Постанова № 32756623, 31.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 914/585/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ПП "Босса Нова"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 рокуу справі за позовомТОВ "Хімтрейдресурс" доПП "Босса Нова" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2013 року ТОВ "Хімтрейдресурс" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПП "Босса Нова" 220 000 грн. заборгованості за товар поставлений на умовах договору № 05-07/2012 від 25.05.2012 року, 17 427,12 грн. пені та 3 485,43 грн. 3 % річних, а всього - 240 912,55 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.03.2013 року позов задоволено в повному обсязі.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 05-07/2012 від 25.05.2012 року та додатковою угодою до нього № 1 від 28. 05.2012 року, за умовами якого ТОВ "Хімтрейдресурс" (постачальник) зобов'язалось поставити ПП "Босса Нова" (покупець) товар, а останній прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Пунктами 3.1 та 3.3 цього договору встановлено, що поставка товару здійснюється партіями в кількості й строки, встановлені сторонами в процесі співробітництва. Разом з товаром повинні бути представлені наступні документи: накладна, податкова накладна. Датою поставки товару вважається дата його завантаження постачальником на транспорт покупця.

Згідно п. 5 договору, з урахуванням додатку № 1, оплата продукції здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції покупцеві.

За п. 7.3 зазначеного договору покупець сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми несвоєчасно неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами обох інстанцій встановлено, що за видатковою № 479 від 30.05.2012 року, яка підписана та скріплена печатками сторін, позивач поставив, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень обумовлений товар на загальну суму 350 000 грн., за який останній у встановленні строки і у повному обсязі не розрахувався, недоплативши 220 000 грн., що підтверджується належними доказами та не оспорюється ним, зокрема і у касаційній скарзі, а тому за таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський дійшли правильного висновку про наявність у позивача права вимагати сплати боргу, з урахуванням відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України та умовами договору в примусовому порядку, обґрунтовано задовольнили позов, стягнувши з відповідача на користь позивача спірної суми заборгованості, 17 427,12 грн. пені та 3 485,43 грн. 3 % річних, розрахунок яких здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, і підстав для зміни чи скасування судових рішень за наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко