Постанова № 32755286, 31.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 5015/4179/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)з участю представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з'явився не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу:Городоцької районної спілки споживчих товариствна рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 17 квітня 2013 року Львівського апеляційного господарського суду від 19 червня 2013 рокуу справі№ 5015/4179/12за позовомГородоцької районної спілки споживчих товариствдоГородоцької міської ради3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Споживче товариство Городоцької райспоживспілкипро визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 13, що знаходяться за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н., м. Городок, майдан Гайдамаків,16, укладеного 01.09.2011 р. між ним та Городоцькою міською радою.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.04.2013 р. (суддя - Рим Т.Я.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. (головуючий - Желік М.Б., судді - Кузь В.Л., Малех І.Б.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційне скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, 01.09.2011 р. між Городоцькою міською радою Львівської області (орендодавець) та Городоцькою райспоживспілкою (орендар) було укладено договір оренди № 13, за умовами якого орендодавець відповідно до рішення сесії № 240 від 18.03.2011 р. передає, а орендар приймає в оренду нежитлові приміщення, які знаходяться з адресою м. Городок, майдан Гайдамаків, 16, загальною площею 193,0 м2, в тому числі 172,9 м2 для використання їх під розміщення громадської (споживчої) спілки та 20,9 м2 - під складські приміщення.

Відповідно до п. 1.3. договору, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Городка.

У п. 7.11. договору сторони погодили строк дії договору оренди з 01.09.2011 р. до 31.08.2012 р.

Договір оренди № 13 підписаний і скріплений печатками сторін.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що оскільки рішенням господарського суду Львівської області від 20.02.2012 р. у справі № 5015/6965/11 були визнані недійсними рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради № 156 від 22.02.2011 р. та свідоцтво серії САЕ № 284023 від 18.03.2011 р., відповідно до якого за відповідачем було оформлено право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою м. Городок, майдан Гайдамаків, 16, то на час укладення договору № 13 відповідач не був власником спірного майна і не вправі був розпоряджатися ним шляхом передачі в оренду, а відтак оспорюваний договір в силу норм чинного законодавства є недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарськими судами, рішення господарського суду у справі № 5015/6965/11 було частково змінено постановою Львівського апеляційного господарського суду у зв'язку з тим, що суд помилково не вказав серію, номер та дату видачі свідоцтва, а в решті рішення залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 р. у справі № 1/702-16/329 за позовом Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки до Городоцької міської ради, Самбірського міського бюро технічної інвентаризації за участю прокурора Львівської області про визнання права власності на будинковолодіння та визнання недійсним реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ № 101 від 28.01.1975 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009 р., в частині позовних вимог про визнання недійсним реєстраційного посвідчення № 101 від 28.01.1975 р. провадження припинено у зв'язку із тим, що воно не є правовстановлюючим документом, тобто актом в розумінні ст. 12 ГПК України, а в частині визнання права власності на будинок № 16, що знаходиться на майдані Гайдамаків в м. Городку відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Першою - третьою, п'ятою та шостою частинами ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У зв'язку із тим, що реєстраційним посвідченням № 101 від 28.01.1975 р., що видане на підставі рішення Городоцького міськвиконкому № 258 від 11.12.1974 р. "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих", які є чинними та у встановленому законом порядку не скасовані, підтверджується, що на час укладення договору оренди територіальна громада міста Городка була власником спірного майна, то за таких обставин господарські суди прийшли до правильного висновку, що відповідач згідно ст. ст. 317, 321 ЦК України мав право розпоряджатися своїм майном, зокрема укладати договір оренди, а тому підстав, передбачених ст. ст. 215, 203 ЦК України для визнання оспорюваного договору недійсним немає.

Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Городоцької районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 17 квітня 2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 червня 2013 року у справі за № 5015/4179/12 - без змін.

Головуючий, суддя М.Остапенко Суддя П.Гончарук Суддя Л.Стратієнко