Рішення № 32756106, 08.07.2013, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1642/13-ц

Провадження №2/654/515/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Охтень А.А.,

при секретарі - Томенчук В.М.,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Голопристанського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом обґрунтовуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач та його сестра - ОСОБА_4 є спадкоємцями другої черги за законом на майно померлого згідно положень ст. 1262 Цивільного Кодексу України (далі ЦКУ), оскільки являються рідними братом та сестрою ОСОБА_3 Відповідач є племінником спадкодавця та відповідно до приписів ст. 1266 ЦКУ також має право на частку в спадковому майні. Посилаючись на ч. 5 ст. 1224 ЦКУ позивач просить усунути відповідача від права на спадкування, оскільки останній не допомагав спадкодавцеві, який знаходився у безпорадному стані внаслідок тяжкої хвороби та похилого віку.

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку та земельної ділянки площею 938 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1.

Позивач по справі є рідним братом спадкодавця, що підтверджується рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25.12.2009 року, а тому в силу ст. 1262 ЦКУ України має право на спадкування за законом майна спадкодавця, оскільки спадкоємці першої черги відсутні.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого управлінням юстиції Хмельницької області від 18 січня 2008 року, ОСОБА_2 є сином ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2.

Відповідно до змісту довідки виданої начальником відділу реєстрації актів цивільного стану та витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, судом були встановлені родинні зв'язки в якості братів між батьком відповідача і спадкодавцем.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач є племінником ОСОБА_3 та має право на спадкування майна померлого відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦКУ.

Предметом розгляду заявлених позовних вимог є усунення від права на спадкування.

Згідно приписів ст. 1216, 1217 ЦКУ України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1269 ЦКУ передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що 18 січня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3.

Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦКУ, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Звертаючись до суду, позивач в своєму позові зазначав, що спадкодавець був інвалідом 2 групи, через похилий вік і тяжку хворобу був у безпорадному стані, потребував стороннього догляду, постійного піклування та матеріальної допомоги. Він здійснював за ним догляд та піклувався про його стан здоров'я і умови проживання. Натомість, відповідач ніякої допомоги дядьку не надавав та участі у його утриманні та матеріальному забезпеченні не приймав.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, поданих судом у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", правило ч. 5 ст. 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

З вищевикладеного вбачається, що суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції встановлено основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зокрема, позивачем не надано, будь-яких письмових доказів у підтвердження тяжкої хвороби спадкодавця, в зв'язку з якою він потребував постійного стороннього догляду (амбулаторної картки ОСОБА_3 тощо).

Крім цього, не наведено доказів у підтвердження звернення спадкодавця до відповідача з проханням про надання йому будь-якої допомоги, відсутні будь-які докази матеріальної та фізичної можливість відповідача надати таку допомогу.

Жодним із видів доказів передбачених в ст. 57 ЦПК України не підтверджено умисне ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою відповідача, який усвідомлював свій обов'язок, мав можливість його виконувати, але не вчиняв необхідних дій.

Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Таким чином, зважаючи на те, що суду не було доведено всі вище перераховані обставини, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 16, 60, 88, 209, 212, 214-215, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. А. Охтень