Ухвала суду № 32767366, 01.08.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/791/2594/2013 Головуючий в І інстанції Третьякова І.В.

Категорія 27 Доповідач: Стародубець М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року серпня місяця 01 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Калюжному О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 травня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про розірвання кредитного договору та за позовом публічного акціонерного товариства до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2011 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості, зазначаючи, що 17 грудня 2007 року між банком та вказаною фізичною особою був укладений кредитний договір, за умовами якого останньому надавалися кредитні кошти на споживчі цілі в межах кредитної лінії у розмірі 35 000 доларів США під 22,5 % річних.

Оскільки позичальник належним чином прийняті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним не виконує, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь банку заборгованість за кредитним договором, яка станом на 07 червня 2011 року становить 80 673,70 дол. США, що еквівалентно 643 251,75 грн., та складається із: простроченої заборгованості по сумі кредиту в розмірі 33 547,98 грн. дол. США, що еквівалентно 267 494,82 грн.; відсотків в розмірі 24 047,84 грн., що еквівалентно 191 745,45 грн.; підвищених відсотків в розмірі 23 077,88 дол. США, що еквівалентно 181 22,48 грн., а також понесені судові витрати.

Заочним рішенням від 26 березня 2012 року Голопристанський районний суд Херсонської області задовольнив заявлені банком позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою того ж суду від 26 липня 2012 року вказане заочне рішення було скасоване, справа призначена до нового розгляду в загальному порядку.

В лютому 2013 року ОСОБА_6 також звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати кредитний договір від 17 грудня 2007 року, укладений між ним та ПАТ «Універсал Банк», і визначити наслідки цього розірвання, виходячи з принципу справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням договору.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що значне підвищення курсу долара США по відношенню до національної грошової одиниці України в умовах фінансової кризи унеможливило виконання ним умов кредитного договору та позбавило його того, на що він розраховував при підписанні угоди.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 березня 2013 року позови ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 об'єднані в одне провадження.

Рішенням від 15 травня 2013 року суд у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовив, позовні вимоги банку задовольнив повністю.

Стягнув з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 643 251,75 грн. та компенсацію судових витрат в розмірі 1 820 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, і порушив норми матеріального права, що регулюють виниклі між сторонами правовідносини, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

17 грудня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № BL990, за умовами якого банк зобов'язався встановити вказаній фізичній особі ліміт кредитної лінії в межах суми 35 000 дол. США з кінцевим терміном повернення 30 листопада 2008 року під 22,5% річних /а.с.7-12/.

Згідно п.7.4 кредитної угоди до її укладення позичальник був ознайомлений з інформацією про умови кредитування й орієнтовну сукупну вартість кредиту та попереджений банком про те, що валютні ризики під час виконання зобов0язань за цим договором покладено саме на нього.

Вищезазначений договір укладений при вільному волевиявленні ОСОБА_6 і спрямований на реальне настання правових наслідків щодо повернення фактично одержаної суми кредиту, сплаті відсотків, інших обов'язкових платежів та штрафних санкцій.

Правомірність дій банку щодо видачі кредиту в іноземній валюті станом на час укладення договору позичальником не оспорюються.

Визначивши для себе валюту кредиту позичальник, на думку колегії суддів, мав можливість передбачити в момент укладення правочину зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з часу введення в обіг національної валюти гривні та її девальвації, натомість достатніх та належних доказів на підтвердження того, що при укладенні кредитного договору в іноземній валюті, він не усвідомлював або не міг прийняти до уваги, що курс національної валюти України відносно долара США не є незмінним і що зміна цього курсу можливо настане, ОСОБА_6 суду не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору, суд правильно застосував до спірних правовідносин положення норм Цивільного кодексу України, які регулюють це питання та за відсутністю одночасно наявності чотирьох, перелічених у ч.2 ст.652 ЦК України умов, правомірно відмовив у задоволенні цих позовних вимог.

При цьому суд, на думку колегії суддів, обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позичальника на те, що згідно внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22 вересня 2011 року змін до ст.11 «Закону України «Про захист прав споживачів» надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється, оскільки вказана обставина, за умови укладення кредитного договору в іноземній валюті після набрання чинності цим законом, може бути підставою лише для визнання судом такого договору за певних обставин недійсним, а не його розірвання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про розірвання договору кредиту ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни в цій частині немає.

Як вбачається з змісту апеляційної скарги, в іншій частині ухвалене судом першої інстанції рішення апелянтом не оскаржується, а тому за правилами ст. 303 ЦПК України перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: