Ухвала суду № 32761738, 05.02.2013, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

Справа № 413/708/13- а

Провадження № 2-а/413/49/13

УХВАЛА

04 лютого 2013 року м. Красний Луч

суддя Краснолуцького міського суду Луганської області Бичков І. Г. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про включення до розрахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання та стягнення заборгованості за період з 03 березня 2009 року по 1 лютого 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

01.02.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Краснолуцького міського суду Луганської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про включення до розрахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання та стягнення заборгованості за період з 03 березня 2009 року по 1 лютого 2013 року, в якій він зазначив про те, що з17.11.1994 року він працював завідуючим міським відділом освіти у м. Красний Луч. Має стаж державної служби понад 14 років. Звільнився 02 березня 2009 року у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, як інвалід II групи. 03.03 2009 року йому призначено пенсію по інвалідності. У січні 2013 року він дізнався, що під час нарахування пенсії йому в розрахунок сум з яких призначається пенсія не враховано матеріальні допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. 18 січня 2013 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч з заявою про перерахунок йому призначеної пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. На що 28.01.2013 року отримав відповідь № 21/Д-11 де йому було відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. З чим він не погоджується і змушений звернутися до суду за захистом свої законних прав. Статтею 37 ЗУ «Про державну службу» у розділі пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям передбачено пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Статтею 33 цього ж Закону у розділі оплата праці визначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та оздоровлення. Окружним адміністративним судом міста Київ постанову Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року № 19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до складових заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а постанову Окружного суду від 13 серпня 2010 року залишено без змін. В Постанові Верховного суду України від 20 лютого 2012 року визначено, що касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про те, що матеріальна допомога, на яку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується до заробітку для обчислення пенсії державного службовця. У Постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року висловлено наступну правову позицію, усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильним висновок про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця. Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) , на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку) , сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу) , з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу) . Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи) , що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Таким чином, висновок касаційного суду про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням законів № 3723-ХІІ та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-ІV та стаття 66 Закону № 1788 XII. У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1) , визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3) , права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21) , їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22) . Складовою конституційного права є право громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (статті 46, 48 Конституції України) . Згідно ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно ст. 81 вказаного закону призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Він отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» , тому провести перерахунок пенсії з включенням у розрахунок інших виплат, а саме сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання за 24 місяці згідно наданої довідки за період з 03.03.2009 року по 01 лютого 2013 року і здійснити виплату різниці пенсії з урахуванням включення матеріальних допоміг, зобов'язаний здійснювати відповідач як орган Пенсійного Фонду України, що обслуговує регіон в якому він проживає. Від сплати судового збору звільнено на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674. На підставі статті 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) ; статті 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) ; Постанови КМУ від 31.05.2000 року із змінами № 865; ст. 33, 37 ЗУ «Про державну службу» , Постанови окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2010 року по справі № 2а-4753/09/2670; Ухвали апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 р. по справі № 2а-4753/09/2670; Постанови Правління Пенсійного фонду від 14.02.2011 р. № 5-1; Постанови Верховного суду України від 20.02.2012 року; ст. ст 21, 22, 46, 48, 92, 95 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 49, 51, 104, 105, 106, 256 КАС України, позивач просив: 1. Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч по неврахуванні йому в повному обсязі складових, що входять у розрахунок пенсії, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 03 березня 2009 року по 01 лютого 2013 року. 2. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч на його користь заборгованість з пенсії за період 03.03.2009 р. По 01.02.2013 рік. Додаток: заява до Управління Пенсійного фонду від 18.01.2013 р. , відповідь Пенсійного фонду на заяву від 28.01.2013 р. , копія позовної заяви, довідка № 118 від 29.01.2013 р. про нарахування йому матеріальних допоміг за період 2007 р. по 03.03.2009 р. , постанови судів. 01 лютого 2013 року, підпис, ОСОБА_1 (вхідний № 1647/13-вх від 01.02.2013 року) .

Вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про включення до розрахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання та стягнення заборгованості за період з 03 березня 2009 року по 1 лютого 2013 року, перевіривши додані до неї документи, з'ясувавши, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) ; з'ясувавши, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без розгляду, як те передбачено п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 107 КАС України, суд дійшов до наступного висновку.

Із змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України вбачається, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Із змісту ст. 68 Конституції України вбачається, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно ст. 101 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчинюються процесуальні дії. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст. 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

Із змісту п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 107 КАС України вбачається, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) ; немає інших підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Із змісту ч. 2 ст. 107 КАС України вбачається, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Із змісту ч. 5 ст. 107 КАС України вбачається, що про залишення позовної заяви без розгляду суддя постановляє ухвалу.

Згідно ч. 7 ст. 107 КАС України копія ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Згідно ч. 8 ст. 107 КАС України ухвала про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

Із змісту п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України вбачається, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили, ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі) .

Із змісту п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України вбачається, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно ч. 2 ст. 155 КАС України про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.

Із змісту ч. 2 ст. 158 КАС України вбачається, що судове рішення, яким суд залишає позовну заяву без розгляду викладається у формі ухвали.

Із змісту п. 16 ч. 4 ст. 160 КАС України вбачається, що окремим документом викладаються ухвали з питань залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 244-2 КАС України Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 237 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

Крім того, суд бере до уваги, що ще 03.03.2009 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності, що підтверджується листом заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області Золотухіної О. М. № 21/Д-11 від 28.01.2013 року та про що в своїй позовній заяві зазначає позивач.

Отже, позивач міг і повинен був дізнатись про його порушене право ще 03.03.2009 року, тобто майже чотири роки тому. Водночас до Краснолуцького міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, позивач звернувся лише 01.02.2013 року.

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги, що в «Офіційному віснику України» № 21 від 02.04.2010 року було надруковане оголошення про те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2009 було відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4753/09/2670 за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших до Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання протиправною постанови правління Пенсійного фонду України від 30.10.2008 № 19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» . Судовий розгляд справи призначено на 30.04.2010 року о 10 год у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва (м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, зал судового засідання № 17) .

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги, що постанова Окружного апеляційного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2010 року у адміністративній справі № 2а-4753/09/2670 (під головуванням судді Окружного адміністративного суду міста Києва судді Пісоцької О. В. ) 13.08.2010 року була офіційно оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua/Review/14287443) , у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 року (із змінами і доповненнями) .

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги, що резолютивна частина постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2010 року у адміністративній страві № 2а-4753/09/2670 була офіційно опублікована в «Офіційному віснику України» № 7 від 07.02.2011 року.

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року у адміністративній справі № 2а-4753/09/2670 (під головуванням судді Київського апеляційного адміністративного суду судді Мацедонської В. Е. ) 09.11.2010 року була офіційно оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua/Review/12674573) , у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 року (із змінами і доповненнями) .

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги, що постанова правління Пенсійного фонду України «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670» № 5-1 від 14.02.2011 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.02.2011 року за № 210/18948, була офіційно опублікована в «Офіційному віснику України» № 14 від 04.03.2011 року, ст. 606.

Крім того, ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.06.2012 року у адміністративній справі № К-47009/09 (під головуванням судді Вищого адміністративного суду України Мойсюка М. І. ) 21.06.2012 року року була офіційно оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua/Review/24896003) , у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 року (із змінами і доповненнями) .

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.11.2012 року у адміністративній справі № К-39768/10 (під головуванням судді Вищого адміністративного суду України Чумаченко Т. А. ) 21.11.2012 року була офіційно оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua/Review/27815660) , у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 року (із змінами і доповненнями) .

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги, що Постанова Верховного Суду України від 20.02.2012 року у адміністративній справі № 21-430а11 (під головуванням судді Верховного Суду України Гусака М. Б. ) за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області (далі - ДПІ) , управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області (далі - управління ПФУ) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, була опублікована на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня її прийняття, тобто 02.03.2012 року, у відповідності до ч. 3 ст. 244-2 КАС України, та 20.02.2012 року була офіційно оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua/Review/22547610) , у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 року (із змінами і доповненнями) .

Зазначений в позовній заяві нормативно-правовий акт, а саме: постанова правління Пенсійного фонду України «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670» № 5-1 від 14.02.2011 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.02.2011 року за № 210/18948, була оприлюднена, була офіційно опублікована в «Офіційному віснику України» № 14 від 04.03.2011 року, ст. 606, тобто майже два роки тому.

Отже, позивач міг і повинен був дізнатись про його порушене право після оприлюднення, офіційного опублікування даного нормативно-правового акту. Водночас до Краснолуцького міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, позивач звернувся лише 01.02.2013 року.

Крім того, постанова Окружного апеляційного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2010 року у адміністративній справі № 2а-4753/09/2670 (під головуванням судді Окружного адміністративного суду міста Києва судді Пісоцької О. В. ) 13.08.2010 року була офіційно оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України, тобто майже два роки шість місяців тому.

Отже, позивач міг і повинен був дізнатись про його порушене право після офіційного оприлюднення даної постанови. Водночас до Краснолуцького міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, позивач звернувся лише 01.02.2013 року.

Крім того, резолютивна частина постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2010 року у адміністративній страві № 2а-4753/09/2670 була офіційно опублікована в «Офіційному віснику України» № 7 від 07.02.2011 року, тобто майже два роки тому.

Отже, позивач міг і повинен був дізнатись про його порушене право після оприлюднення, офіційного опублікування резолютивної частини даної постанови. Водночас до Краснолуцького міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, позивач звернувся лише 01.02.2013 року.

Крім того, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року у адміністративній справі № 2а-4753/09/2670 (під головуванням судді Київського апеляційного адміністративного суду судді Мацедонської В. Е. ) 09.11.2010 року була офіційно оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України, тобто більш як два роки тому.

Отже, позивач міг і повинен був дізнатись про його порушене право після офіційного оприлюднення даної ухвали. Водночас до Краснолуцького міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, позивач звернувся лише 01.02.2013 року.

Крім того, Постанова Верховного Суду України від 20.02.2012 року у адміністративній справі № 21-430а11 (під головуванням судді Верховного Суду України Гусака М. Б. ) за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області (далі - ДПІ) , управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області (далі - управління ПФУ) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, була опублікована на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня її прийняття, тобто 02.03.2012 року, у відповідності до ч. 3 ст. 244-2 КАС України, та 20.02.2012 року була офіційно оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України, тобто майже рік тому.

Отже, позивач міг і повинен був дізнатись про його порушене право після офіційного оприлюднення даної постанови. Водночас до Краснолуцького міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, позивач звернувся лише 01.02.2013 року.

Крім того, ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.06.2012 року у адміністративній справі № К-4709/09 (під головуванням судді Вищого адміністративного суду України Мойсюка М. І. ) 21.06.2012 року року була офіційно оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України, тобто більш як сім місяців тому.

Отже, позивач міг і повинен був дізнатись про його порушене право після офіційного оприлюднення даної ухвали. Водночас до Краснолуцького міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, позивач звернувся лише 01.02.2013 року.

Крім того, в позовній заяві позивач посилається на ст. ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року (із змінами і доповненнями) , який з 01.01.2013 року втратив чинність на підставі Закону України «Про державну службу» № 4050-VI від 17.11.2011 року (із змінами і доповненнями) , який був офіційно опублікований в «Урядовому кур'єрі» № 8 від 17.01.2012 року, в «Голосі України» № 10 від 19.01.2012 року, в «Офіційному віснику України» № 4 від 23.01.2012 року, ст. 115, в «Відомостях Верховної Ради України» № 26 від 29.06.2012 року, ст. 273, тобто більш як рік тому.

Крім того, в позовній заяві позивач посилається на ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами і доповненнями) , пункт 1 якої викладений в редакції Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, який був офіційно опублікований в «Офіційному віснику України» № 61 від 20.08.2010 року, ст. 2108, в «Урядовому кур'єрі» № 156 від 26.08.2010 року, в «Голосі України» № 171 від 15.09.2010 року, в «Відомостях Верховної Ради України» N 2-3 від 21.01.2011 року, ст. 11, тобто майже як два роки шість місяців тому.

Крім того, в позовній заяві позивач посилається на ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (із змінами і доповненнями) , частина перша якої викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» » № 854-IV від 22.05.2003 року, який був офіційно опублікований в «Урядовому кур'єрі» № 105 від 10.06.2003 року, в «Офіційному віснику України» № 24 від 27.06.2003 року, ст. 1111, в «Відомостях Верховної Ради України№ № 36 від 05.09.2003 року, ст. 278, тобто майже як дев'ять років шість місяців тому.

З урахуванням викладеного позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про включення до розрахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання та стягнення заборгованості за період з 03 березня 2009 року по 1 лютого 2013 року, підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, оскільки позовна заява була подана позивачем не в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Дана ухвала Краснолуцького міського суду Луганської області постановлена з урахуванням правових позицій та судової практики апеляційних адміністративних судів та Вищого адміністративного суду України, а саме: з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.10.2011 року у адміністративній справі № К/9991/29276/11 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/21001831) , з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2012 року у адміністративній справі № 2а-17061/09/2670 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/21737184) , з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.04.2012 року у адміністративній справі № К/9991/87412/11 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/23737895) , з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2012 року у адміністративній справі № 2а-16689/09/2670 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/27865517) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 6, 99 - 101, 103, 107, 109, 155, 158, 160, 244-2 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про включення до розрахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання та стягнення заборгованості за період з 03 березня 2009 року по 1 лютого 2013 року, залишити без розгляду.

Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

Судом апеляційної інстанції є Донецький апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд) , - Краснолуцький міський суд Луганської області, що ухвалив рішення (постановив ухвалу) .

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції - Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції - Краснолуцький міський суд Луганської області, який ухвалив оскаржуване судове рішення (постановив ухвалу) . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: