Постанова № 32756726, 01.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.07.2013 р. справа №905/409/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівСтойки О.В., Черноти Л.Ф.при секретарі Довгалюк К.Г. від позивача:Єгоров В.С. - за дов. №14-30 від 30.01.13р.від відповідача:Бердичевська М.Н. - за дов. №5602/10/4 від 29.12.12р.розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка Донецької області та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського суду Донецької областівід20.05.2013 рокуу справі№ 905/409/13-г (головуючий суддя Фурсова С.М., судді Величко Н.В., Сажнева М.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київдо відповідачаПриватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка Донецької областіпростягнення 304 457 грн. 42 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка Донецької області про стягнення 304 457 грн. 42 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.05.13 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка Донецької області про стягнення 304 457 грн. 42 коп. були задоволені частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ пеню в сумі 58 284 грн. 25 коп., інфляційні нарахування у сумі 64 108 грн. 46 коп., 3% річних в сумі 41 438 грн. 66 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просив Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 20.05.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ відмовити у повному обсязі.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, з прийнятим рішенням також не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просив Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 20.05.13 р. в частині, якою відмовлено у стягненні пені у сумі 32 063 грн. 50 коп., скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 32 063 грн. 50 коп. пені, в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.13 р. апеляційні скарги були об»єднані в одне апеляційне провадження.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення щодо апеляційних скарг.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційні скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/409/13-г та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 січня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Макіївкагаз" був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 14/194/11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати покупцеві в 2011 році імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормативних витрат покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити газ в обсязі, зазначеному у пункті 2.1 цього Договору (пункт 1.1 Договору) (том 1, а.с. 36-39).

Відповідно до пункту 9.1 Договору, договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 4 до Договору, укладеною між сторонами 30 вересня 2011 року:

Пункт 3.1 статті 3 "Порядок та умови передачі, приймання та обліку газу" викладено у наступній редакції:

"Строк поставки газу: з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року включно".

Пункт 9.1 статті 9 "Строк дії договору" викладено у наступній редакції:

" 9.1. Цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до їх повного здійснення" (том 1, а.с. 43).

У відповідності до п. 3.4 договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві, у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 6.2. договору, за наявності заборгованості за цим договором за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Позивач, на виконання умов договору, протягом січня 2011 р. - грудня 2011 р., січня 2012 р. - вересня 2012 р. передав відповідачу природний газ, що підтверджено актами прийому-передачі природного газу від 31.01.11 р. за січень 2011 р., від 28.02.11 р. за лютий 2011 р., від 31.03.11 р. за березень 2011 р., від 30.04.11 р. за квітень 2011 р., від 31.05.11 р. за травень 2011 р., від 30.06.11 р. за червень 2011 р., від 31.07.11 р. за липень 2011 р., від 31.08.11 р. за серпень 2011 р., від 30.09.11р. за вересень 2011 р., від 31.10.11 р. за жовтень 2011 р., від 30.11.11 р. за листопад 2011 р., від 31.12.11 р. за грудень 2011 р., від 31.01.12 р. за січень 2012 р., від 29.02.12 р. за лютий 2012 р., від 31.03.12 р. за березень 2012 р., від 30.04.12 р. за квітень 2012 р., від 31.05.12 р. за травень 2012 р., від 30.06.12 р. за червень 2012 р., від 31.07.12 р. за липень 2012 р., від 31.08.12 р. за серпень 2012р., від 30.09.12 р. за вересень 2012 р., які підписані та скріплені печаткою відповідача без зауважень та заперечень.

Відповідач свої зобов'язання за договором купівлі - продажу природного газу виконав у повному обсязі, але з простроченням умов передбачених умовами договору.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка Донецької області інфляційних в сумі 170 211 грн. 13 коп., пені в сумі 90 347 грн. 75 коп., 3 % річних в сумі 43 898 грн. 54 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на його користь інфляційні у розмірі 4747 грн. 49 коп. за весь час прострочення та 3% річних у розмірі 4717 грн. 11 коп. за період 09.11.2011 р. по 10.09.2012 р.

У відповідності до норми ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних лише у розмірі 41 438 грн. 66 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання за період з 16.02.11 р. по 30.09.12 р. з відмовою в іншій частині нарахованих 3% річних через невірний розрахунок позивача, що ним не оскаржено в апеляційному порядку.

Також судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні за лютий 2011 року в сумі 18 344 грн. 22 коп., за березень 2011 року в сумі 19 861 грн. 87 коп., за квітень 2011 року в сумі 25 902 грн. 37 коп., а загалом 64 108 грн. 46 коп. та правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних за період з 16.04.2011 р. по 15.03.2012 р., нарахованих на заборгованість за газ, оскільки позивач нарахував суми інфляційних за періоди прострочки виконання зобов'язань, менші за 15 днів (півмісяця), в той час як інфляція є девальвацією грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, що збільшує суму основного боргу, який повинен існувати протягом місячного періоду прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання, а одночасно з цим може мати місце і дефляція, тобто зменшення, яка також може бути врахована при розрахунку даної вимоги, наданої до суду.

Також позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 90 347 грн. 75 коп.

Згідно приписів ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 6.2. договору, за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені п 5.1. цього договору, покупець зобов'язується, крім суми заборгованості, сплатити пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування суми пені лише у розмірі 83 263 грн. 21 коп. за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання за період з 16.01.12 року по 24.10.12 року (визначення судом такого періоду не оскаржено позивачем) з відмовою в іншій частині нарахування пені.

В той же час, згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно приписів статті 233 Господарського кодексу України, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Так, з приписів названих статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (ст. 611 Цивільного кодексу України), неустойка має компенсаційний характер та її розмір, як і розмір пені повинні бути відповідними розміру понесених позивачем збитків.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що оскільки заявлена до стягнення сума пені надмірно велика та не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення, а розмір основного боргу погашений до звернення позивача до суду і прострочення грошових зобов»язань за кожною місячною поставкою не є значним, позовні вимоги позивача перенасичені грошовими вимогами, то судом першої інстанції правомірно зменшено розмір пені на 30% та правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню лише у розмірі 58 284 грн. 25 коп.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги позивача лише частково та правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 58 284 грн. 25 коп., інфляційні нарахування у розмірі 64 108 грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 41 438 грн. 66 коп.

Доводи апеляційних скарг не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2013 р. у справі № 905/409/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційним скаргам покладаються на скаржників.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз», м. Макіївка Донецької області та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2013 р. у справі № 905/409/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2013 р. у справі № 905/409/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Гриньова О.В.