Вирок № 32762276, 25.06.2013, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

Справа № 413/3498/13-к

Провадження № 1-кп/413/226/13

В И Р О К

Іменем України

21 червня 2013 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області в складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

при секретарі: Костенко О. С. ,

за участю прокурора: Єзик А. В. ,

за участю потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красний Луч Луганської області кримінальне провадження № 12012030210001297 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Луганськ, який проживав за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, тимчасово не працюючого, освіта неповна середня, неодруженого, росіянина, громадянина України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, невійськовозобов'язаного,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця селища Штерівка Краснолуцької міської ради Луганської області, який проживав за адресою: АДРЕСА_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, тимчасово не працюючого, освіта неповна середня, неодруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого, невійськовозобов'язаного,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Досудовим розслідуванням було встановлено, що 02.04.2013 року приблизно о 15 год 30 хв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, прийшли до магазину ПП ОСОБА_2 , розташованому за адресою: АДРЕСА_6 Знаходячись в магазині, ОСОБА_3 Звернувся до продавця ОСОБА_1 з проханням продати йому морозиво. Коли ОСОБА_1 підійшла до холодильника для того, щоб дістати товар, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, накинувся на ОСОБА_1 , схопив її руками за шию, утримуючи її, наказав ОСОБА_4 закрити вхідні двері та подати йому ніж. ОСОБА_4 , розуміючи, що дії ОСОБА_3 мають умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, вступив в змову з ОСОБА_3 . Після чого ОСОБА_4 закрив вхідні двері, унеможливлюючи вихід ОСОБА_1 з приміщення та вхід сторонніх осіб в магазин. Після чого ОСОБА_4 подав ОСОБА_3 ніж, який взяв на прилавку магазину. ОСОБА_3 , поваливши ОСОБА_1 на підлогу та приставивши ніж до її шиї, став вимагати від ОСОБА_1 віддати гроші та телефон, погрожуючи, що переріже їй горло, якщо вона відмовиться це зробити. ОСОБА_1 , усвідомлюючи таку погрозу як небезпечну для життя та здоров'я, повідомила, що гроші та телефон знаходяться в кишені її фартуха. ОСОБА_4 дістав з кишені фартуха ОСОБА_1 гроші в сумі 810 гривень, які належать приватному підприємцю ОСОБА_2 , та мобільний телефон «Nokia» вартістю 250 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 53/7 від 11.04.2013 року, який належить ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_3 відпустив ОСОБА_1 , та з метою перешкодити останній повідомити у правоохоронні органи про вчинений злочин, наніс їй удар коліном в обличчя, від чого остання впала та вдарилася головою об підлогу. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 123 від 03.04.2013 року, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу слизистої оболонки нижньої губи, ран та спадин лівої кісті, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покинули магазин та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_2 на суму 810 гривень, та ОСОБА_1 на суму 250 гривень. Умисні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) , вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду про те, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1, ніде не працює. 02.04.2013 року він зранку вживав спиртні напої разом зі своїм знайомим ОСОБА_4. Вони розпивали спиртне біля магазина ПП ОСОБА_2, розташованого на АДРЕСА_6. Неабияк сп'янівши, вони зайшли до магазину та придбали хліб. При цьому вони хотіли придбати морозиво, але не придбали його та пішли на вулицю, де продовжили розпивати спиртне. Потім вони вирішили повернутися до магазину та купити собі морозиво. Коли вони зайшли до магазину, то попросили продавщицю показати їм асортименти морозива. Вона підійшла до холодильника та стала біля нього таким чином, що ОСОБА_4 стояв перед нею ліворуч, а він опинився в неї за спиною. Продавщиця стала показувати йому морозиво. В цей момент у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння грішми та телефоном, що перебували у продавщиці в кишені. Він обхопив лівою рукою її за шию та почав натягати на голову светр. При цьому сказав ОСОБА_4 , щоб той замкнув вхідні двері в магазин. ОСОБА_4 так і зробив і повернувся в торгівельне приміщення. Він завалив продавщицю на підлогу, сів сам на підлогу та уперся спиною на прилавок, продовжуючи втримувати її лівою рукою за шию, а правої натягати їй воріт светра на голову. Він сказав продавщиці про те, щоб вона віддала йому гроші, а потім і телефон, що лежать у неї в кишені. Але вона нічого не відповіла. Він кілька разів повторив її це, але вона мовчала й тоді він сказав ОСОБА_4 , щоб він сам забрав у неї гроші та телефон. ОСОБА_4 перевірив кишені продавщиці та витягнув з них гроші, приблизно 800 (вісімсот) гривень, а також мобільний телефон «Nokia» . Він встав і відпустив продавщицю, почав тікати з магазина. В цей момент продавщиця почала кричати. Він сказав їй «Не репетуй!» , а потім наніс їй удар коліном у голову. Після чого ОСОБА_4 відкрив двері та вони направилися швидким кроком вбік с. Ковилове Антрацитівського району. Вийшовши з магазина, ОСОБА_4 викинув телефон, яким вони заволоділи. Дійшовши до лісосмуги, вони перерахували гроші. Їх було ледве більше 800 (восьмиста) гривень, і перемовившись, вирішили йти подалі від магазина. Біля с. Ковилове вони з ОСОБА_4 побачили, що в їхню сторону їде автомобіль і вирішили сховатися в лісосмузі. Коли під'їхав автомобіль, то з нього вийшли співробітники міліції, які їх затримали. Гроші, якими вони заволоділи, після того як вони їх порахували, перебували в нього в кишені куртки, звідки співробітники міліції їх і вилучили. Він просив суд суворо його не карати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду про те, що він проживає за адресою: АДРЕСА_3, разом зі своєю мамою ОСОБА_5 та на ім'я ОСОБА_10. У нього є знайомий ОСОБА_3, з яким він знайомий близько 15 років. Вони підтримують дружні відносини. Живуть вони недалеко один від одного. Іноді вони разом вживають спиртні напої. 02.04.2013 року о 6 годині 15 хвилин до нього додому прийшов ОСОБА_3 та приніс з собою 0,5 л горілки. У нього було 2 л пива. Вони вирішили похмелитися, тому що 01.04.2013 року ввечері вони разом небагато вжили спиртних напоїв. Щоб не розбудити матір і вітчима, які спали в спальні, вони з ОСОБА_3 пройшли до кухні, де почали вживати спиртні напої. Після цього вони пішли викопали металобрухт і продали його. На виручені гроші вони купили 1,5 л горілки та продукти харчування, які вжили на двох. Це було приблизно вже 15 година. Спиртні напої вони вживали на галявині в лісопосадці, розташованій між вулицями Набережна та Гайдара м. Петровське. Після чого вони з ОСОБА_3 пішли в магазин, розташований на АДРЕСА_6, де придбали булку хліба, частину якого з'їли, закушуючи горілку. Через якийсь час вони знову зайшли в цей магазин, тому що ОСОБА_3 хотів купити морозиво та попросити його у продавця в борг. Коли вони ввійшли до магазину, то вони нічого більше не просили, а подивилися та пішли. Весь цей час вони з ОСОБА_3 були тільки вдвох. Чому вони пішли в цей магазин втретє він точно не пам'ятає. На той момент і він і ОСОБА_3 знаходилися в стані сильного алкогольного сп'яніння. Прийшли вони втретє в магазин приблизно о 15 годині 30 хвилин. ОСОБА_3 попросив морозиво, а він в цей