Рішення № 32767887, 17.07.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3667/13-ц

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Довгалюк Д. О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року ПАТ "Київенерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1, за якою відкрито особовий рахунок НОМЕР_2 та за яким ПАТ "Київенерго" здійснює постачання електроенергії до вказаного приміщення.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконує належним чином, не своєчасно сплачує за фактичне споживання електричної енергії, в зв'язку з чим за станом на 01.03.2013 року у відповідача виникла заборгованість з урахуванням 3% річних у розмірі 1 989 грн. 96 коп., ПАТ "Київенерго" просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь зазначену суму.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Зазначив, що перебіг позовної давності по даній справі переривався, оскільки ПАТ "Київенерго" звертався до суду за захистом своїх порушених прав з боку ОСОБА_1 з заявою про видачу судового наказу, який був скасований ухвалою суду від 12.07.2012 року.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, просила розглядати справу за її відсутність. Надіслала на адресу суду заперечення проти позову, в яких пояснила, що борг вона не визнає, договір з нею на постачання електроенергії не укладався, а тому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, просила врахувати, що пройшли строки позовної давності у три роки (а.с. 51-53).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у приватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12), а отже відповідачка являються споживачем електроенергії, постачання якої здійснює позивач.

На підтвердження цього було відкрито особовий рахунок отримувача електричної енергії НОМЕР_2, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачці електричну енергію, а остання оплачувати її за обумовленими тарифами (а.с. 14-15).

Отримуючи послуги щодо постачання електричної енергії, відповідачка несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала за них.

Заборгованість відповідачки за спожиту електричну енергію перед позивачем згідно з позовною заявою та розрахунком станом на 01.03.2013 року становить 1 597 грн. 34 коп. та 3 % річних з інфляційною складовою боргу в сумі 392 грн. 62 коп. (а.с. 10-11)

Оскільки відповідачка добровільно суму заборгованості не сплатила, ця сума підлягає стягненню з неї за рішенням суду.

За адресою відповідачки позивачем було відкрито особовий рахунок отримувача електричної енергії, а відтак, відповідачка є споживачем електричної енергії та на неї поширюються правовідносини згідно «Правила користування електричною енергією для населення», затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електроенергетику" відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Так, взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до «Правил користування електричною енергією для населення» від 26.07.1999 року №1357.

Наявність відносин між сторонами, а отже і виникнення цивільних прав й обов'язків, підтверджується діями сторін: постачанням електричної енергії споживачеві, електроспоживання, що не заперечується відповідачами, надання рахунків на його оплату та їх оплата у встановленому порядку.

Відповідно до п. п. 19, 21 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою КМУ від 26 липня 1999 р. № 1357 розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Іншими словами, кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно відповідачем за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії.

Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії на тариф, що діяв у періоді, за який здійснюється оплата.

Згідно п. 28 Правил у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність. Доказів в підтвердження даних обставин, відповідачами не надано.

Пунктом 42 вищевказаних Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно із п. 48 Правил користування електричною енергією для населення споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.

Відповідно до п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. На підставі акту енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 Правил), а також, відповідно до «Методики обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Відповідно до п.п.1,4 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

З наведених позивачем розрахунків вбачається, що розмір заборгованості відповідачки за спожиту електричну енергію визначався саме шляхом множення обсягу спожитої електроенергії на діючий тариф.

Розрахунки позивача, відповідачкою, з посиланням на належні та допустимі докази, спростовані не були. Надані відповідачкою заперечення не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У своїх запереченнях відповідачка вказує на те, що заборгованість виникла ще з 2010 року, тобто сплив строк позовної давності в 3 роки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч. 1 ст. 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як зазначив в своїй заяві представник позивача, ПАТ "Київенерго" ще в 2010 році зверталося до суду за захистом своїх порушених прав з заявою про видачу судового наказу. 24 листопада 2010 року був виданий судовий наказ № 2-Н-908/10, який був скасований ухвалою суду від 12.07.2012 року № 2-с/2607/68/12 (а.с. 8).

У даному випадку було переривання позовної давності та на день розгляду справи загальні строки позовної давності не сплили.

За таких обставин, на основі з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи, що станом на 01.03.2013 року заборгованість відповідачки за спожиту електричну енергію становила 1 597 грн. 34 коп., а 3 % річних та інфляційна складова боргу становить 392 грн. 62 коп., суд приходить до висновку, що дані суми підлягають стягненню з відновідачки, як заборгованість за спожиту електричну енергію.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь ПАТ "Київенерго" підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 256 - 268, 264, 526, 625 ЦК України, Постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 58, 60, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (МФО 322669, ЄДРПОУ 00131305) 1 989 грн. 96 коп. (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень дев'яносто шість копійок) заборгованості з постачання електроенергії з урахуванням 3% річних та інфляційної складової та 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна