Постанова № 32755088, 31.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 920/98/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Хандуріна М.І.,розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумахна постанову та ухвалувід 28.05.2013 р. Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р. господарського суду Сумської областіу справі№ 920/98/13 господарського суду Сумської області

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумахдо боржникафізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Сумипровизнання банкрутомліквідаторарбітражний керуючий Пересадько Р.І.

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.01.2013 року порушено провадження у справі № 920/98/13 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - Боржник, Підприємець) за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - Кредитор, Фонд) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Сумської області від 31.01.2013 року Підприємця визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пересадька Р.І., якого зобов'язано здійснити дії у ліквідаційній процедурі відповідно до Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.04.2013 року (суддя - Н.О. Спиридонова) задоволено клопотання ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Пересадька Р.І. та затверджено оплату послуг ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ліквідатором своїх повноважень, затверджений звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Пересадька Р.І. за період з 31.01.2013 року по 18.03.2013 року в сумі 3 721 грн. 54 коп.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 16.04.2013 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року (головуючий суддя - Кравець Т.В., судді: Крестьянінов О.О., Плахов О.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 16.04.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Сумської області від 16.04.2013 року, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого Пересадька Р.І. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень, затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Пересадька Р.І. за період з 31.01.2013 року по 18.03.2013 року в сумі 3 721 грн. 54 коп.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права зокрема ст.ст. 3-1, 25, 31, 32, 52 Закону про банкрутство, ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи клопотання ліквідатора та затверджуючи йому оплату послуг у даній справі, суди встановили, що надання ліквідатором у справі про банкрутство послуг є оплатним, а згідно поданого ліквідатором Боржника звіту відшкодування складаються з оплати його послуг та поштові витрати, а тому, за відсутністю виявленого у Боржника майна та інших кредиторів у справі ці витрати покладаються на ініціюючого кредитора. Апеляційним судом ці висновки були підтримані в повному обсязі.

Заперечуючи такі висновки судів, скаржник зазначив, що затвердження оплати послуг ліквідатора відбувається на стадії затвердження звіту - по результатах роботи ліквідатора у справі про банкрутство, а за відсутністю майна Боржника та недостатністю коштів для задоволення кредиторських вимог у справі також вважаються погашеними і вимоги ліквідатора з оплати його послуг. Також скаржник вказав, що бюджетом Пенсійного Фонду України відповідні витрати не передбачені.

Однак, колегія суддів не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені із невірним тлумаченням норм Закону про банкрутство.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на момент винесення оскаржуваних судових рішень призначеним у справі ліквідатором Боржника належним чином виконуються покладені на нього у даній справі повноваження, заперечень стосовно проведених дій у ліквідаційній процедурі не заявлено, а жодних зауважень та скарг стосовно ліквідатора Підприємця у даній справі не подано.

Також слід звернути увагу на те, як встановили суди, заявлена ліквідатором до затвердження сума в розмірі 3 664 грн. 94 коп. складає передбачений та встановлений Законом про банкрутство мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора за відповідний період (ч. 14 ст. 31 Закону про банкрутство), а 56 грн. 60 коп. - понесені ним у даній справі поштові витрати, відповідний же розрахунок був наданий у справі та розглянутий судом (а.с. 65-67).

Порядок покладення та розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство відсутнього боржника нормами ст. 52 Закону про банкрутство не визначений.

При цьому, нормами ч. 14 ст. 31 Закону про банкрутство визначений мінімальний розмір такої винагороди (оплати послуг), що не може складати менше двох мінімальних заробітних плат.

Нормами ж ч. 1 п. 10 ст. 31 вказаного закону, якими врегульований загальний порядок, умови та розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі про банкрутство, визначені три джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку із виконанням ним своїх обов'язків:

- за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника,

- або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до норм пунктів 11, 12, 13 ст. 31 вказаного закону питання оплати послуг арбітражного керуючого (розмір, порядок оплати, створення фонду для оплати послуг, розподіл відповідних витрат між кредиторами тощо) визначаються за рішенням комітету кредиторів боржника, що затверджується господарським судом.

За відсутністю ж діяльності боржника, невиявленням у нього майна та за відсутністю рішення комітету кредиторів щодо порядку розподілу між кредиторами витрат на оплату послуг ліквідатора у справі про банкрутство та понесених ним витрат у ліквідаційній процедурі, відшкодування вказаних витрат має бути покладено на ініціюючого кредитора, а також, у разі виявлення - і на всіх інших виявлених кредиторів у такій справі - пропорційно визнаних вимог кожного у справі.

При цьому, законодавець не ставить вказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство боржника, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Колегія суддів звертає увагу на те, ліквідаційна процедура стосовно Боржника ще не завершена, а згідно оскаржуваних судових рішень відбулось лише затвердження (а не стягнення) у мінімально встановленому Законом розмірі оплати послуг ліквідатора Підприємця за період з моменту його призначення постановою суду від 31.01.2013 року, а також понесених ним у цей період витрат у ліквідаційній процедурі (що складають, як вже було вказано вище, лише поштові витрати). При цьому, розподіл та стягнення затвердженої суми з покладенням цих витрат на ініціюючого кредитора або будь-яку іншу особу здійснено судами не було. Ці питання (розподіл та стягнення витрат в оплату послуг та понесених витрат ліквідатора), враховуючи приписи ст.ст. 31, 32, 52 Закону про банкрутство, відбувається по завершенні ліквідаційної процедури у справі про банкрутство - при вирішенні питання про затвердження складених звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника.

Таким чином, оскільки мінімальний розмір оплати послуг ліквідатора у справі про банкрутство встановлений Законом про банкрутство, понесені ліквідатором витрати підтверджені доказами у справі, а розподіл цих витрат ще не відбувся, колегія суддів зазначає, що Фондом не наведено та не доведено, яким чином оскаржувані судові рішення порушують права та охоронювані інтереси останнього.

Висновки ж, наведені в цих рішеннях, відповідають згаданим вище нормам законодавства та обставинам справи, а тому є правомірними та обґрунтованими.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 31, 31, 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін) та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 16.04.2013 р. у справі № 920/98/13 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанова виготовлена та підписана 01.08.2013 року.