час знаходився біля дверей магазина. Коли продавець пішла до холодильника для того, щоб подати морожено, він побачив, як ОСОБА_3 підійшов до неї позаду та схопив її рукою за шию. Продавець спробувала вирватися та утекти, але ОСОБА_3 наздогнав її та повалив на підлогу. В цей час ОСОБА_3 крикнув йому, щоб він закрив двері. Він відразу ж пішов і закрив двері на замок-засувку. Чому він це зробив, пояснити не може, напевно тому що був п'яний. До цього моменту вони з ОСОБА_3 не домовлялися про те, що будуть забирати гроші в продавця. Коли він закрив двері, то ОСОБА_3 сказав йому, щоб він приніс ніж. Він пішов за прилавок, де на столі лежали два ножі, один із яких був із зубами. Він взяв ніж, який був без зубів, і приніс його ОСОБА_3, який приставив ніж до спини продавщиці та сказав, щоб вона мовчала, а то він її заріже. Навіщо він приніс ОСОБА_3 ніж він пояснити не може. Після чого ОСОБА_3 сказав йому, щоб він подивився в кишені фартуха продавщиці гроші та витяг їх. Він заліз у кишеню та витяг гроші, які там були. Потім вони їх перерахували, коли вже вийшли з магазина. Їх було приблизно 820 гривень, але точну кількість він не пам'ятає. Він пам'ятає, що гроші були такими купюрами: дві по ста гривень, кілька купюр по 50 гривень, десять купюр по 20 гривень, приблизно 15 купюр по 10 гривень. Крім грошей він витяг телефон «Nokіa» . Крім того, він ще пошукав гроші в ящиках, які були в столі біля прилавка, але більше грошей він не знайшов. Біля ваг може й були гроші, але він їх не бачив і більше нічого не брав. Після цього ОСОБА_3 відпустив продавця та вони вже стали виходити з магазину. В цей час ОСОБА_3 зненацька завдав удару продавцеві, яка сиділа на підлозі, коліном в обличчя. Після чого жінка впала та йому здалося, що вона знепритомніла. Коли вони вийшли з магазина, то він відразу викинув телефон приблизно через 5 м від магазину. Телефон йому був не потрібний, а забрав він його для того, щоб продавець не могла зателефонувати. Як тільки вони вийшли з магазину, він відразу віддав ОСОБА_3 гроші, а приблизно через 200 м вони зупинилися та перерахували їх. Після чого ОСОБА_3 забрав всі гроші собі й вони пішли. Через деякий час вони опинилися біля цвинтаря с. Ковилове, де їх затримали співробітники міліції та доставили до Петровського МВМ. Ніж з магазину ОСОБА_3 забрав із собою. Коли він біля магазина викинув телефон, то ОСОБА_3 віддав йому ніж та сказав, щоб він його теж викинув, але він відповів, що тут викидати не буде, а викине подалі. Ніж він в подальшому викинув в лісосмузі. Він просив суд суворо його не карати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду про те, що вона працює продавцем в магазині ПП ОСОБА_2, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 02.04.2013 року вона знаходилася на робочому місці. Приблизно о 13 годині 30 хвилин до магазину зайшли двоє чоловіків, яких вона знає як жителів м. Петровське: ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Вони запитали в неї, чи є в продажі морозиво. Вона вказала їм на холодильник з морозивом. Оглянувши його, вони сказали їй, що повернуться пізніше, тому що в них при собі немає грошей. Приблизно о 14 годині 00 хвилин вони знову повернулися. Знову оглянули асортимент мороженого, але, нічого не купивши, пішли. Приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знову зайшли до магазину та направилися до холодильника. Вона запитала, чи будуть вони купувати морозиво, на що вони відповіли, що так. Вона пішла до холодильника, де нахилилася над ним. Вона стала пропонувати їм товар. Вона знаходилася в такому положенні, що ОСОБА_3 залишився стояти в неї за спиною, а ОСОБА_4 праворуч від неї. В цей момент вона відчула, як ОСОБА_3 обхопив її позаду двома руками, а ОСОБА_4 побіг до вхідних дверей і закрив їх на засув. Після чого він повернувся та допоміг ОСОБА_6 повалити її на підлогу. Після цього вони стали вдвох кричати на неї, щоб вона віддала їм гроші та телефон. Вона спробувала це зробити, але оскільки вона лежала на правому боці, при цьому придавивши собою кишеню, в якій лежали гроші та телефон, тому їй цього не вдалося. ОСОБА_3 увесь час намагався натягнути їй на голову светр, і вона нічого толком не могла їм відповісти. Потім вона побачила, як ОСОБА_3 приставив їй до шиї ніж. При цьому він сказав їй, що якщо вона не віддасть йому гроші та телефон, то він переріже їй горло. Вона сказала, що гроші в неї в кишені. Тоді ОСОБА_4 дістав звідтіля гроші у сумі 800 гривень та її мобільний телефон «Nokіa С1» . Після цього ОСОБА_3 спробував позбавити її свідомості й ударив її по обличчю, від чого вона впала на підлогу, при цьому вдарившись головою об підлогу, а вони вибігли на вулицю. Вона потихеньку, оскільки погано себе почувала, стала виходити на вулицю, де зустріла свого сина, ОСОБА_7 . Він, побачивши її, запитав в неї, що трапилося. На що вона йому відповіла про те, що її пограбували двоє чоловіків. Він запитав, куди вони побігли. ОСОБА_8 , який проходив мимо, сказав, що бачив, як двоє чоловіків вибігли з магазина та побігли в напрямку с. Ковилове Антрацитівського району. Син подзвонив ОСОБА_9 , хазяїнові магазина, та повідомив його про те, що сталося. Приблизно за 10 хвилин ОСОБА_9 приїхав до магазину, початків розпитувати про те, що сталося. Потім він поїхав шукати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Після цього вона викликала співробітників міліції. Мобільний телефон вона придбала у 2011 році за 500 гривень. Цивільний позов вона не пред'являє.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду про те, що він є приватним підприємцем. В його володінні знаходиться продуктовий магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_6 02.04.2013 року приблизно о 16 годині 00 хвилин на його мобільний телефон надійшов дзвінок від його матері, яка повідомила його про те, що двоє чоловіків вчинили розбійний напад на цей магазин, де за допомогою ножа заволоділи грішми, у сумі 810 гривень та мобільним телефоном продавщиці ОСОБА_1 . Він відразу ж направився на автомобілі до магазина та почав розпитувати у продавщиці про обставини того, що сталося. Вона розповіла йому про обставини, повідомивши про те, що знає осіб, які нападали, та назвала їхні прізвища: ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Також вони стали перевіряти чи не пропало ще що-небудь. Крім того, він та його батько пішли в тому напрямку, в якому, за словами свідків, побігли ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Недалеко від магазина вони знайшли мобільний телефон ОСОБА_1 , звідки його пізніше вилучили співробітники міліції. Незабаром до магазина під'їхали співробітники міліції, які почали опитувати їх і повідомили їх про те, що вищевказані чоловіки були затримані в районі с. Ковилове Антрацитівського району. Цивільний позов він не пред'являє.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого ОСОБА_3 , суд дійшов до висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) , вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, вчинений ОСОБА_3 , згідно ч. 4 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Як особа обвинувачений ОСОБА_3 характеризується наступним чином: - має постійне місце проживання (т. 2 а. с. 70, 72) ; - незадовільно характеризується за місцем проживання (т. 2 а. с. 71) ; - раніше не судимий в силу ст. 89 КК України (т. 2 а. с. 73 - 76, 81, 82) ; - має задовільний стан здоров'я (т. 2 а. с. 77, 78, 80) ; - на військовому обліку рядового та сержантсько-старшинського складу в Краснолуцькому міському військовому комісаріаті Луганської області не перебуває (т. 2 а. с. 79) .

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - повне визнання своєї вини у вчиненні злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, суд вважає: - рецидив злочинів (т. 2 а. с. 73 - 76, 81, 82) ; - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі на певний строк із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 необхідно обчислювати з дня його затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 02.04.2013 року з 21 години 30 хвилин (т. 2 а. с. 35, 36) .

Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого ОСОБА_4 , суд дійшов до висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) , вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, вчинений ОСОБА_4 , згідно ч. 4 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Як особа обвинувачений ОСОБА_4 характеризується наступним чином: - має постійне місце проживання (т. 2 а. с. 88, 92, 94) ; - незадовільно характеризується за місцем проживання (т. 2 а. с. 91) ; - на військовому обліку в Краснолуцькому міському військовому комісаріаті Луганської області не перебуває (т. 2 а. с. 93) ; - має задовільний стан здоров'я (т. 2 а. с. 95 - 97) ; - раніше не судимий (т. 2 а. с. 98, 99) .

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - вчинення злочину у молодому віці (т. 2 а. с. 90) ; - вчинення злочину вперше (т. 2 а. с. 98, 99) ; - повне визнання своєї вини у вчиненні злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, суд вважає: - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі на певний строк із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 необхідно обчислювати з дня його затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 02.04.2013 року з 21 години 00 хвилин (т. 2 а. с. 38, 39) .

Цивільні позови у справі потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2 пред'явлені не були (т. 2 а. с. 15 - 17, 118 - 120, 167, 168) .

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України (т. 2 а. с. 126 - 129, 163, 164, 183) .

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі не залучення експерта, згідно довідці № 53/7 від 11.04.2013 року, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в сумі 342 (триста сорок дві) гривні 30 копійок (т. 2 а. с. 54, 183) , згідно довідці № 72 від 16.05.2013 року, пов'язані з проведенням експертизи холодної зброї в сумі 391 (триста дев'яносто одна) гривня 20 копійок (т. 2 а. с. 158, 183) , слід відшкодувати за рахунок обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави (№ рахунку: 31117115700039, одержувач: УДКСУ у м. Красному Лучі (м. Красний Луч) , 24060300, ідентифікаційний код одержувача: 37983618, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, 804013) , з урахуванням їхнього майнового стану, а саме:

- з обвинуваченого ОСОБА_3 - документально підтверджені процесуальні витрати у справі не залучення експерта в сумі 366 (триста шістдесят шість) гривень 50 копійок;

- з обвинуваченого ОСОБА_4 - документально підтверджені процесуальні витрати у справі не залучення експерта в сумі 366 (триста шістдесят шість) гривень 50 копійок.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний 04.04.2013 року в ході досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_3, слід залишити колишнім - тримання під вартою до набрання вироком законної сили (т. 2 а. с. 104 - 107) .

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний 04.04.2013 року в ході досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_4, слід залишити колишнім - тримання під вартою до набрання вироком законної сили (т. 2 а. с. 100 - 103) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63 Конституції України; ст. ст. 11, 12, 50-52, 59, 63, 65-67, 89, 187 КК України; ст. ст. 3, 17, 21, 24, 43, 100, 110, 124, 126, 366 - 371, 373 - 376, 392, 393, 395 КПК України, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 02.04.2013 року з 21 години 30 хвилин.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний 04.04.2013 року в ході досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_3, залишити колишнім - тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня його затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 02.04.2013 року з 21 години 00 хвилин.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний 04.04.2013 року в ході досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_4, залишити колишнім - тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Речові докази, а саме:

- телефонний апарат імпортного виробництва торгівельної марки «Nokіa С1-02» , IMEI: НОМЕР_1, вилучений 02.04.2013 року в ході огляду місця події, переданий 14.04.2013 року на відповідальне зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_1, - вважати їй повернутим;

- грошові кошти в сумі 810 (вісімсот десять) гривень 00 копійок, вилучені 02.04.2013 року під час затримання ОСОБА_3 , передані 14.04.2013 року на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_2, - вважати йому повернутими;

- ніж господарсько-побутового призначення, вилучений 07.04.2013 року в ході огляду місця події, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Краснолуцького МВ ГУМВС України в Луганській області, - повернути потерпілому ОСОБА_2.

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі не залучення експерта, згідно довідці № 53/7 від 11.04.2013 року, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в сумі 342 (триста сорок дві) гривні 30 копійок, згідно довідці № 72 від 16.05.2013 року, пов'язані з проведенням експертизи холодної зброї в сумі 391 (триста дев'яносто одна) гривня 20 копійок, відшкодувати за рахунок обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави (№ рахунку: 31117115700039, одержувач: УДКСУ у м. Красному Лучі (м. Красний Луч) , 24060300, ідентифікаційний код одержувача: 37983618, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, 804013) , з урахуванням їхнього майнового стану, а саме:

- з обвинуваченого ОСОБА_3 - документально підтверджені процесуальні витрати у справі не залучення експерта в сумі 366 (триста шістдесят шість) гривень 50 копійок;

- з обвинуваченого ОСОБА_4 - документально підтверджені процесуальні витрати у справі не залучення експерта в сумі 366 (триста шістдесят шість) гривень 50 копійок.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Краснолуцький міський суд Луганської області, який постановив вирок.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: