тривалий час знаходиться у дуже тяжкому фінансовому стані, все майно підприємства знаходиться в арешті у зв'язку із наявністю виконавчого провадження ВП №35149078 щодо стягнення з КП "Міські дороги" 646 439 грн. 24 коп. та виконавчого провадження ВП №36644553 щодо стягнення з КП "Міські дороги" 235 881 грн. 94 коп.

За таких обставин, відповідно до ст.121 ГПК України, відповідач просить суд надати відстрочку виконання рішення до 01.02.2014р. та розстрочку виконання рішення на 11 місяців, до 01.01.2015р. рівними частинами, а саме: по 9017 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Суд, розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 91062 грн., зазначає наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 березня 2012р. між КП "Міські дороги" (Замовник) та ПрАТ "РБД "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ" (Постачальник) був укладений Договір на поставку будівельних матеріалів №7, згідно якого Постачальник зобов'язався поставити Замовнику будівельні матеріали, а Замовник зобов'язався прийняти й оплатити поставлений товар. (а.с.12-13).

Строк дії Договору, відповідно до п.12.1 визначено з моменту його підписання та до 31.12.2012р. з можливістю його пролонгації відповідно до п.12.2.

Кількість, асортимент, строки поставки товару визначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (п.1.2).

За умовами п.3.2 Договору розрахунок за товар здійснюється на протязі 30 днів з дня отримання товару.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивач поставив КП "Міські дороги" товар на загальну суму загальну суму 91062 грн., що підтверджується наявною у справі видатковою накладною (а.с.14), та проти чого відповідач не заперечує.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак, на виконання умов договору, відповідачем вартість поставленого товару сплачено не було, у зв'язку із чим у нього залишилась заборгованість за поставлений товар у сумі 91062 грн.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність загальної заборгованості за поставлений товар у розмірі 91062 грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, а заборгованість відповідача підтверджується актом звірки (а.с.16), суд вважає позовні вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 6773,02 грн. пені та 1353,88 грн. - 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Відповідно до п.8.2. Договору у випадку порушення Замовником строку оплати товару, замовник оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару, оплату якого було затримано, за кожен день прострочення.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок пені та 3% річних, наведений позивачем у позовній заяві, вважає розрахунок позивача вірним та вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

У задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду слід відмовити з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.121 ГПК України розстрочка та відстрочка виконання рішення може бути надана судом у виняткових випадках, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідачем по справі до матеріалів справи не надано доказів наявності обставин, що могли б бути підставою для надання відстрочки виконання рішення. Наявність відкритого виконавчого провадження ще не свідчить про тяжкий фінансовий стан підприємства. Доказів же накладення арешту на майно підприємства, арешту рахунків підприємства та відсутності коштів на рахунках підприємства відповідач до суду не надав. В порушення вимог ст.33 ГПК України відповідач також до клопотання не надав як належних доказів неможливості виконання рішення господарського суду Одеської області у встановлений строк, так і доказів можливості його виконання згідно із запропонованим їм графіком. Крім того, можливість одночасного надання відстрочки та розстрочки чинним процесуальним законодавством не передбачена.

З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги те, що зобов'язання по сплаті боргу виникло ще у квітні 2012р., суд відмовляє у задоволенні клопотання про надання розстрочки та відстрочки виконання рішення, що не перешкоджає відповідачу звернутися з відповідним клопотанням згідно до ст. 121 ГПК України, додавши до нього передбачені законом докази.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-Будівельна Дільниця "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Міські дороги" (65010, м. Одеса, вул. Краснова, 2-б, код ЄДРПОУ 32642110) на користь Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-Будівельна Дільниця "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ" (65026, м. Одеса, вул. Елісаветинська, 23, код ЄДРПОУ 05514198) заборгованість у сумі 91062 /дев'яносто одна тисяча шістдесят дві/ грн., пеню у сумі 6773 /шість тисяч сімсот сімдесят три/ 02 коп. 3% річних у сумі 1353 /одна тисяча триста п'ятдесят три/ грн. 88 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1983 /одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три/ грн. 78 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 2.08.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.