Рішення № 32759128, 31.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 липня 2013 року Справа № 9/5014/2135/2012

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 21 174 885 грн. 13 коп.

Суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Жиленко Д.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Онищенко І.П., дов. № 12/10 від 08.07.13,

від відповідача - Бєлуха М.Б., дов. № 1831 від 15.05.13

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", звернувся з позовом про стягнення боргу за поставлений природний газ в сумі 19 017 577,83 грн., пені в сумі 1 427 611,53 грн., інфляційних нарахувань в сумі 204 606,47 грн. та 3% річних в сумі 525 089,30 грн. за договором на постачання природного газу № 1120614/ОГЭ-06/11-627 від 30.08.11.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.10.2012 зупинено провадження у справі №9/5014/2135/2012 до вирішення пов'язаної з нею справи № 5011-42/13547-2012, яка розглядалась господарським судом м. Києва.

Від відповідача, Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", надійшла заява №29/12 від 03.06.2013 з проханням поновити провадження по справі, у зв'язку з прийняттям рішення господарським судом м. Києва по справі № 5011-42/13547-2012, яке набрало законної сили.

Оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, усунені, справу слід поновити.

Представник позивача 30.07.2013 надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог №31/10-3456 від 25.07.2013, в якій зазначив, що збільшує позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 19 017 577,83 грн., інфляційні нарахування у сумі 204606,47 грн., пеню у сумі 1583266,26 грн., 3% річних у сумі 525089,30 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, з урахуванням дотримання всіх вимог закону, збільшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 29/12 від 31.07.2013 не заперечує проти розміру заявленої у позові заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 19 017 577,83 грн., але з розміром нарахованих штрафних санкцій не погоджується.

Крім того, відповідач звернувся з заявою № 29/12 від 24.07.2013, згідно якої відповідач проти позовних вимог не заперечує та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій та не стягувати з ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" пеню в сумі 1 427 611,53 грн., інфляційні нарахування у сумі 204 606,47 грн. та 3% річних - 525 089,30 грн. та відстрочити його виконання строком на 120 календарних місяців.

В обґрунтування вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір на постачання природного газу № 1120614/ОГЭ-06/11-627 від 30.08.11, згідно з яким позивач зобов'язався передати протягом серпня -вересня 2011 року природний газ, а відповідач -прийняти його та оплатити.

За умовою п. 4.1 договору оплата за отриманий газ має бути здійснена наступним чином:

- 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання -протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору,

- 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання -до 5-го числа та 15-го числа поточного місяця поставки,

- остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Зобов'язання з поставки газу позивач виконав та поставив у зазначений період природний газ на загальну суму 129 615 210,18 грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу, однак відповідач зобов'язання з оплати природного газу виконав частково на суму 61 125 000,0 грн.

На момент звернення з цим позовом сума боргу за поставлений газ складає 19017577,83 грн.

Умовою пп. 7.3.1 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату газу у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 9.3 договору сторони встановили. що пеня нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

За період прострочення платежів позивач нарахував пеню в загальній сумі 1583266,26 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ГК України відповідачу нараховані інфляційні втрати за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року в сумі 204606,47 грн. та 3% річних - 525089,30 грн.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.

Справа стосується стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором на постачання природного газу.

Судом встановлено, що згідно з укладеним між позивачем, Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як Постачальником, та відповідачем, Публічним акціонерним товариством "Лисичанський склозавод "Пролетарій" як Покупцем, договором № 1120614/ОГЭ-06/11-627 від 30.08.11 поставки природного газу (а.с. 9 - 16), позивач передав у власність відповідачу протягом серпня-вересня 2011 року природний газ на загальну суму 129 615 210,18 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с. 17 - 18).

За умовою п. 4.1 договору оплата за отриманий газ має бути здійснена наступним чином:

- 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання -протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору,

- 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання -до 5-го числа та 15-го числа поточного місяця поставки,

- остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Зобов'язання з поставки газу позивач виконав та поставив у зазначений період природний газ на загальну суму 129 615 210,18 грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу, однак відповідач зобов'язання з оплати природного газу виконав частково на суму 61 125 000,0 грн.

