Ухвала суду № 32757382, 31.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Степанова С.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року справа №263/2303/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Манаєві М.В.,

за участі позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07 червня 2013 року у справі № 263/2303/13-а за позовом ОСОБА_2 до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування акту про накладення арешту в порядку виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 06.03.2013 року звернувся до суду з позовом до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування акту про накладення арешту в порядку виконавчого провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 червня 2013 року позивачу відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду.

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, послався на ту обставину, що вказаний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії акту опису й арешту майна від 24.03.2011 року, на виконання рішення у цивільній справі за виконавчим листом № 2-6407/09 від 04.12.2009 року про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 481220,00 грн. було описано та накладено арешт на майно, яке належить боржнику. Описане майно прийнято на відповідне зберігання ОСОБА_3. При цьому, зауваження щодо акту опису й арешту майна з приводу складання акту або належності описаного майна іншій особі, учасники виконавчих дій, у тому числі і боржник, не зазначили. Боржник також не оскаржував зазначений акт опису, визнавав тим самим за собою право власності на описане майно. Крім того, майно, яке було описано державним виконавцем 24.03.2011 року, за вищевказаним актом опису й арешту майна, належить позивачеві на праві власності.

За частиною 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що провадження по справі за позовом про визнання дій протиправними та скасування акту про накладення арешту в порядку виконавчого провадження, не підлягає відкриттю, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Цивільного-процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В даному випадку існує спір про право, оскільки вирішення питання про належність описового майна боржнику або іншій особі передує вирішенню питання про виключення майна з акту опису, яке підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

До того ж, виконавчий лист, за яким проводилось відповідачем опис та арешт майна, виданий судом за результатами розгляду цивільної справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, ухвала суду від 07 червня 2013 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 червня 2013 року у справі № 263/2303/13-а залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 червня 2013 року у справі № 263/2303/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 01 серпня 2013 року.

Головуючий: І.В. Юрко

Судді: Г.М. Міронова

А.А.Блохін