На момент звернення з цим позовом сума боргу за поставлений газ складає 19017577,83 грн.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Вказаний борг підтверджується належними доказами, є обґрунтованим, таким, що не спростований відповідачем, а тому підлягає до стягнення в повному обсязі.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ГК України відповідачу нараховані інфляційні втрати за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року в сумі 204606,47 грн. та 3% річних - 525089,30 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 525089,30 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 204606,47 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, вірно нарахованими та підлягають задоволенню.

Умовою пп. 7.3.1 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату газу у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 9.3 договору сторони встановили, що пеня нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

За період прострочення платежів позивач нарахував пеню в загальній сумі 1583266,26 грн.

Стосовно вимоги про стягнення пені в сумі 1583266,26 грн., суд зазначає наступне. При перевірці розрахунку пені, суд дійшов висновку, що сума пені обрахована арифметично вірно та обґрунтовано заявлена до стягнення.

Водночас, представник відповідача надав суду заяву, згідно якої проти позовних вимог не заперечує та просить суд:

- зменшити розмір штрафних санкцій та не стягувати з ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" пеню в сумі 1 427 611,53 грн., інфляційні нарахування у сумі 204 606,47 грн. та 3% річних - 525 089,30 грн. та відстрочити його виконання строком на 120 календарних місяців.

Заява обґрунтована, тим, що ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" є єдиним в Україні виробником листового скла, що виробляється за сучасною флоат-технологією. Дана технологія забезпечує отримання полірованого скла високої якості, яке використовується для створення сучасних віконних систем, а також для скління автомобілів, тракторів та таке інше.

У середині двохтисячних років в Україні спостерігався великий попит на флоат-скло, що було обумовлено високими темпами розвитку економіки, зокрема житлового будівництва та машинобудування. Цей попит значною мірою задовольнявся імпортом флоат-скла з інших країн. Так, у 2005-2007 роках частка імпорту у споживанні флоат-скла в Україні складала не менше 60%.

З метою подолання залежності вітчизняних споживачів від імпорту флоат-скла, зміцнення своїх позицій у якості лідера української скляної промисловості, економічного розвитку Лисичанського промислового вузла, зокрема створення понад 1000 додаткових робочих міст, ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на протязі 2006-2007 років створило нове сучасне виробництво великогабаритного флоат-скла. Завдяки цьому виробнича потужність Товариства з виробництва флоат-скла зросла на 63%, а річний випуск цього виробу склав у 2008 році (перший повний рік після завершення будівництва) 24,4 млн. кв. м. у фізичному вимірі.

Будівництво нового виробництва відбувалось з залученням кредитних ресурсів, де банком - кредитором виступало AT "Державний експортно-імпортний банк України".

Відповідач зазначає, що наприкінці 2008 року - на початку 2009 року в експлуатації відповідача знаходились всі з наявних 3-х скловарних агрегатів, які всі разом виробляли понад 58 тис.м2 флоат-скла на добу, залишки готової продукції за 1-й квартал 2009 року. зросли майже в 3,7 рази та склали станом на 01.04.2009 3,1 млн.м2.

Кредиторська заборгованість за цей же час зросла на 78%. Реалізація знизилась до мінімальної позначки - 718,1 тис.м2 за лютий місяць 2009 року За таких умов була здійснена зупинка 2-х скловарних агрегаті: в цеху № 3 - у березні 2009 року, в цеху № 2-2 - у квітні 2009 року. При цьому скловарний агрегат в цеху № 3 знаходився у передремонтному стані, тобто його зупинка відбувалася за планом.

Скловарний агрегат у цеху № 2-2 знаходився у експлуатації тільки 1,5 роки, його зупинка була зумовлена виключно економічними чинниками. Щоб забезпечити наявність на підприємстві обігових коштів у кількості, достатньої для забезпечення мінімальних потреб: сплати за сировину та енергоносії, товариство було змушено знизити відпускні ціни на свою продукцію як в Україні, так і за її межами.

У порівнянні з 4-м кварталом 2008 р. у 1-му кварталі 2009 року ціни на флоат-скло виробництва ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" зменшилися на 20%, у 2-му кварталі 2009 р. - ще на 18% у порівнянні з цінами, що діяли у 1-му кварталі 2009 року . Тобто за півроку ціни зменшилися на 34%. Зазначені заходи дозволили протягом 2-го - 3-го кварталів 2009 р. зменшити потребу у обігових коштах - з одного боку, з другого - збільшити обсяг реалізованої продукції. Завдяки цьому у вересні 2009 року вдалося відновити роботу скловарного агрегату в цеху № 2-2. Витрати на виконання цього заходу склали 4,2 млн.грн.

У 2010 році відбувалося деяке покращення економічної ситуації в Україні. Почало відновлюватися будівництво, хоча його обсяги залишилися значно меншими від докризового рівня. Адже падіння обсягів будівництва у 2009 році у порівнянні з 2008 роком було ледве не найбільше - понад 30%. В очікування зростання попиту на флоат-скло ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" вдалося досягнути домовленості з основними кредиторами товариства про реструктуризацію боргу за спожиті матеріальні ресурси, банківських кредитів, строк погашення яких спливав у 2010 року.

Щоб покращити своє фінансове становище в ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" застосовують різноманітні заходи, які групуються за такими напрямами: створення на українському ринку флоат-скла умов, більш сприятливих для реалізації продукції товариства; впровадження заходів, спрямованих на покращення техніко-економічних показників виробництва; проведення заходів щодо ліквідації невиробничих втрат, оптимізації організаційної структури управління.

З метою зменшення виробничих втрат в ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" постійно запроваджуються відповідні технічні заходи. Тільки протягом 2011- 2012 років здійснено:

встановлення сучасних чеських пальників на скловарному агрегаті в цеху № 3 замість застарілих, річний економічний ефект склав 7,4 млн. грн.;

застосування кальцинованої соди марки А замість раніше використовуваної марки Б (марка А у порівнянні з маркою Б більш технологічна), річний економічний ефект складає 4 млн. грн.;

впроваджено застосування у якості перекладального матеріалу замість паперу спеціального порошку - річний економічний ефект складає 1,8 млн. грн. Всього протягом 1,5 років завдяки організаційно - технічним заходам витрати на виробництво зменшено на 22 млн. грн.

Відповідач зазначає, що з метою зменшення невиробничих втрат протягом 2010-2011 років у ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" здійснена передача до комунальної власності територіальної громади міста Лисичанська велику кількість об'єктів соціальної сфери, що раніше перебувала у складі товариства, зокрема, житло, об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, клуб, об'єкти житлово-господарської інфраструктури. Даний захід дозволив скоротити невиробничі втрати на 9,5 млн. грн. на рік. У товаристві постійно ведеться робота по оптимізації організаційній структурі управління. Тільки за останні 2 роки законсервовано або ліквідовано 5 виробничо-господарських підрозділів, експлуатація яких була збитковою. За вказаний проміжок часу чисельність працюючих у товаристві зменшилась на 877 чоловік. Ці заходи дозволили зменшити витрати у товаристві на 80 млн. грн. у розрахунку на рік.

У 2011 році зупинено одну з скловарних ліній на Виробництві № 1 ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій".

22.01.2013 повністю зупинено Виробництво № 2 ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", як наслідок - було скорочено біля 400 працівників.

В свою чергу, 02.04.2013 на підставі рішення технічної ради товариства (протокол № 4 від 02.04.2013) було повністю зупинено виробництво № 1 ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" для виконання робіт з монтажу додаткового електричного підігріву в скловарній печі, які можна виконати тільки при повній зупинці виробництва, тобто на холодному обладнанні. Для проведення робіт з технічного переоснащення виробництва цеху № 3 буде потрібно кілька місяців та відповідне фінансування.

На даний час на підприємстві працює близько 1,5 тисячі чоловік (станом на 01.01.2013 року на підприємстві працювало близько 3,5 тис. чоловік). Припинення роботи ПАО "Лисичанський склозавод "Пролетарій" буде означати для цих людей втрату джерела для існування.

Постановою Кабінету міністрів України від 27.02.2013 № 187 було затверджено Державну програму активізації розвитку економіки на 2013 - 2014 роки.

Одним із планів заходів з виконання даної програми є створення умов для проведення модернізації, технічного переоснащення, перепрофілювання діючих та відкриття нових підприємств, зокрема стосовно ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій":

модернізація виробництва крупногабаритного флоат-скла ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій";

збільшення ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" виробництва загартованого скла;

організація виробництва низькоемісійного листового скла ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій";

поглиблення промислової переробки флоат-скла на основі модернізації виробництва дзеркал ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій";

забезпечення ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" власного виробництва електричною енергією шляхом будівництва та введення в дію когенераційної газопоршневої установки.

Як зазначає відповідач, з метою кардинального покращення його фінансового стану, запровадження виробництва товарів, що на даний час в Україні не виробляються, але ввозяться до України у значній кількості, збереження єдиного в Україні виробника високоякісного листового скла, недопущення зростання соціальної напруги у місті Лисичанськ, ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" розробив та представив на розгляд у Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном (надалі - Державне агентство) низку інноваційних проектів (бізнес-планів).

Розрахунки, наведені у вказаних бізнес-планах, свідчать що, за умови реалізації цих бізнес-планів, термін виконання яких охоплює 2013-2014 роки, вже у 2013 році буде отримано прибутку у розмірі 20 млн. грн., а у наступі 4 роки цей показник буде тільки зростати: у 2014 році - до 64 млн. грн., у 2015 році та у 2016 році - до 71 млн. грн., щороку, у 2017 році - до 73 млн. грн.

Обсяг виробництва зросте у порівнянні з 2012 роком у 2013 році на 65 % ( до 84 млн. грн.), а у наступні 4 роки - не менш чим у 2,5 рази - у 2014, 2015, 2016 та 2017 роках, відповідно, до 1255,3, 1274,4, 1298,1 та 1321,6 млн. грн.

Значення даного показника наведені у відпускних цінах з ПДВ. При цьому вказані показники будуть досягнуті при збільшенні споживання природного газу лише на 10 %. У 2012 році споживання природного газу у Товаристві склало 74,2 млн. куб. м. Значення цього показника по роках, на протязі яких запропоновані проекти мають здійснитися та окупитися складають: у 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роках, відповідно 58,7, 80,5, 81,4, 83,6 та 84,8 млн. куб. м.

Відповідач посилається на те, що докорінно зміниться структура продукції, що виробляється. Якщо у 2012 році виробництво флоат-скла у загальному обсязі товарної продукції складало понад 90 %, то вже у 2013 році тільки 70 %, а в подальші роки зменшиться до 50 %, натомість частка продукції промислової переробки зросте до тих же 50 %. Завдяки цьому частка природного газу у витратах на виробництво зменшиться з 40 до 30 відсотків, частка флоат-скла, що переробляється у самому Товаристві на власних виробничих потужностях, зросте з 3,5 % у 2012 році, що становить 631,4 тис. кв. м до 22 % у 2013 році (4123,7 тис. кв. м), 30 % у 2014 році (7800,7 тис. кв. м), 33 % - у наступних 2015, 2016 та 2017 роках (8502,2, 8735,7 та 9084,1 тис. кв. м, відповідно).

За умови здійснення вказаних бізнес-планів Товариство отримає нагоду розрахуватися за спожитий природний газ протягом 5 років. З погляду на вищенаведене дуже важливим є збереження виробництва флоат-скла у Товаристві, що є неможливим при відсутності постачання природного газу на виробництво.

Суд зазначає, що 3% річних та інфляційні нарахування є складовою суми боргу, а не штрафними санкціями, тому суд, з огляду на правову природу вказаних вимог, не може їх зменшити.

Водночас, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд при вирішенні питання щодо зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення враховує те, що відповідач є підприємством, єдиним виробником листового скла, що виробляється за сучасною флоат-технологією.

Таке виробництво має ряд ознак, що робить його вразливим від негативних чинників, що впливають на господарську діяльність.

По-перше, це - безперервність виробництва, велика його енерго- та матеріалоємність, великий фізичний знос головної складової технологічного обладнання - скловарної печі внаслідок великих теплових навантажень, що скловарний агрегат зазнає під час виготовлення скла.

Суд бере до уваги пояснення відповідача, що безперервність виробництва означає, що продукція виробляється безперервно на протязі певного проміжну часу, зазвичай не менше 5 років. Але ж це означає, що і виробниче споживання (витрачання) виробничих ресурсів (сировини, палива, електроенергії) відбувається безперервно. Велика енергоємність та матеріалоємність зумовлена тим, що основний технологічний процес відбувається у скловарному агрегаті, у якому температура зсередини досягає понад 1500°С, а виріб, що виготовляється, є конструктивним матеріалом, тобто має певну вагу. Великий фізичний знос скловарного агрегату передбачає регулярне його відновлення. Якщо цього не відбувається, то протягом певного проміжку часу підприємство втрачає свою здатність виготовляти флоат-скло, тобто фактично припиняє свою основну діяльність, що рівнозначно ліквідації підприємства.

Стягнення штрафних санкцій суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може негативно відобразитися на можливості його нормального та безперервного функціонування або існування вказаного підприємства взагалі.

Суд вважає підставними посилання відповідача на те, що ліквідація єдиного виробника стратегічної для будівельної галузі продукції поставить в повну залежність національну економічну безпеку країни від іноземного капіталу.

Крім того, суд враховує соціальний фактор, оскільки на підприємстві працює значна кількість працівників, і погіршення його економічного стану може спричинити не тільки скорочення заробітної плати для 1500 працівників, а і скорочення їх штату, у зв'язку з чим, в умовах безробіття, що існує на даний час в м. Лисичанську, може виникнути значна соціальна напруга у даному місті.

З огляду на вказане, суд вважає за доцільне, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір пені на 90% до 158326,63 грн. У стягненні решти суми пені слід відмовити.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Щодо надання відстрочки за заявою відповідача на 120 місяців, суд зазначає наступне.

Відстрочка виконання судового рішення у даній справі сприятиме реалізації зазначеної вище державної програми розвитку економіки у частині виконання відповідачем у справі бізнес-планів з виробництва та реалізації флоат-скла, що, в свою чергу, призведе до отримання відповідачем прибутку від виробничої діяльності у розмірі, достатньому для повного фактичного виконання рішення суду у даній справі.

Водночас, з наданих відповідачем доказів на підтвердження необхідності надання відстрочки виконання рішення, зокрема, бізнес-планів, вбачається, що нормальне функціонування та платоспроможність підприємства відновиться в повному обсязі протягом 5 років.

Суд також враховує, що повна паралізація діяльності відповідача шляхом примусового виконання не сприятиме скорішому та оперативному виконанню рішення суду та відновленню порушених прав позивача, повноцінній роботі стратегічно важливого підприємства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про надання відстрочки частково, строком на 60 календарних місяців (5 років), оскільки надання відстрочки виконання судового рішення на вказаний строк, з урахуванням викладених вище фактичних обставин, надає відповідачеві можливість у повному обсязі сплатити стягнуті судовим рішенням грошові кошти, а позивачеві - отримати повне фактичне виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 19 017 577,83 грн., пені в сумі 158326,63 грн., інфляційних нарахувань в сумі 204 606,47 грн. та 3% річних в сумі 525 089,30 грн., є такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню. В решті вимог слід відмовити. Судові витрати, згідно статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 79, ст. 82, п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Поновити провадження у справі №9/5014/2135/2012.

2. Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 1, ідентифікаційний код 31380846 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) основний борг у сумі 19 017 577,83 грн., пені в сумі 158326,63 грн., інфляційних нарахувань в сумі 204 606,47 грн. та 3% річних в сумі 525 089,30 грн., судовий збір 68820 грн., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні пені в сумі 1424939,63 грн. відмовити.

5. Задовольнити частково заяву Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.07.2013 у справі №9/5014/2135/2012.

6. Відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.07.2013 у справі №9/5014/2135/2012 строком на 60 календарних місяців з дати набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 02.08.13.

Суддя А.Г. Ворожцов